Жінки та війна
Жінки беруть участь у бойових діях та обіймають офіцерські посади. За три останніх роки жінкам офіційно дозволили бути снайперами, розвідниками та командувати військовими підрозділами.
Читайте також: Гібридна війна та роботи НАТО: як Росія грає за своїми правилами
Гендерні зміни наближають Україну до стандартів НАТО. У країнах Альянсу вже давно позбулися суспільних стереотипів, що боронити державу – це суто чоловічий обов’язок.
Вражаюче видовище. 50 тисяч військових, 250 літаків, 65 кораблів – це Trident Juncture ("Стрімкий Тризуб-2018") – найбільші навчання НАТО з часів завершення Холодної війни.
Навчання НАТО
Країни Альянсу та партнери тренуються відбивати атаку потенційного агресора. У бій виходить важка техніка. 60-тонний танк виписує піруети … у жіночих руках. Лейтенант Норвегії Сільє Віллассен – зосереджена і готова до дій. Вона – командир бронетанкового взводу. Її чотири танки "Леопард" демонструють здатність забезпечити захист члена альянсу навіть в екстремальних арктичних умовах.
Командир бронетанкового взводу Вілассен
Лейтенант Норвегії Сільє Віллассен
Лейтант Вілласен – не єдина командирка в армії Норвегії. Саме ця країна однією з перших дозволила жінкам обіймати передові позиції у збройних силах.
Я маю це за честь. Дуже важливо командувати взводом основної бойової армії. Я відповідаю за чотири танки. Це величезна кількість вогневої потужності,
– розповіла лейтенант Збройних сил Норвегії Сільє Віллассен.
Загалом, жінки воюють на рівних з чоловіками у більш як 20 державах світу. Більшість з них – країни НАТО. Сьогодні там служать приблизно 300 тисяч жінок. З них майже 40 тисяч носять офіцерські погони. Канада, США, Данія, Франція, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія та Швеція – вже давно дозволили жінкам безпосередньо брати участь в бойових діях і обіймати будь-які армійські посади.
До середини 70-их років в Америці професії теж чітко розділялися на чисто жіночі та чоловічі. Жінки-військовослужбовиці навіть проходили службу в окремих жіночих підрозділах. В основному вони виконували роботу, що вважалася виключно жіночою – медсестри, кухарки. Тепер такого розмежування в Америці не існує взагалі. До слова, перші дві жінки, зараховані до лав школи рейнджерів були настільки фізично підготовлені, що небагато чоловіків могли з ними позмагатися,
– підкреслила Доун Л. Дескінс, заступник командувача штаб-квартири ракетної оборони (Європейське командування Збройних сил США).
Чи не найпершими жінки-військові отримали рівні з чоловіками права в Канаді – ще у 1895 році. Ще одна батьківщина фемінізованої армії – Велика Британія. У 1917 році там були сформовані жіночі королівські військово-повітряні сили, Королівський допоміжний корпус ВМС і Жіночий легіон секції автотранспорту.
Читайте також: Як відбувалися найчисельніші в історії навчання НАТО
Ще один приклад, де жінки інтегровані до майже усіх військових посад – Сполучені Штати. В 2010 році представницям прекрасної статі там дозволили служити на атомних підводних човнах. А в 2016 році найпрестижнішу Військову академію у Вест-Пойнті вперше в історії закладу очолила жінка. Діана Холланд – ветеран війни в Іраку та Афганістані. Вона ж – першою серед жінок стала бригадним генералом легкої піхотної дивізії.
Діана Холланд
Воюють жінки на рівних засадах з чоловіками й у сусідній до України Польщі. Лейтенант Катажина Томяк-Семееневич з легкістю керує винищувачем МІГ-29. Вона – перша жінка – військовий пілот у Польщі.
Коли я надягаю шолом і сідаю за кермо літака, я знаю, що не отримаю жодного особливого ставлення. Літаки не пробачають помилок. Неважливо, чи ти чоловік, або жінка – ми всі пілоти,
– запевнила Катажина.
Лейтенант Катажина Томяк-Семееневич
Комітет НАТО з гендерних питань – один з найстаріших у складі Альянсу, йому понад 40 років. Жінки у країнах НАТО не тільки воюють на рівні з чоловіками, подекуди проходять обов’язкову військову службу, а й обіймають відповідальні посади від керівників генштабів до міністрів оборони країн Альянсу.
Читайте також: Чого досягла українська армія, навчаючись за стандартами НАТО
Аленці Ерменц – 55. Вона – учасниця бойових дій, мати трьох дітей і перша в історії жінка, яка очолила найвищу військову посаду – Генеральний штаб Збройних сил країни-члена НАТО. На військовій службі вона вже 27 років – відтоді, як її рідна Словенія оголосила про незалежність. Упродовж цього часу Аленка встигла очолити батальйон, була радником командувача місії КФОР у Косово, отримала звання генерал-майора, а згодом дісталася і найвищої посади у генштабі своє країни.
Аленка Ерменц
Жінки обіймають найвищі посади й у керівництві Альянсу. Колінда Грабар-Китарович – у 2011 році стала першою жінкою в історії – помічником Генерального секретаря НАТО. Це третя людина в цивільній ієрархії НАТО після генерального секретаря і його заступника. Після дипломатичної служби у НАТО перемогла на виборах і стала Президентом Хорватії.
Колінда Грабар-Китарович
А американка Роуз Гетемюллер у 2016 році стала першою жінкою на посаді заступника генерального секретаря НАТО. До цього обіймала посаду заступника держсекретаря США з питань контролю над озброєннями і міжнародної безпеки. Вона також брала участь в переговорах щодо нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Гетемюллер впевнена – без гендерного залучення не буде тривалої стабільності та миру.
Викликом сьогодення є постійне застосування та адаптація винесених гендерних уроків до безпекового середовища, що повсякчас змінюється. Ми на практиці маємо продемонструвати доцільність застосування гендерних уроків до комплексних викликів безпеці сучасності. Маємо застосувати підхід, що не просто усуває симптоми, але й вирішує першопричини сьогоднішніх загроз безпеці,
– наголосила Роуз Гетемюллер.
Роуз Гетемюллер
У Збройних Силах України служить більш як 25 тисяч жінок. Тобто, фактично, кожен п’ятий військовий – жінка. З них понад три тисячі – офіцери. Шість тисяч – учасниці АТО. Ще 2 тисячі представниць прекрасної статі і нині беруть участь в бойових діях на Сході України. Вони професійно тримають в руках зброю і можуть змагатися з найпідготовленішими бійцями. Вони віддають перевагу терміну прекрасна, а не слабка стать!
Все залежить від того як дівчина себе поставить, якщо вона хоче служити на рівних, вона цього доб’ється. Перший період мені було складно в чоловічому колективі, тому що вони такі вже були герої... у них був досвід бойових дій, а я прийшла новенька і якось не могла влитися в атмосферу. Але поступово-поступово... Я знала, що моя ціль все-таки потрапити на фронт. І десь у вересні-жовтні я вже була в Дебальцево, мене взяли. Зрештою, я сама проклала собі шлях,
– зазначила українська захисниця Майа Москвич.
Єдина жінка в українській збірній "Ігор Нескорених - 2018", волинянка Майя Мо́сквич пішла на фронт добровольцем у 2014 роціу у складі батальйону Національної гвардії імені генерала Сергія Кульчицького. Згодом служила в розвідувальному батальйоні "Гарпун". У 2015 році підрозділ розформували. Його бійці ввійшли до полку поліції особливого призначення "Миротворець", звідки Майя звільнилася за станом здоров’я. Вона зізнається – бути дівчиною у суто чоловічому батальйоні – на початку непросто.
Майа Москвич
Обіймати певні посади у Збройних Силах України жінкам дозволили ще 2016 року. Наразі перелік розширився. Жінкам відкрилися такі військові професії як кулеметник, снайпер, гранатометник, льотчик-штурман. Військовослужбовиць вже не зараховують до штату на посади "санітарок" та "кухарок", коли ті виконують обов’язки снайперів, водіїв і розвідників.
Читайте також: Чому за всю історію НАТО жодна країна не покинула лави цієї організації
Водночас досі недоступними для жінок лишаються посади, пов'язані із застосуванням вибухівки, отруйних речовин або водолазними роботами. Не призначають і на службу на підводних човнах і кораблях. Крім того, тільки 70 військовослужбовиць мають звання полковників, а в жовтні цього року вперше жінка обійняла посаду генерал-майора.
Участь жінок у військових діях довгий час викликала чимало суперечок. Однак реальні бої на українській території змусили ретельніше поставитися до питання інтеграції жінок у Збройні Сили. І надати можливість служити на передовій.
В цілому, різниця стосується фізичної підготовки, адже жінки від природи не настільки сильні як чоловіки. Тож допускається, що вони можуть пробігти дещо повільніше, ніж чоловіки, або ж підняти меншу вагу. Та разом з тим існують сили спецпризначення, до складу яких входять жінки, здатні скласти фізичні випробування на рівні з чоловіками,
– розповіла заступник директора представництва НАТО в Україні Анн-Крістіе Б'єргене.
Досягти гендерного балансу у секторі безпеки і оборони Україні допомагає НАТО. Зокрема, Альянс допомагає з імплементацією Національного плану дій щодо реалізації Резолюції ООН «Жінки, мир та безпека». За підтримки Північноатлантичного альянсу проводяться семінари, консультації та тренінги.
Читайте також: Розбудова оборонної сфери та перспективи України в НАТО: Вінніков озвучив пріоритети на 2019 рік
Оборона країни – це не чоловіча або жіноча – а загальнонаціональна справа. І забезпечення рівних прав у збройних силах – те, що робить армію тільки сильнішою. А поки жінки на передовій впевнено спростовують стереотипне поняття "слабка стать".
Розмінування Донбасу
Найбільшу загрозу для людей, які проживають на територіях, де проводилися бойові дії, несуть вибухонебезпечні залишки війни – снаряди, міни та саморобні вибухові пристрої. Фахівці зазначають, що на повне розмінування Донбасу знадобиться не менше п’ятнадцяти – двадцяти років.
Державний бюджет України не здатний повністю профінансувати цей процес без залучення міжнародних донорів.
Більше про розмінування тимчасово окупованих територій – дивіться у програмі.