Хто така Катерина Гандзюк – біографія


Катерина Гандзюк була відома у Херсоні своєю проукраїнською позицією

Талановита політична та громадська діячка. Волонтерка. Депутатка Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, виконувала обов’язки керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, радниця херсонського міського голови, національна волонтерка ООН, аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України, громадська активістка у сфері доступу до публічної інформації, координаторка Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області. Детальніше – у матеріалі 24 каналу.

Читайте також Похорон Катерини Гандзюк у Херсоні: фото та відео прощання

Активна учасниця Євромайдану в Херсоні. Активно протистояла спробам розпочати у Херсоні "руську весну". Після анексії Криму та початку війни на Донбасі, опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух зі збору грошей для придбання взуття дітям переселенців. З 2016 року входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму.

Читайте також: Мене хотіли вимкнути на кілька місяців, – Гандзюк про напад на неї

Протягом тривалого часу Катерина Гандзюк мала тривалі конфлікти із проросійськими силами Херсонщини. Зокрема, як пишуть ЗМІ, із такими організаціями, як "Український вибір" Віктора Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад. З 2017 року в конфлікт Гандзюк з проросійськими силами регіону було втягнуто правоохоронців, які відверто підтримували, охороняли та надавали організаційну допомогу сепаратистським рухам Херсонщини. У квітні 2018 року Гандзюк також оприлюднила інформацію про те, що майже 200 "журналістів" з підробними посвідченнями отримали в обласній поліції дозволи на володіння травматичною та газовою зброєю у 2014-2018 роках.

Як напали на Гандзюк?

Зранку 31 липня 2018 року, близько 8:30, невідомий облив Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою. Напад стався біля її будинку, коли дівчина йшла на роботу. Гандзюк доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Опіки склали понад 30% тіла. Найбільше постраждали шкіра голови, обличчя, руки, ноги, передня частина грудної клітки. Також Гандзюк отримала опік лівого ока. Спочатку кримінальну справу за фактом нападу було відкрито за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Згодом злочин перекваліфікували на умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого (ч. 2 ст. 121). Ще пізніше – справу перекваліфікували на "замах на вбивство з особливою жорстокістю".

1 серпня Катерину Гандзюк санітарним бортом терміново доправили Києва та надали державну охорону. Через недовіру до херсонської поліції і підозри у її причетність до нападу, Гандзюк відмовилась від співпраці з ними. 2 серпня вона дала свідчення оперативникам Департаменту стратегічних розслідувань, які відвідали Гандзюк за місцем лікування у Київському опіковому центрі.

Як почувалась Гандзюк після нападу?

За півтора місяці після того, як її облили кислотою, Катерина перенесла вже 11 операцій. Це були операції з видалення змертвілих тканин та пересадки шкіри. Вона лишалась у реанімації. Наприкінці вересня чоловік потерпілої Сергій Денисов відзначав позитивні результати лікування активістки. Та додавав, що стан дівчини нестабільний і кожен наступний день починається, як новий, з новими змінами, новими проблемами.

Попри це, сили духу Гандзюк не втратила. У вересні Катерина Гандзюк записала перше відеозвернення в лікарні, де вона перебуває після нападу.

Хто напав на Гандзюк?

У справі про напад на активістку затримали п’ять підозрюваних Сергія Торбіна, Віктора Горбунова, Володимира Васяновича, Микиту Грабчука та В'ячеслава Вишневського. Пізніше стало відомо, що четверо з них уже зізнались у скоєнні злочину. Підозрювані родом з різних регіонів України, а можливий організатор злочинної групи є жителем Херсонської області. Підозрювані у справі нападу на Катерину Гандзюк є бійцями з підрозділу УДА.

Виконавцем нападу вважають Сергія Торбіна. Він брав активну участь у зоні проведення антитерористичної операції і захищав українські позиції біля селища Піски, був в складі батальйону, який у 2014 році захищав українські позиції в Донецькому аеропорту, брав активну участь у захисті українських позицій біля шахти "Бутівка", також був у складі батальйону неподалік Авдіївки.

Сама Гандзюк підтвердила, що затримані поліцією підозрювані в нападі на неї причетні до злочину. Вона зазначила, що бачила обличчя нападника "збоку" і могла б його упізнати.

Це той, про якого кажуть, що він облив кислотою. Я впізнала ту людину, про яку кажуть (у поліції, 24). Не маю жодних сумніві у тому, що всі затримані – причетні,
– сказала вона.

Що сталось із нападниками на Гандзюк?

Торбін, Горбунов, Васянович, Грабчук та Вишневський опинились на лаві підсудних і дали свідчення про свою участь у злочині, а також розповіли про замовників нападу.

Як встановило слідство, Горбунов придбав в місті Каховка дві пляшки розчину акумуляторної сірчаної кислоти, яка зберігалася на складі ТОВ "Зерма-Україна". Це підтвердив продавець, який повідомив, що Горбунов придбав кислоту 6 липня 2018 року.

Сам Горбунов заявив, що організувати замах на Катерину Гандзюк йому, Володимиру Васяновичу, Микиті Грабчуку та В'ячеслава Вишневському запропонував Торбін. Той пояснив, що Гандзюк є корумпованим чиновником і має проросійські погляди, тому їй необхідно зробити тілесні ушкодження. Горбунов повідомляє, що за покупку кислоти він отримав від Васяновича 300 доларів, однак від подальших дій відмовився.

Також було встановлено, що до замаху на активістку причетні впливові у Херсоні люди, зокрема, місцевий кримінальний авторитет Олексій Левін (Москаленко), довірена особа нардепа від БПП Паламарчука Ігор Павловський і голова Херсонської облради Владислав Мангер.

Левін суду чекати не став і втік з країни, а Мангер і Павловський опинились на лаві підсудних. Втім, справа всіляко почала гальмуватися й доволі швидко обидва повернулися до Херсону.

Також батько Катерини Гандзюк разом з місцевими активістами назвали ще одних можливих винуватців злочину – херсонського губернатора Андрія Гордєєва та його заступника Євгена Рищука. Втім, топових чиновників, що були представниками тогочасної партії влади сил ніхто чіпати на став. Це дало підстави активістам говорити про можливу змову з метою "злити" справу Гандзюк та зробити все, щоб організатори злочину уникли покарання.

У 2019 році зі зміною влади справа Гандзюк зрушила з мертвої точки – навесні був заарештований у Болгарії Інтерполом Левін – його екстрадували до України, також знову заарештували Павловського і Мангера. Влітку того ж року судові вироки – від 3 до 6 років ув'язнення – отримали беспоспередні виконавці злочину.

Ігор Павловський пішов на угоду з правосуддям й дам свідчення проти Мангера та Левіна. За це він отримав лише 2 роки з відтермінуванням (практично умовно). Суд над Мангером і Левіним триває – якщо їх вина буде доведена, вони отримають до 12 років тюремного ув'язнення.

Євген Рищук живе спокійним життям провінційного політика – у жовтні 2020 він виграв вибори голови Олешківської ОТГ, Андрій Гордєєв також не полишив політику – нині він займається розбудовою херсонського осередку партії "УДАР".

Напад на Катерину Гандзюк і подальша смерть активістки: усе, що варто знати

Чому померла Гандзюк?

Після перевезення до Києва важко пораненій активістці зробили 11 операцій. Лікарі довго боролися за життя Катерини, але в неї не витримало серце – 4 листопада 2018 року у неї відірвався тромб, що спровокувало закупорку судин.