Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Махінації на оборонних закупівлях: 6 найгучніших скандалів під час війни

      Хто наживається на оборонних закупівлях? / Колаж 24 каналу

      "Нікому не дозволю красти в армії. Ті, хто буде красти в армії – руки повідрубую". Ці слова належать президенту України Петру Порошенку. Він їх сказав 12 жовтня 2017 року. На цей час йшов третій рік україно-російської війни. До початку 2019 року крадіїв менше не стало, але руки в них на місці. Про найгучніші скандали в оборонній промисловості України – у матеріалі 24 каналу.

      Журналісти програми "Наші гроші" опублікували розслідування про махінації на закупівлі військового обладнання та запчастин. Вони заявили про багаторічну схему відмивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу, до якої нібито причетний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського – партнера президента Петра Порошенка. Неякісні запчастини та техніку з Росії контрабандою продавали "УкрОборонПрому" через фірми-прокладки, у цей час відмиваючи шалені суми.

      Детальніше про скандал читайте тут: Відмивали шалені суми за "металобрухт" з РФ: шокуючі деталі корупційних схем в "УкрОборонПромі"

      Найбільше корупційних схем в оборонному комплексі України виникло на закупівлі запчастин та озброєння. Війна дозволила зробити деякі закупівлі таємними. Та й під час військових дій не завжди була потреба розбиратися, звідки надійшло озброєння. Саме на цьому і наживалися "ділки", продаючи втридорога техніку. А інколи й просто металолом. При цьому часто це озброєння чи запчастини до нього йшли з країни-агресора – Росії. У рейтингу Government Defense Anticorruption Index, який складає лондонський офіс Transparency International для моніторингу ситуації з корупцією в оборонному секторі, Україна входить до групи D. Найбільш "чисті" країни – це група A, а найсумнівніші – група F.

      На початку війни лише половину запчастин для своєї військової техніки та озброєння Україна виробляла сама. 10% імпортували із західних країн, 35% – із Росії. Та вже у кінці 2015 року державний концерн "УкрОборонПром" повідомив, що 70% необхідного обладнання виробляється в Україні, ще 30% закуповується у країн Заходу. Жодної Росії. Журналістські розслідування спростували цю інформацію.


      "УкрОборонПром" переконує, що не використовує російські комплектуючі з 2015 року

      Російські лопасті українських вертольотів

      Розташований у Конотопі Сумської області авіаремонтний завод "Авіакон" входить до "УкрОборонПрому" і обслуговує технічні потреби авіації, в тому числі військової. Так, зокрема, "Авіакон" ремонтує, переобладнує та модернізує вертольоти типу Мі – зокрема, такі, як Мі-2, Мі-6, Мі-8, Мі-17 та Мі-24. Також працівники заводу досліджують стан гелікоптерів і надають технічну підтримку відремонтованим моделям, найпопулярнішою з яких є гелікоптер Мі-8 та його модифікації. Щоб гелікоптери залишались у робочому стані, завод регулярно закуповує для них нові деталі. Зокрема, наприклад, лопаті гвинтів до гелікоптерів типу Мі-8 та Мі-17.

      Читайте також: Скандал в "Укроборонпромі": що відомо про фігурантів схеми

      За даними сайту ProZorro, з серпня 2016-го до лютого 2018-го на тендерах із постачання лопатей несного та кермового гвинтів для "Авіакона" перемагали чотири компанії: "Вертолсервіс", "Авіа Снаб Сервіс", "Трейд АГ" та зареєстрована в Празі Czechoslovak Export Ltd. Вищезгадані закордонні фірми, як виявили журналісти програми "Схеми", не є виробниками необхідних "Авіакону" лопатей.

      Паспорти пропонованої продукції "Вертолсервіс" одного разу таки "засвітив" на тендері восени 2017-го року – коли пропонував поставити лопаті несного гвинта на замовлення однієї з військових частин. Виробник деталей – Улан-Уденський лопатний завод (Бурятія, Росія). Він є "дочірньою компанією" другого рівня іншого російського підприємства – "Улан-Уденського авіаційного заводу". Останній входить до холдингу "Вертольоти Росії", який є частиною державної корпорації "Ростех". Підприємства цього холдингу активно працюють над російським оборонним замовленням.

      При цьому і "Улан-Уденський авіаційний завод", і "Вертольоти Росії" перебувають під санкціями Ради національної безпеки та оборони України. Це означає заборону на встановлення ділових контактів та зупинення фінансових операцій.


      Дві російські компанії, які причетні до постачання лопастей для українських вертольотів, під санкціями РНБО

      Дуже шкода, якщо досі ми не замінили всі комплектуючі. Та я попереджаю про те, що якщо ми якимось чином отримуємо комплектуючі з Росії, а хтось це зірве, то я особисто вважаю, що це злочин проти обороноздатності нашої держави. Вам зрозуміла моя позиція? Мою позицію розділяє керівник СБУ і наша держава. Ми будь-якою ціною повинні озброїти нашу армію,
      – пригрозив тоді журналістам голова парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський.

      У фірми-постачальника "Вертолсервіс" є два засновники. Перший – киянин Сергій Стеценко. Це – син колишнього заступника міністра оборони Олександра Стеценка. Наразі Стеценко-старший обіймає посаду заступника директора "УкрОборонПрому". Саме "УкрОборонПрому" і підпорядковується завод "Авіакон".

      Читайте також: Скандал з "Укробронопромом": хто причетний і які наслідки?

      Другий засновник – зареєстрований у Кривому Розі Сергій Кіршин. Він також співволодіє компанією "Авіа Снаб Сервіс" – іншою фірмою, що також поставляла лопаті на конотопський завод "Авіакон".

      Відео розслідування програми "Схеми" про постачання російських лопастей для українських вертольотів

      Львівський бронетанковий завод та неякісні запчастини

      У липні 2017 року були затритмані директор "Львівського бронетанкового заводу" Роман Тимків та начальник Центрального бронетанкового управління Збройних сил України. Їх звинуватили у тому, що у 2017 році замість нових двигунів для танків Т-72 були закуплені вживані. Спочатку заявлена сума завданих державі збитків становила 28,5 мільйона гривень, однак пізніше – після проведення низки експертиз – слідство зменшило розмір держвтрат до 14,15 мільйона гривень.

      Читайте також: Корупційна схема закупівлі старих двигунів: як підприємці разом з нардепами наживаються на війні

      При цьому двигуни для танків Т-72 були не належної якості – вони були вживані. Окрім того, ЛБТЗ закуппляв їх у приватних фірм "Прогрес" та "Булет Лайн". Останні співпрацювали з контрагентами, які не виробляють військових товарів. Наприклад, з ТОВ "Слобідський хліб". Згодом виявилося, що ці двигуни – продані у 2008-2009 роках як надлишкове майно Міноборони.

      У червні 2018 року Міноборони виграло позов проти Львівського бронетанкового заводу. Суд зобов'язав бронетанковий завод виплатити понад 5 мільйонів гривень за вживані танкові двигуни, які намагалися видати за нові.

      40-літні БМП за ціною металолому

      Журналісти видання "Новое время" провели розслідування, де встановили, що "Житомирський бронетанковий завод" (ЖБЗ) у 2016-2017 роках уклав контракт на постачання бойових машин піхоти (БМП). Підприємство купувало списані з озброєння БМП-1 1980-х років випуску у компанії Wtorplast із Польщі. Польська компанія натомість спочатку купувала їх у чеської компанії Excalibur Army по 20-25 тисяч євро за одиницю – за ціною металобрухту, згідно з документами, наявними в розпорядженні НВ.

      Читайте також: Скандал навколо резонансної статті "Нового времени": звідки взялися БМП

      Wtorplast розбирала БМП – відділяла башти від шасі. Далі ЖБЗ завозив усе це окремо в Україну: кожна башта оцінювалася в 66 тисяч доларів, а кожне шасі – по 99 тисяч доларів. Потім державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" збирав БМП, встановлював на них систему димового захисту, вітчизняну систему зв'язку, прилади нічного бачення та акумулятори. І продавали їх в ЗСУ. Вартість робіт становила ще 40 тисяч доларів за одиницю.


      Схема закупівлі Житомирським бронетанковим заводом БМП у польської компанії Wtorplast

      В підсумку БМП вартістю 20 тисяч євро обходилася українському оборонному бюджету в 205 тисяч доларів. Тільки торік у рамках контракту з ЖБЗ Міноборони закупило 200 бойових машин, витративши на них 41 мільйон доларів. Іншими словами, держава переплатила за партію в 200 одиниць 36 мільйонів доларів. А очолював схему нардеп Сергій Пашинський, переконані журналісти.

      "Трейд Коммодіті" та збитки на 149 мільйонів гривень

      Антикорупціонери викрили корупційну схему розтрати 149 мільйонів гривень під час закупівель у Міністерстві оборони. Серед затриманих – заступник глави Міноборони генерал-лейтенант Ігор Павловський. Також у цій же справі затримано директора Департаменту держзакупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимира Гулевича. Про це стало відомо 11 жовтня 2017 року. 

      Читайте також: Адамовський розповів що має спільного зі скандальною "Трейд Коммодіті" та депутатом Грановським

      Йдеться про зловживання із закупівлею палива для Міноборони. На початку 2016 року Комітет із конкурсних торгів Міноборони організував процедуру відкритих торгів на закупівлю рідинного палива. А вже влітку без жодних підстав МО та компанія "Трейд Коммодіті", яка і виграла тендер", домовилися про підняття ціни на паливо на 16%. Внаслідок цього компанія додатково отримала з державного бюджету 149 мільйонів 339 тисяч гривень.

      Відео розслідування про комапнію "Трейд Коммодіті"

      Продаж українських детонаторів за заниженою ціною. Куди поділись 600 тисяч євро?

      У квітні 2017 року шосткинський завод "Імпульс", що входить до структури "УкрОборонПрому", продав кіпрському офшору PH Strategic Business Limited 109 пакетів детонаторів за заниженою ціною – за 95 тисяч євро за одиницю. Потім їх у кіпрського офшору вже за ринковою ціною – 684 тисячі євро – купила сербська компанія Sloboda. Плата пройшла через латвійський банк ABLV, який в лютому 2018-го американський Мінфін звинуватив у відмиванні грошей. У чиїх кишенях осіла на Кіпрі різниця майже в 600 тисяч євро, достовірно невідомо.

      Читайте також: Команда Порошенка потрапила в міжнародний скандал через корупцію в оборонних замовленнях

      Але до поставок детонаторів причетний син Пашинського, який з 2015-го очолює відділ зовнішніх контрактів державного "Спецтехноекспорту". Саме ця компанія видає ліцензії на експорт озброєнь.

      Відео розслідування про корупцію в "УкрОборонПромі"

      Смертоносний міномет "Молот" для українських військових

      Окрім постачання контрабандних та неякісних деталей, українська оборонка відзначилася і створенням міномета "Молот". От тільки з початку його експлуатації у 2016 році відбулося дев’ять вибухів, внаслідок яких загинули чи отримали поранення українські військові. Внаслідок цього, станом на 24 листопада 2018 року, 13 військовослужбовців загинули, понад 30 отримали важкі поранення.

      Найвідоміший випадок з вибухом міномету "Молот" трапився 6 липня 2018 року на Рівненському полігоні під час бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. В результаті – загинули троє військових 128-мої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, ще дев’ятьох – госпіталізували із пораненнями. Після цього випадку була призначена спеціальна експертиза, яка мала з’ясувати, що не так зі зброєю та чому від неї гинуть наші ж військовослужбовці.

      Читайте також: Вибух "Молота": що не так із цим мінометом та чому це важливо

      Військова прокуратура засекретила висновки експертизи, проведеної після вибуху міномету "Молот" під час навчань на полігоні.

      У той час як у РНБО запевнили, що головними причинами трагедій є подвійне зарядження та нештатне спрацювання підривника міни, у одному випадку – бойове пошкодження міномету спричинило розрив міни у каналі ствола. У жодному випадку причиною трагедії не був сам міномет, як "Молот", так і "Сані", їхня конструкція або матеріали з яких вони виготовлені

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук