Нормандська зустріч у Парижі: все, що відомо про результати та наслідки

Зустріч вийшла насиченою, але без яскравих "зрад" чи "перемог". Президенти Франції, Німеччини, України і Росії досягли низки домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. І домовились контрольно зустрітись ще через чотири місяці – аби продовжити домовлятись.

Важливо: Про що домовилась "нормандська четвірка": перші новини

Про що говорили президенти?

Про відновлення українського контролю над кордоном. Але якихось домовленостей не досягли. Як і щодо проведення виборів на поки що окупованих територіях. Домовились абстрактно створити передумови для проведення місцевих виборів протягом 4 місяців.

Про припинення вогню. Якщо пощастить, то домовленості дотримаються і всі зроблять все можливе для підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.

Про обмін полоненими. Обмін у форматі "всіх на всіх" має відбутися до 31 грудня.

Про розведення сил. Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення. Українська сторона від такого варіанту відмовилась. Зрештою, погодили три ділянки розведення, втім, які саме – не уточнюється.

Про газ. Що важливо – поступок Україна у цьому питанні не зробила, від судових позовів не відмовляється, щодо контракту домовились домовлятись. Про це повідомив виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, який брав участь у цій зустрічі.

Про Крим масштабно під час зустрічі не говорили. Однак під час пресконференції Зеленський окремо нагадав, що Крим – це Україна.

Чим зустріч була важлива?

Тому що зустрічі у нормандському форматі дають змогу домовлятися на рівні самих лідерів країн. За участю посередників, вагомість яких визнають обидві сторони. Для Росії Німеччина та Франція важливі у цьому процесі, тому що вона розраховує на поступки не тільки від України, але й від Європейського союзу. Для України залучення цих партнерів дозволяє підвищити свою вагу на цих перемовинах.

У теорії це мало би гарантувати більш серйозне ставлення сторін до досягнутих домовленостей. Навіть якщо сторони просто домовились домовлятись далі.

Що буде після перемовин у Парижі?

Для України поки що нічого не зміниться.

Російські ЗМІ будуть скрізь голосно повідомляти, що Путін знову всіх переграв та натякати на неготовність України до переговорів.

Акція на Банковій, яка нагадувала Зеленському про неприпустимість виходити за "червоні лінії", мала би розійтись на найближчі чотири місяці – до наступної запланованої зустрічі.

Зеленський не перетнув жодну з окреслених на акції "червоних ліній":

• жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації;
• жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу;
• жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації;
• жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну;
• жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

Відзначимо: на пресконференції Зеленський наголосив, що ніякої федералізації в Україні бути не може, тоді як Путін зазначив, що у Конституції України має бути прописаний особливий статус окупованих зараз територій. Офіційне комюніке, опубліковане на сайті Президента, вказує, що сторони абстрактно вважають "за необхідне інкорпорувати "формулу Штайнмаєра" в українське законодавство". Враховуючи, що кожна зі сторін має своє бачення цієї формули – саме ця тема буде найбільш обговорюваною під час наступної зустрічі.

Що відбулось у Парижі?

Зустріч президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна за участі лідерів Франції та Німеччини Еммануеля Макрона та Ангели Меркель. Лідери цих країн є учасниками так званого нормандського формату перемовин, який виник у 2014 році задля врегулювання ситуації на Донбасі. Загалом у рамках цього формату відбулося вже 5 таких зустрічей лідерів країн, остання – була восени 2016 року.

До складу української делегації цього разу увійшли, з-поміж інших, голова МВС Арсен Аваков, голова СБУ Іван Баканов і головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак. Раніше очільники цих відомств участі в нормандських самітах не брали.

Дивіться та читайте усі деталі про те, як відбувалася зустріч у нормандському форматі

Окрім них, українську сторону представляли також міністр закордонних справ Вадим Пристайко, глава ОП Андрій Богдан, міністр енергетики Олексій Оржель, а також виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко.

З російського боку до Парижа прибули глава МЗС Росії Сергій Лавров, глава "Газпрому" Олексій Міллер та міністр енергетики РФ Олександр Новак.

До теми: Нова зустріч лідерів "нормандської четвірки" відбудеться у березні, – Меркель

Як проходила зустріч?

Інтригуюче. Головним чином – через масштабний список тем, які мали обговорюватись на зустрічі та першу особисту зустріч Путіна і Зеленського, очікування від якої були дуже різноманітними.

Спочатку до Єлисейського палацу прибула Ангела Меркель, потім – Володимир Зеленський.

Путін прибув останнім. Власне, саме через його запізнення зустріч розпочалась із затримкою.

Зі скандалів зафіксували лише спробу активісток Femen, яких доволі швидко нейтралізували.

Перед переговорами "нормандської четвірки" відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, Зеленський зустрівся і з Меркель, і з Макроном. Сама зустріч нормандської четвірки проходила за закритими дверима.

Допоки вона тривала, журналісти російських та українських видань намагались зрозуміти, чи потисли Зеленський та Путін руки один одному та хто з них виглядав більш задоволеним. Зрештою, присутні у Єлисейському палаці зробили висновок, що попри заяви речника Путіна, Зеленский не тис руку російському президенту.

Також співробітники медіа активно обговорювали, що Президент України виглядав значно краще за очільника Кремля та мав помітно позитивніший настрій.

Згодом, заради перших перемовин президентів Росії та України у форматі "тет-а-тет", зустріч у нормадському форматі перервали. Ця частина зустрічі була одним з найбільших ризиків для Зеленського, про що говорили не лише в Україні, а і за її межами.

Зеленський і Путін провели разом трохи більше години - після неї вони знову приєдналися до Меркель і Макрона. Під час спілкування Зеленського і Путіна фото і відеозйомка не проводилися – про це домовилися обидві сторони.

Деталі перемовин до офіційної пресконференції розкривати не стали. Однак журналісти із посиланням на різні джерела почали обережно повідомляти, що прориву не сталось, зради також не відбулось.

Сторони домовились домовлятись.