Як зауважив білоруський гарант під час спілкування з українськими журналістами, у найближчому майбутньому повернення Криму України є неможливим. Щодо цього питання він дотримується тієї ж самої думки, що і господар Кремля Володимир Путін, передає БЕЛТА.

Цікаво! Лукашенко здивував заявою про контроль кордону з Росією на Донбасі

Мені здається, що Україна не поверне Крим. Я вірю, що, як каже президент Росії, це питання є закритими сьогодні та назавжди. Про це говорить і акуратний спокійний Лавров, і все керівництво. Консенсус в російському суспільстві – немає такого питання, де б росіяни так підтримували владу, як щодо Криму,
– наголосив Лукашенко.

Щодо силового або іншого варіанту повернення Криму Лукашенко переконує, що немає такої сили, яка всупереч бажанню Росії, може це зробити.

"Це вже територія Росії, як вони вважають або думають про неї. І я не бачу навіть в цьому напрямку яких-небудь дій. Може бути, колись в спокійному ключі, коли зміниться політика, може, нове покоління росіян буде при владі – може бути", – підкреслює політик.

Щоправда, додає він, навіть якщо в Росії прийдуть до влади люди, які засуджують приєднання Криму, вони не повернуть його Україні.

"Повірте, я знаю, про що говорю. Не уявляю, якими повинні бути обставини, щоб Росія відмовилася від Криму сама", – заявив президент Бліорусі.

Зверніть увагу! Союзна держава Росії та Білорусі: що це таке та як вона вплине на Україну

За його словами, виникнення ситуацій, подібних до тієї, коли Росія окупавала Крим, було б неможливим, якби після розпаду СРСР Білорусь і Україна не відмовилися від володіння ядерною зброєю. Водночас обидві сторони зробили багато помилок у конфлікті за Крим.

За словами колишнього бранця Кремля, українського режисера Олега Сенцова, Крим до окупації ніколи не був повністю українським. А така ситуація виникла тому, що тодішня українська влада проводила на півострові неправильну політику, і як наслідок тут почали з'являлися прихильники Росії.

Деякі речі робили насильно та неправильно, а якісь речі, які треба було припиняти, які дали паростки сепаратизму та так званого "русского мира", навпаки, не було вчасно припинено. Тобто, хороші, правильні речі робилися, але трошки насильно, офіційно та не з душею. А речі, які були небезпечними, не припиняли,
– констатував він.