Президент Росії Володимир Путін 15 або ж 16 травня (з датою у Кремлі вирішили зробити інтригу) у супроводі своїх завжди вірних "Нічних вовків" має помпезно відкрити щойно збудований Кримський міст. Для початку вільно переміщатися ним зможуть лише легкові авто та автобуси – залізничну частину наразі окупанти добудовують, а вантажівки впускати побоюються.
Хто і коли будував міст з Керчі
В історії було вже кілька спроб з’єднати Крим та Кубань переправою – вперше добудувати міст вдалося у 1944 році. Втім, він простояв не довго – його зруйнував сильний льодохід уже на початку 1945-го.
Читайте також: "Міст до української Кубані": Омелян здивував коментарем щодо будівництва Кримського мосту
У новітні часи спорудження мосту було у планах України вже давно. За роботи не бралися через дорожнечу проекту, та у квітні 2010 року Москва та Київ все ж уклали Угоду про будівництво Керченського мосту.
До анексії Криму Росією міст був потрібен для покращення транспортного сполучення між країнами Чорноморського басейну, які домовилися будувати дорогу навколо моря. Кожна країна самотужки повинна була звести свою ділянку. В Україні траса мала проходити через Керч, адже обхід Азовського моря подовжував маршрут на 500 кілометрів.
"Будівництво століття"
Після окупації Криму Путін оголосив про свій намір терміново збудувати переправу через Керченську протоку. Україна натомість у найкоротші законні строки вийшла з договору про будівництво мосту.
Щоб встигнути з "будівництвом століття" до президентських виборів 2018-го, депутати Держдуми прийняли документ, який дозволив зводити Керченський міст без дотримання будь-яких законів взагалі. У Москві дозволили забудовнику нехтувати нормами екологічного та містобудівного законодавства, знищувати пам'ятники історії та археології, безперешкодно вилучати земельні ділянки в населення.
Вартість Кримського мосту наразі становить 228 мільярдів рублів
Право на будівництво мосту дісталося наближеному до Путіна мільярдеру Аркадію Ротенбергу. Олігарх відомий тим, що був дитячим спаринг-партнером очільника Кремля з дзюдо.
Проте другу Путіна зі зведенням об’єкту довелося нелегко – підрядники побоювалися встрягати у роботу через санкції, які на них чекали. Найдовше шукали підрядника на будівництво залізничної частини мосту – за цю роботу ніхто не хотів братися взагалі.
Характеристики Кримського мосту
Довжина нової споруди – 19 кілометрів, 11,5 з них проходить сушею і ще 7,5 км – над морем. Міст з'єднує Керченський і Таманський півострови через острів Тузла і Тузлинську косу.
Мостовий перехід через Керченську протоку складається з паралельних автомобільної та залізничної секцій. Автомобільна дорога налічує 4 смуги руху, максимальна швидкість руху по ній становитиме 120 км/год.
Залізниця складається з двох шляхів. Розрахункова швидкість руху пасажирських поїздів по мосту – 120 км/год., вантажних – 80 км/год.
Характеристики Кримського мосту
Наразі зведення залізничної частини Кримського мосту триває. Його мають завершити до грудня 2019 року.
Що не так з Кримським мостом?
Головні претензії до Кримського мосту – окрім того, що споруджений він незаконно, порушуючи усі мислимі міжнародні норми – у його розташуванні. Українці задумували будівництво у північній частині Керченської протоки, оскільки що південніше – то гірші умови.
Читайте також: Окупанти запустили рух на Кримському мості: відео
Так, автор двох українських проектів керченського мосту Георгій Росновський переконаний, що з усіх можливих варіантів транспортного переходу через протоку росіяни обрали найбільш невідповідний – він є найдорожчим та найскладнішим з усіх, які коли-небудь пропонували.
Усього за час незалежної України розглядали можливість будівництва переходу у чотирьох місцях. Три з них пов'язували Крим з косою Чушка на російському березі: Північний пролягав до найбільш східної точки Криму – мису Фонар, Жуковський – в районі поромної переправи, Єнікальський – в околицях фортеці Єні-Кале, а найпівденнішим з варіантів був Тузлинський.
Що може зруйнувати Кримський міст?
Фахівці твердять, що довговічність Кримського мосту – під великим питанням. Вони пояснюють, що все залежатиме від природніх катаклізмів та навантаження на мості.
Перш за все, у районі мосту надійні корінні ґрунти подекуди розташовані на глибині 90 метрів. Сама Керченська протока розташована у районі тектонічного розлому і неподалік від острова Тузла є мережа глибоких грязьових вулканів. Коли вони "дихають" – відбуваються коливання ґрунту.
Читайте також: Окупанти освятили Кримський міст з неба: відео
Через цю особливість сваї росіяни мали б забивати на глибину до 100 метрів та ще й під правильним кутом, зважаючи на можливі землетруси. Проте, за прогнозами експертів, в Росії відсутні такі технології та подібний досвід будівництва. І хоч Москва й заявила про забиті на 90 метрову глибину опори, вірити їй спішать не всі.
Ще одна небезпека – проходження мосту через Тузлинську косу, яка постійно розмивається.
Місце будівництва мосту з космосу: фото астронавта NASA Тіма Копри
Окрім того, як пояснив російський гідробудівник Юрій Севенард, під час будівництва не врахували екстремальні погодні умови – потужний вітер, шторми, сильні течії та сходження льоду.
Ще одна небезпека – велика кількість снарядів, які залишились в регіоні з часів Другої світової війни. В Росії божилися, що перед початком будівництва обстежили територію та знайшли 700 снарядів.
Тріщини та інші фейли
У квітні 2018-го в мережу потрапили фото, на яких видно, що 256-а опора, яка розташована практично посередині Керченської протоки, тріснула у двох місцях.
Тріщини на 256-й опорі (відео):
При цьому це вже не перший провал у цьому районі. У лютому 2018-го зафіксували просідання опор на один метр. Втім, це просідання було далеко не першим – схожа ситуація трапилася у вересні 2017-го, тоді будівництво довелося призупиняти. Трапилося це після монтажу одного з прольотів мосту – одна опора просіла на метр, інша на півтора.
Це підтверджує побоювання фахівців щодо надійності мосту. За прогнозами, опори можуть не витримати навантаження навіть порожньої залізничної гілки. А головні проблеми почнуться з запуском вантажних потягів.
Що втрачає Україна?
Під час розробок проектів мосту Україною зазначалося, що висота судноплавної арки повинна складати щонайменше 50 метрів від середнього багаторічного рівня моря. Проте Росія в головній судноплавній частині Керченського каналу звела усього лиш 35-метрову арку.
Через такий підлий крок Україна втрачає мільйони гривень та робочі місця. Зокрема, це дестабілізує ситуацію в Маріуполі і Бердянську.
Тепер, як підрахував директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник, тільки до Маріуполя не можуть пройти 144 судна, з якими раніше працював порт.
У Центрі з вивчення армії, конверсії та роззброєння заявили, що споруда окупантів призведе до 25-30% втрат українських портів.
Як реагує Україна?
Відповідно до окремої угоди між Україною та Росією, будь-яке будівництво в Керченській протоці можна вести тільки з дозволу обох сторін. Тому всі роботи у Керченській протоці є цілковито незаконними.
Ще у 2017-му Міністерство юстиції почало готувати позов та підраховувати збитки недоотриманих коштів Маріупольським і Бердянським торговими портами. Врахують у позові й те, що під час будівництва Росія закривала Керченську протоку для суден, щоб звести арку мосту.
Також Україна відстежує підрядні організації, які працюють над зведенням мосту. Їх включають у санкційні списки.
Читайте також: Сім компаній з Нідерландів опинилися під слідством через будівництво Керченського мосту
Ще один позов України пов'язаний з екологічною шкодою від будівництва Керченського мосту. Зокрема, під час будівництва екологи неодноразово знаходили на узбережжі анексованого Криму дельфінів зі слідами насильницької смерті.
За словами екологів, вони наразі не можуть перевірити, чи будівництво Керченського мосту істотно перешкодило міграції між Азовським і Чорним морями. Проте ризик, що це трапилося, є високим.
Яке майбутнє у мосту?
Що буде з мостом після повернення Криму – питання відкрите. На думку експертів, після деокупації Росія повинна повністю передати його міжнародному консорціуму у вигляді контрибуції за завдані збитки Україні.
При цьому дехто побоюється, що обслуговування та утримання мосту завдаватиме чимало проблем та витягуватиме не менше грошей. Поки що на утримання Керченського мосту окупанти мають намір витрачати півмільярда рублів в рік.
Наразі ж Росія уже придумала собі план відходу на випадок провалу і голосно заявила про можливі диверсії зі сторони України.