Американці виступили посередниками, які намагалися відбілити репутацію катів на міжнародній арені, а також слідкували за тим, щоб все залишалося у таємниці. Криваві події отримали назву операція Condor і стали першою легалізованою програмою з винищення опозиції за кордоном.
Попередній випуск Щури в грудній клітці полонених: як проєкт Phoenix "викачував" інформацію у В'єтнамі
Диктатура Августо Піночета
11 вересня 1973 року в Чилі тисячі військових взяли в облогу президентський палац і скинули уряд президента Сальвадора Альєнде. До влади прийшов новий глава – диктатор Августо Піночет. Його правління в країні супроводжувалося репресіями, терором і катуваннями невигідних режиму людей.
Піночет у своїй політичній діяльності дуже відрізнявся від попередника та присікав будь-яку непокору, на відміну від м'якотілого марксиста Альєнде. Розквіт політики "червоних" у Чилі міг перерости у поширення радянської ідеології на всю Латинську Америку, тож ЦРУ добре постаралося, щоб Піночет отримав президентське крісло.
Режим Піночета супроводжувався репресіями й терором / Фото зі Загальноісторичного архіву МЗС Чилі
Спецслужби США проводили інформаційну пропагандистську кампанію проти Альєнде і налаштовували проти нього народ. Тиснули на країну в економічному плані, що призвело до військового перевороту. Опісля почалося планування операції Condor.
Операція Condor – це міжнародна співпраця країн, які спільними зусиллями боролися проти дисидентів. Піночет, в рамках цієї операції, 1974 року вбив генерала Карлоса Пратса, який був важливим військовим лідером, що не погоджувався із його політикою. Ще одне вбивство він замовив вже в Римі. Вислав туди загін, що ліквідував одного політика, який створював опозицію до режиму Піночета у Європі.
Терор, спрямований на знищення інтелектуалів
Піночет радо йшов на співпрацю зі США, але не забув заручитися підтримкою сусідів – Аргентини, Болівії, Бразилії, Парагваю та Уругваю, які всі, крім Аргентини, мали жорсткі режими. Чилійський диктатор ініціював операцію Condor, щоб розправити з усіма марксистами, опозиціонерами та інакодумцями в інших країнах.
У масштабній кампанії брали участь спецслужби 6 латиноамериканських країн. Вони налагодили зв'язки між собою та повідомляли одне одному про місця проживання чи пересування потрібних їм людей, а далі за вказівкою розбиралися з цілями.
До теми Як Піночету вдалося позбутися комуністичного режиму в Чилі
Сценарій завжди був один – катування, щоб вибити якомога більше інформації, а потім смерть. Піночет хотів назавжди стишити голос опозиції, оскільки боявся інтелектуалів, які б могли об’єднатися проти нього.
Операція Condor була міжнародним, колабораціоністським, міжкордонним і транснаціональним терором, який репресував невигідних режиму. У 1970 – 1980-х роках політичні режими цих країн убивали людей, яких вони називали заколотниками, навіть за кордоном. Це була спроба розчавити демократичну опозицію.
Тотальний контроль та спостереження за дисидентами відбувалися постійно. Спецслужби 6 країн настільки ефективно налагодили роботу між своїми відомствами, що єдиним можливим варіантом утекти від переслідувань було покинути кордони Латинської Америки. І далеко не кожному вдалося заховатися навіть у Європі.
Загони смерті Піночета обирали найкривавіші методи розправи. Робили усе для того, щоб не просто знешкодити людину, а зламати життя її родині й друзям і заодно залякати усіх інших. Під "гарячу руку" потрапляли співаки, письменники, актори і особливо – представники ворожих до Піночета та інших режимів партій.
Операція Condor була добре спланованим дійством, яким займалися елітні спецслужби. Саме завдяки Condor ліквідовували лише найважливіших опозиціонерів, яких шукали по всьому світу.
"Зелене світло" від Кіссінджера
За іншою версією, спецслужби латиноамериканських держав не цуралися розправлятися і з мирним населенням теж. Особливо це стосувалося тих, хто мав друзів-прихильників опозиції чи осмілювався заперечити військовим та спецзагонам.
Точних даних про страти не існує, лише приблизні цифри, що коливаються від 60 до 90 тисяч жертв. Таких масштабів терору вдалося досягти завдяки американцям, які прикривали спецоперацію. У Вашингтоні наголошували, що Condor – це зусилля латиноамериканських спецслужб у боротьбі проти тероризму, хоч "терористами" виступали дисиденти й інтелектуали.
Американці сказали, що хвилюватися за розголос не потрібно, бо вони прикриють і підтримають. Важливо, що за 2 тижні після офіційного створення Condor її лідери, фактично, узаконили вбивства за межами Латинської Америки. Коли Кіссінджер сказав про підтримку США, лідери тих країн сприйняли це як "зелене світло" на розправу з невигідними режиму людьми.
Мовиться про Генрі Кіссінджера, ексдержсекретаря США. Він досі живий та виступає проти прийняття України в НАТО та критикував санкції проти Росії після початку війни на Донбасі. Свого часу він особисто спілкувався з режимами щодо операції Condor.
Попри відверту підтримку та прикриття тортур і знущань із людей, допомоги диктаторам, у 1973 році Кіссінджер став лауреатом Нобелівської премії миру. Він намагався довести усім, що така операція важлива, оскільки протидіє комуністам. Йому було все одно, що з таким підходом США не відрізняються від тих же "червоних". Однак покарання він не понесе, оскільки йому вже майже 100 років і він досі викладає в кількох університетах.
Після прикриття тортур, Кіссінджер став лауреатом Нобелівської премії / Фото LBJ Presidential Library
"Операція Condor привернула увагу американців тому, що США були зацікавлені в отриманні контролю на континенті. Їхнє бажання здобути економічні, культурні та політичні переваги – це головний ключ", – розповів жертва репресій Адольфо Перес Есківель.
Цікаво Як візит Кіссинджера до Китаю 50 років тому змінив світову політику
Розправа над Орландо Летельєром
Американці були зацікавлені в існуванні спецоперації, тому що недопустивши "червоних" до Латинської Америки й підтримавши режими в регіоні їх було б легше притиснути санкціями. А страти цивільних, катування й порушення прав людини просто замовчувалися.
Методологія роботи агентів була проста – упіймати чи викрасти, катувати чи одразу вбити. Головне потім зробити так, щоб тіло зникло. Дуже мало людей, які потрапляли в руки агентів, виживали.
1976 року каральні загони Піночета розправилися із Орландо Летельєром, який жив у США. За часів президента Альєнде він працював міністром внутрішніх справ. Після перевороту його затримали й катували, однак 1975 року він перебрався у Вашингтон, звідки закликав європейців тиснути на Чилі та зруйнувати режим.
Щоб розібратися з Лательєром, диктатор підіслав до нього 5 кілерів – кубинських американців, які підклали вибухівку під авто політики. Ліквідувати ціль вдалося, а влада удала, ніби нічого не трапилося. Показово покарали кількох членів чилійських спецслужб, яких і звинуватили в убивстві Летельєра, а Піночета ніхто не чіпав.
"Люди для них були всього лише ресурсом. Вони були психічно хворими садистами. До сьогоднішнього дня люди, які тоді здійснювали репресії, спокійно доживають дні й катують родичів жертв тим, що не кажуть, де поділи тіла убитих", – розповів директор музею.
Відомство DINA
Чилійці у своїх терористичних діях співпрацювали з аргентинським відомством DINA, яке нагадувало радше каральний загін. Орган виконував функції збору розвідки, стежив за громадянами і активно робив усе, щоб режими 6 латиноамериканських країн втрималися.
"Архітектором" операції Condor в Аргентині був Мануель Контрера, який тоді обіймав посаду директора спецслужби. Жертви, яким вдалося вижити після тортур, описували його як бездушного садиста. Коли у 1990-х документи про спецоперацію розсекретили, Контреру засудили за вбивство Лательєра та приписали усі звірства. Його відправили до в’язниці на понад 500 років, але кат так і не визнав провини.
Я не жалію ні про що. Єдиний, перед ким я попрошу пробачення – це перед Богом. Більше ні перед ким.
Особлива жорстокість аргентинців і чилійців
Аргентинці та чилійці у своїх методах розправ вирізнялися особливою жорстокістю. Дисидентів, інтелектуалів та простих прихильних до опозиції громадян відловлювали і починали проводити "допити" на вертольотах. Жертв живими скидали з висоти. Це була демонстрація того, що буває з людьми, які йдуть проти системи.
Актуально Президенту Чилі загрожує імпічмент через розслідування Pandora Papers
На судах виконавці такої страти казали, що дійсно допитували людей на вертольоті й намагалися залякувати. Однак слідство вказало, що шум гвинтокрила заважає проводити допит, відповідно людей навмисно скидали з висоти.
"Мене якось схопили і сказали: "Ласкаво просимо до Уругваю". Привезли у вантажівці в один будинок, який ми називали маленьким пеклом. Потім хотіли змусити мене думати, що я в Аргентині, вмикали по радіо аргентинські програми. Звук підкручували на максимум, щоб заглушити крики тих, кого катували в сусідніх кімнатах", – розповів жертва репресій Хуліо.
Фінал операції Condor
Кінець спецпрограми Condor припав на початок 1980-х років, коли сталася Фолклендська війна. Британія та Аргентина боролися за контроль над островами й останні програли. Тиск міжнародної спільноти на країни Латинської Америки змусив режими послабити хват і спецслужби стали не такими жорсткими.
У 1990 році закінчилося правління Піночета, яке дозволило відгорнути завісу жорстокості. Президент США Білл Клінтон наказав розсекретити документи, пов'язані з операцією Condor. Для світу стали доступними понад 16 тисяч документів з описами роботи спецслужб, ролі американців та імена жертв. Однак більшість документів залишилися в таємниці.
Пам'ять – це не те, що застрягло десь у минулому. Пам'ять повинна допомагати нам будувати сьогодення. Лише так ми зможемо побудувати інше суспільство.
Офіційно, операція Condor закінчилася у середині 1980-х років, але неофіційно терор і катування продовжувалися ще десяток років. Піночет не відбув покарання, найвищі чини спецслужб – теж.
Із початком "нульових" відбулася низка розслідувань і судів, під час яких арештували й навіть кинули за ґрати людей, причетність яких вдалося довести. США на офіційному рівні своєї причетності та підтримки не визнали й вибачень не просили.
Читайте також RAF на варті мирного неба: як працюють британські Королівські військово-повітряні сили
Історики досі сперечаються, чи ЦРУ лише спостерігало, чи допомагало й заплющувало очі на деякі злочини. Висновок в цій історії один – США знали про все, але нічого робили і, можливо, приховані документи – це єдиний доказ, який ніхто ніколи не побачить. Тож єдине, що залишається – спілкуватися з тими, кому вдалося вижити.
Мені натягли мішок на голову і завели в тюремну камеру. Там забороняли навіть спиратися на стіни. Я годинами стояв рівно на одному місці. Людей я не бачив. Там були лише слідчі. Троє, які постійно ставили запитання. Точно пам'ятаю, що один був з Аргентини.
Операція Condor показала, що спецслужби – це не лише розвідники чи спосіб прихованої залаштункової боротьби. В умілих руках спецагенти можуть стати тими, хто витягне країну із самісінько дна і піднесе її на вершини, а в руках тиранів – це жорсткий інструмент, який вміє лише убивати. Коли ж тирани об'єднуються і поєднують зусилля спецслужб – це стає справжньою фабрикою смерті. Однак, яким би сильним хтось не був, завжди знайдеться сильніший, і ще нікому не вдалося довести протилежне.