Утім, паралельно з цим працює Міжнародний кримінальний суд, який виписав ордер на арешт Владіміру Путіну, так званій "уповноваженій при президентові Росії із прав дитини" Марії Львовій-Бєловій та двом російським генералам. Про це 24 Каналу заявив політолог Олег Саакян, зауваживши, що рішення щодо останніх було розсекречено.

До теми Це не просто погрози й лякалки, – Яковенко припустив, чи доживе Путін до трибуналу

Тож можна припустити, що у секретній частині можуть бути й інші воєнні злочинці, яких притягають до відповідальності.

"МКС працює індивідуально щодо конкретних воєнних злочинців і щодо конкретних воєнних злочинів", – сказав Саакян.

Трибунал щодо військово-політичної верхівки Росії

Трибунал може бути направлений щодо злочину агресії. Це той злочин, який найлегше довести, у якому є вузьке поле осіб, які є злочинцями. Мовиться про військово-політичне керівництво Росії. Фактично тих, хто ухвалював рішення щодо агресії проти України. Тобто Путін та його оточення.

"Це той трибунал, який може спиратися на рішення щодо визнання російської агресії, засудження її Генасамблеєю ООН, інших міжнародних звернень, позицій тощо. Він може також використовувати як організаційну базу і скоєння воєнних злочинів громадянами Росії", – додав політолог.

Трибунал щодо певних злочинів

Йдеться про злочини, які відбулися в контексті російсько-української війни. Тобто мовиться про заклики до геноциду, репресії на тимчасово окупованих територіях України, мобілізація звідти тощо. Це все – порушення міжнародного гуманітарного права.

Трибунал над путінським режимом

Також це може бути трибунал над режимом Владіміра Путіна і засудження як такого "руського міра" та агресивної людиноненависницької ідеології.

"Навколо цього нині тривають дебати, тому що ще, окрім тематик, яким вони можуть займатися, і, відповідно, нормативно-правової бази, яка має бути підготовлена, є елемент того, як створити цей колективний трибунал", – наголосив Олег Саакян.

Форми створення трибуналу

Наприклад, перший варіант – це може бути національний трибунал. Тобто Україна, спираючись на норми міжнародного права, може створити власний трибунал та ухвалити рішення.

Ще один варіант – трибунал багатосторонніх договорів між Україною і багатьма іншими країнами, які також розслідують ці злочини. Адже часто вони мають екстериторіальний характер. У багатьох країнах є норми національного законодавства, які дозволяють розслідувати злочини агресії, проти людства та людяності попри те, де вони були скоєні.

Це можуть бути багатосторонні договори й у межах них створення коаліції України цього трибуналу. Це складніше, тому що в такому випадку виникає питання репрезентативності. Це може бути 20, 30, 40, 50 країн, але залишаються "за бортом" сотня країн,
– сказав політолог.

Мовиться передусім про країни Глобального Півдня та "друзів" Росії.

Третій варіант – трибунал на базі Ради Європи. Мовиться про двосторонній договір та пошук підтримки серед низки країн, які у політичному сенсі визнають цей трибунал та його рішення.

"Власне, всі ці процеси пов'язані з тим, що потрібно створити нормативно правове обґрунтування, інституційну базу – себто організаційну частину цього, – і політично забезпечити високу репрезентативність і легітимність", – наголосив Саакян.

Політолог зауважив, що трибунал має створений ще до завершення війни. Однак у повну силу він зможе запрацювати уже після її фіналу. Тоді з'явиться можливість дотягнутися до конкретних воєнних злочинців найвищого рівня та відновити справедливість.

Спецтрибунал для Росії

  • У Гаазі нещодавно відбулася конференція "Відновлення справедливості для України". 44 із 57 держав, які брали участь у заході, підписали політичну декларацію та підтримали створення спецтрибуналу для Росії за злочини проти України. Провести цей трибунал на своїй території запропонували Нідерланди.
  • Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зауважив, що більшість країн нині чітко розуміє, що альтернативи створенню повноцінного трибуналу немає. Очільник МЗС подякував країнам, які визнають, що досягнення результатів у цьому питанні важливе.
  • Єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявив, що процес створення спецтрибуналу для Владіміра Путіна перебуває вже "на останньому етапі". Нині розглядають два основних варіанти. Перший – міжнародний трибунал на основі багатосторонньої угоди. Другий – спрощене рішення – на основі двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи.