Одне із таких назвав відомий український мовознавець та вчитель Олександр Авраменко. І це слово "ждати".

Дивіться також Не кажіть "вірна відповідь": як правильно українською

Чи є в нашій мові слово "ждати"

Глядач дорікнув мовознавцеві тим, що той, мовляв, вживає суржикові чи запозичені слова. І як приклад навів слово "ждати".

Авраменко натомість розтлумачив, чи є воно в українській мові.

Не варто дарувати наші слова мовам-сусідам. Адже мова – це наш духовний скарб,
– наголосив учитель.

І процитував Тараса Шевченка: "Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, не жди сподіваної волі...".

Також педагог повідомив, що наше слово "ждати" є і у відомій поезії "Лебеді материнства" Василя Симоненка: "У хмельні смеркання мавки чорноброві ждатимуть твоєї ніжності й любові".

Сучасні автори теж широко вживають слово "ждати". Це робить і наш великий авторитет – Ліна Костенко,
– зауважив Авраменко.

І процитував слова з її твору "Берестечко": "Чого ти ждеш? Якої в Бога ласки? В твоїх радутах проростає мох. Оце і все. Одна така поразка закреслює стонадцять перемог!".

Дивіться також Не кажіть "Я січас не согласєн": які суржикові слова треба забути

Які спільнокореневі слова має "ждати"

Авраменко також зауважив, що про давність цього слова у нашій мові свідчить і низка слів із цим коренем:

  • зажди;
  • неждано-негадано;
  • довгожданий;
  • і навіть є фразеологізм "продавати жданики" – тобто обіцяти, але не виконувати.