Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      "Мені здавалось, що я з'їхала з глузду": військова відверто розповіла про роль жінки на війні

      У 2018 році в українській армії стало менше посад, які мали обмеження по статі. Тепер жінка у війську отримала можливість офіційно стати командиром БМП, заступником командира розвідгрупи, снайпером, кулеметником, механіком-водієм.

      Про жінок на війні розповіла Вікторія Дворецька, яка уже понад чотири роки служить у нашій армії, а більшу частину цього часу – на бойових посадах у розвідці та командуванні роти.

      Читайте також: "Найважче дивитись в очі матері": підполковник розповів про пошуки загиблих військових

      – 19 травня у віці 21 року я потрапила на війну. Все починалось з Майдану, активна фаза закінчилась, а тому ми добровольці шукали можливість поїхати на Схід. 

      – Я пропустила взяття Щастя – це перший найбільший бій батальйону "Айдар". В мене не було зброї, тоді ми мали лише 50 автоматів на 200 людей. Другий бій був на Металісті з групою розвідки. Це був перший серйозний вихід і ми зразу ж попали в серйозну засаду. Тоді ми вижили всі. Це було чітке усвідомлення того, що ми приїхали на війну і тут є смерті.

      війна на донбасі
      Українська військова Вікторія Дворецька

      – В мене є така особливість – дуже в стресових ситуаціях я не розгублююся, а навпаки стаю "роботом". Тобто, в мене є чіткі завдання, які я чітко виконую. Я дуже рано побачила тонкий поріг зі смертю, а тому зрозуміла, потрібно бути обережнішою, спершу тричі подумати і так далі.

      В першому бою в мене були несерйозні осколкові поранення та контузія. Тоді в цивільній лікарні Києва ніхто не знав, що таке контузія. На третій день після цього я повернулась в батальйон, втекла з лікарні. Однак про це дізнався командир батальйону, а тому заборонив мені два тижні виїжджати на передову. Поки я лікувалась, загинув мій командир. Повернутись в групу я не могла, бо вона розпалась. З того часу я дуже довго займалась евакуацією, вивозом і відправкою двохсотих побратимів.

      – Треба будувати так званий "бар'єр". Є розуміння відповідальності, якщо лежить 12 побратимів і ти будеш сидіти над кожним плакати, то ти нічого не зробиш, а сім'ям легше від того не стане. Тоді мені здавалось, що я просто з'їхала з розуму, але насправді це був бар'єр, який дуже довго тримав. Коли я повернулась на деякий час до Києва, то боялась, що ось та "крига", яка захопила мене, має колись розтанути. А тому знову втекла на війну, вже вдруге.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук