План представника ОБСЄ Сайдіка щодо Донбасу: чому у МінТОТ залишилось багато запитань

Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Мартін Сайдік заявив, що підготовлено новий план щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який має прийти на зміну мінським угодам.

Читайте також: Миротворці на Донбасі: назвали найкращу модель місії для України

Відповідно до документу, ООН і ОБСЄ функціонуватимуть не паралельно, а разом під спільним керівництвом на чолі з так званим спеціальним представником. Також у ОБСЄ пропонують створити агентство Євросоюзу з відновлення Донбасу.

За словами Сайдіка, новий план було презентовано під час останнього засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у грудні у Мілані, де були присутніми представники України, Росії, Німеччини та Франції. Тепер вони його мають підписати, а опісля необхідно, аби план затвердили парламенти.

Як зауважив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, очолюване ним відомство поки ще не отримувало жодних пропозицій щодо цього плану. За його словами, наразі це схоже на "пропозицію від приватної особи".

"Обговорювати інтерпретації та окремі заяви ми не можемо, тому що треба обговорювати предметно те, що ти побачив. Тому дочекаємось, попрацюємо з колегами з МЗС та інших відомств, якщо таку пропозицію можна буде розглянути", – зауважив очільник МінТОТ.

Крім того, чиновник у коментарі телеканалу "Прямий" підкреслив, що перед оголошенням у ЗМІ документ, перш за все, слід було обговорити з усіма зацікавленими сторонами, включно з офіційним Києвом, Євросоюзом і ООН.

"Дуже дивно, коли одна людина, навіть якщо вона працює в штаті ОБСЄ, робить пропозицію від трьох організацій – ОБСЄ, ООН, Євросоюзу – одночасно рекомендуючи, що цим організаціям слід зробити", – наголосив Черниш.

Водночас міністр додав, що поки жодної реакції на цей план з боку ООН і ЄС немає.

Як неодноразово наголошував президент Петро Порошенко, місія повинна бути від лінії дотику до українсько-російського кордону, який ми зараз не контролюємо. Компонент безпеки – найголовніший. Паралельно цивільні справи та охорону правопорядку повинна здійснювати адміністрація,
– окреслив він бачення України щодо миротворчої місії.

Черниш нагадав, що сьогодні існує резолюція Радбезу ООН, якою затверджено два додатки. Один із додатків має назву "Комплекс заходів з виконання Мінських угод". Там передбачено по пунктах, що сторони конфлікту та представники ОБСЄ повинні робити.

Читайте також: Миротворці на Донбасі: Україна показала орієнтовну модель місії

Що таке "Комплекс заходів з виконання мінських угод"? Цей документ узгодили на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі "нормандської четвірки". Згодом його підписала контактна група, що складається з представників Росії, України, представників самопроголошених республік. Мета документу – деескалація збройного конфлікту на Сході України.

Комплекс заходів з виконання мінських угод: документ

"Якщо ми говоримо юридичною мовою, то для того, щоб щось змінювати, треба змінити резолюцію Радбезу ООН", – пояснив Черниш.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука у ефірі телеканалу "112 Україна", зі свого боку, зазначив, те, що пролунало у пана Сайдіка, – це виключно загальні тези, з якими важко сперечатися.

Я б хотів одразу зауважити, що вважаю такі тези прийнятними. Але водночас, як свідчить наш гіркий досвід, диявол криється в деталях, а про деталі нам не відомо. Тому мене цікавить, яким чином передбачено демілітаризацію незаконних збройних формувань? Які терміни, яким способом відбуватиметься виведення іноземних військ з території Донбасу? Що мається на увазі під процесом амністії? І таких питань дуже багато,
– каже Тука.

Також він прокоментував деякі положення вищезазначеного мирного плану щодо Донбасу.

– Створення агентства Євросоюзу щодо відновлення Донбасу. Хто займеться фінансуванням процесу відновлення?

"Щодо фінансування, то таким зазвичай займаються країни-донори, зокрема може бути залучено країни-члени Євросоюзу, Сполучені Штати та Канада. Будь-які країни, які зголосяться допомогти у відновленні інфраструктури", – переконує заступник міністра.

– Масштабна амністія щодо бойовиків на Донбасі. Чи піде на це українська сторона?

"Все залежатиме від того, про яку саме амністію мовиться, для кого та на яких засадах вона передбачатиметься. Це питання вже кілька разів піднімалося в українському суспільстві, ставлення до нього – неоднозначне, воно – достатньо контроверсійне, тому ще раз наголошую, що треба знати деталі", – підкреслив він.

Читайте також: Миротворча місія на Донбасі: Лавров розповів про плани Кремля

– Спільна миротворча місія ООН і ОБСЄ.

"Такий варіант є абсолютно можливим у разі добре врегульованих питань співставності та співпраці підрозділів ООН і ОБСЄ. Я не бачу жодних заперечень", – каже Тука.

Створення перехідної адміністрації ООН, що має стежити за втіленням мирного плану та реінтеграцією окупованого Донбасу.

"Ми досить детально вивчали такий досвід на прикладі Хорватії. Є певні напрацювання та аналіз вдалих і невдалих дій, досвіду, який мають наші хорватські партнери. Тому у нас є своє бачення, свої рекомендації", – додав він.

Крім того, керівник МінТОТ відреагував на слова Сайдіка, шо мінські домовленості є не добре прописаними щодо проведення виборів на Донбасі, тому потрібна допомога ООН.

"Щодо до того, якою має бути ця допомога, то мається на увазі, перш за все, введення миротворчої місії, бо абсолютно зрозуміло, що доки територією вештаються незаконні збройні формування, ні про які процедури виборчого процесу не може бути й мови", – констатував чиновник.

В українському МЗС також прокоментували цей план врегулювання конфлікту. За словами очільника відомства Павла Клімкіна, певний прогрес є, але лише у формі пропозицій. Водночас він наголосив, що нових рішень у цьому документі немає.

Як зауважив Клімкін, найперше на окуповану територію Донбасу повинні прийти миротворці та підготувати регіон для "нормальних, вільних і чесних виборів", проте у новому плані про це не мовиться.

Що таке миротворча місія?Дії міжнародної спільноти задля запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів. Операції зі встановлення миру проводяться за обов'язкової згоди сторін, залучених у конфлікт.

Що відомо про запровадження миротворчого контингенту на Донбасі?У 2017 році Президент України Петро Порошенко вситупив із ідеюю щодо введення миротворців на всю територію Донбасу. Згодом президент Росії Володимир Путін висунув вимогу, що миротворці повинні перебувати на лінії розмежування та "ні на жодних інших територіях".

У РФ розглядають миротворчі сили на Донбасі слід як захист працівників ОБСЄ на лінії розмежування. Україна, зі свого боку, пропонує, аби ті зайшли на усю територію регіону, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону. У Києві необхідність такого кроку вбачають у тому, аби Росія не могла постачати зброю та військових на Донеччину та Луганщину.

Раніше Петро Порошенко заявляв, що запровадження миротворчої місії ООН на територію Донбасу не відбувається через блокування цього питання з боку Кремля, попри те, що Росія є одним із підписантів Будапештського меморандуму, відтак виступала гарантом безпеки України. Тому, за словами глави держави, у РФ мають пояснити всьому світові, чому вони проти.