Про можливу ротацію повідомляє УНІАН з посиланням на власні джерела.
Дізнайтесь більше: Рябошапку можуть відправити у відставку: що про нього відомо
Місце генпрокурора Руслана Рябошапки, якого 5 березня планують відправити у відставку, може зайняти Ірина Венедіктова.
До слова, наразі Венедіктова очолює Державне бюро розслідувань.
Зверніть увагу! Раніше нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас заявив, що на засіданні фракції обговорювали його кандидатуру на посаду генпрокурора.
Що відомо про Ірину Венедіктову
- Пройшла у Верховну Раду 9-го скликання за партійним списком "Слуги народу", у якому була під №3. Наприкінці грудня 2019 року її призначили виконувачкою обов'язків голови Державного бюро розслідувань.
- Венедіктова – доктор юридичних наук. У парламенті очолювала правовий комітет. У 2015 році подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України, але провалила участь в конкурсі.
- Венедіктова є арбітркою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Має власну наукову школу, що складається із кандидатів юридичних наук, які під керівництвом Венедіктової захистили дисертації. Більше про біографію Ірини Венедіктової – читайте тут.
Що відомо про ймовірну відставку генпрокурора Рябошапки
- 28 лютого стало відомо, що президент Зеленський скликає на 4 березня позачергове засідання Верховної Ради. У порядку денному – питання Кабінету Міністрів та звіти правоохоронних органів.
- 2 березня з'явилася інформація, що Рада може розглядати відставку директора НАБУ Ситника та генпрокурора Рябошапки.
- 3 березня повідомили, що у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про звільнення Рябошапки з посади керівника Офісу генпрокурора.
- Дещо згодом поширилися чутки, що замінити Рябошапку на посаді може депутат від "Слуги народу" Сергій Іонушас.
- Нардепи зібрали достатню кількість підписів для позачергового засідання Верховної Ради. Тому вже 5 березня ввечері парламентарі можуть висловити недовіру генпрокурору Руслану Рябошапці.
Які претензії нардепи висувають до Рябошапки:
- за понад пів року перебування на посаді Рябошапка не продемонстрував активності у розслідуванні протиправної діяльності найвищих посадових осіб держави;
- за час його каденції жодне резонансне досудове розслідування не доведено до завершення;
- жодного обвинувального акту в справах про ймовірні злочини високопосадовців до суду не спрямовано.