Поточний термін перебування на посаді президента Росії Володимира Путіна завершується у 2024 році. Однак лідер РФ відкрив двері до конституційних змін, які дозволять йому залишатися при владі до 2036 року. На той момент йому буде 83 роки.
Деталі В Держдумі хочуть зробити Путіна "вічним" президентом
Так, 10 березня російська депутатка та колишня космонавтка Валентина Терешкова запропонувала таку поправку в рамках серії змін до Конституції, за які росіяни голосуватимуть на референдумі 22 квітня.
Сам Путін навів приклад президента США Франкліна Рузвельта, який відбував чотири терміни через потрясіння, які переживала країна в той час. При цьому російський лідер запевнив, що виступає за обмеження термінів правління, але "коли країна стане політично зрілою", додавши, що Росія все ще "одужує" після розпаду Радянського Союзу.
Що означає перспектива "вічного Путіна" для майбутнього Росії та світу?
Плани Путіна залишатися при владі після 2024 року не є корисними ні для Росії, ні для світу, пише The Guardian. Хоча ідея того, що він спокійно піде на пенсію, завжди здавалася мало ймовірною, враховуючи невтішну долю, яка часто спіткала старіших автократів, колишніх диктаторів і навіть нібито обраних президентів, коли вони відпускали абсолютну владу.
У січні російський президент спланував низку можливих конституційних "реформ", аби вирішити, що робити в 2024 році, коли закінчиться його термін повноважень. Зокрема, він відправив у відставку уряд на чолі з Дмитром Медведєвим.
Тоді потрясіння викликали розмови про майбутнє путінізму, "вертикаль влади" та про постпутінську епоху. Хвилину-дві це звучало як справжня дискусія. Однак дії Путіна показали – для нього найактуальнішим питанням було і є, як зберегти владу назавжди. І зараз він, по суті, заявив: "Забудьте про все, я залишаюся".
Цікаво "Це що за лайно?" – як пранк у ліфті показав реальну підтримку Путіна
Тепер повернення президентського годинника до нуля означає, що Путін і вся Росія можуть сподіватися на ще два його терміни. Проблема вирішена. Дебати закінчилися.
І, якщо усміхнені двомовні оглядачі залишаються збентеженими, уявіть, як почуваються Олексій Навальний та інші опозиційні активісти, які провели своє життя, борючись за вільні та чесні вибори.
При цьому видання зазначає: Путін справді не такий популярний, як колись. Економіка Росії – це безлад. Війна з цінами на нафту погіршить її. Корупція виходить з-під контролю. Але у Путіна є способи перемоги, навіть коли він програє. Він переконаний, що референдум завершиться добре для нього.
Що означає перспектива "вічного Путіна"?
- Для Росії – більше репресій та національного застою.
- За кордоном – більше зривів міжнародного порядку, антизахідної агітації, правопопулістської отрути та нагнітань щодо застарілості лібералізму.
Путін давно готувався до "вічного президентства" / Getty Images
У Путіна "у кишені" вже є Дональд Трамп. Якщо останній отримає другий термін, проблеми з двома ними не завершаться. У Європі Ангела Меркель боролася з Путіним за Крим та Україну і нічого не досягла. Тепер вона залишає гру. Борис Джонсон – безсилий, як і Еммануель Макрон.
Серед інших світових лідерів, тільки у Китаї Сі Цзіньпін – ще один "вічний" президент – все ще може бути поруч, коли Путін знову почне заводити годинник. І, незважаючи на всі їхні відмінності, обидва поділяють одну велику мету – зменшити західну владу.
Читайте також Путін може спричинити початок міжнародного хаосу, – ексміністр Огризко
Резюме Путіна до 2024 року звучить як перелік неприємностей 21 століття: нескінченні чвари в країнах, таких як Сирія, Лівія та Україна, націоналістичні марення, невдалі вибори, вбивства опонентів, розкрадання багатства та демократія у відступі.
Путін виживає завдяки безжалісному використанню влади, що підштовхується злочинними намірами, жадібністю та особистою злобою. Він не назве наступника, бо ніколи не зможе піти на пенсію. У нього занадто багато ворогів, щоб коли-небудь просто відпочивати.
Конституційний переворот?
The Economist пише, що Путін любить дивувати. А ще більше він любить заплутувати. Як колишній офіцер КДБ, йому комфортно діяти "в тумані", особливо під час "вивертання" закону. Це, по суті, те, що робив Путін протягом останніх двох місяців – з часу, коли він оголосив про конституційні зміни, спрямовані на те, щоб утримати себе при владі після 2024 року. Чинна конституція говорить, що він повинен покинути свою посаду. Однак Путін не має наміру цього робити.
6 березня президент сказав росіянам, що не буде повторювати досвід радянських лідерів, які померли на посаді: "Мені подобається моя робота, але щоб зберегти владу, яку я маю, [я мав би] погодитися на якусь схему, яка була б неприйнятною для країни або знищила б її". А вже через чотири дні він зробив навпаки.
Так, Путін розмірковував і, ймовірно, відкидав різні методи утримання влади:
- об'єднання Росії з Білоруссю і головування в новій країні;
- головування над повноважною вищою державною радою;
- можливість стати прем'єр-міністром у новій парламентській системі, як він це робив у 2008 році.
Але, мабуть, найбільш певний метод – зміна Конституції та залишення на посаді президента.
Путін, зважаючи на минуле, не може просто піти на пенсію / Getty Images
Його заяви були настільки ж каламутними, як і зміни до Конституції, які заплутують та суперечать деяким іншим статтям. Спочатку Путін запевнив, що це зміцнить повноваження парламенту та влади у регіонах. Насправді ж поправки надають президенту майже абсолютну владу, ще більше зменшують повноваження обраних мерів та нівелюють перевагу міжнародних норм над російськими законами.
Однак, як пише видання, для такої знаменної події 10 березня шоу в Думі було нудним та несвіжим, з банальними промовами та постійними аплодисментами.
Також тут згадують про любов Путіна до дат. Так, всенародне голосування за поправки запланували на 22 квітня – день народження Володимира Леніна. Хоч це дійство, як видається, не є ні референдумом, ні виборами, а швидше очевидним виявом підтримки росіянами змін у законодавстві. Мета референдуму ж полягає у тому, щоб надати законної сили шахрайським схемам Путіна.
Нахабний спосіб продовження правління
Схоже, Путін готувався просунути незрозумілі конституційні зміни, як прихований спосіб залишатися лідером Росії після 2024 році, зазначає The New York Times. І 10 березня він підтримав приголомшливо просту і ще більш нахабну пропозицію: встановлення граничного часу свого президентства на нуль. Це дозволить йому відбути додаткові два строки на посаді президента.
Якщо це станеться, він обійматиме найвищу посаду в країні протягом 32 років – довше, ніж Сталін, але все ще менше, ніж Петро Перший, який царював 43 роки.
У пошуках способів уникнути того, що, здавалося б, було зафіксовано межею його перебування на посаді, Путін приєднався до президента Китаю Сі Цзіньпіна та президента Туреччини Реджепа Ердогана – авторитарних лідерів, які розширили своє правління.
Президент РФ може "обігнати" Сталіна у тривалості правління / Getty Images
У минулому Путін діяв обережно. Протистоячи обмеженням терміну в 2008 році, він обрав чотирирічну перерву на посаді прем'єр-міністра, тоді як його протеже Дмитро Медведєв був президентом. Чинну ж пропозицію Путін подає як благо для країни.
Чи будуть масові протести опозиції – наразі невідомо. Активісти швидко подали заявку на дозвіл на московський мітинг 21 березня проти ходу Путіна, однак його можуть скасувати через епідемію коронавірусу. Тож наразі немає чітких чинників, які можуть завадити планам Путіна правити вічно.
Чому Путін діє так швидко?
Vox зазначає, що цей крок президента РФ заскочив людей зненацька, особливо враховуючи швидкість, з якою пропонується поправка, і негайне схвалення Путіна. Це особливо дивно, враховуючи всі пропозиції, які він зробив у січні.
Пригадайте Відставка уряду Росії: для чого це Путіну і на що чекати Україні
Наразі Росія, як і решта світу, страждає через коронавірус і економічний біль, пов'язаний з цим. На додаток до цього, Москва зараз перебуває у стані перемовин з Саудівською Аравією щодо цін на нафту, що становить загрозу для ключового джерела доходу для Кремля.
Путін, ймовірно, робить ставку на те, що в умовах цих криз він може легко продати свою лідерську роль як необхідність для стабільності. При цьому він переконаний, що росіяни, як і весь інший світ, можуть бути занадто зайняті більш нагальними проблемами, щоб реагувати на все, що стосується махінацій Путіна.
Це був танець запровадження якихось складних схем і установок, щоб розширити правління… Все тому, що не було вікна можливостей. А зараз воно є – через вірус, кризу і нестабільність, яка зростає. Путін – дуже досвідчений у використанні можливостей,
– зазначив виданню Максим Еріставі, науковий співробітник Atlantic Council.
У Путіна є чіткий план, але це не означає, що вся Росія готова його підтримати. Наразі акції опозиції заплановані на 21 березня, але опір цьому може бути ще більш жорстким, ніж раніше – чиновники вживають заходів для обмеження громадських зібрань через коронавірус.
Так, щонайменше до 10 квітня у Москві заборонені всі масові демонстрації на понад 5000 людей. Справді, уникнення великих натовпів та використання "соціального дистанціювання" є необхідним та ефективним заходом для зменшення поширення спалаху вірусу. Але також досить зручно вносити важливі конституційні зміни в той момент, коли громадськість боїться або навіть не має права збиратися на масові протести.
Крім того, спокійна консолідація влади в той час, як міжнародна спільнота намагається стримувати спалах коронавірусу, допомагає Путіну уникнути міжнародного контролю. Хоча, можливо, за 20 років правління, російському президенту вже байдуже, як це все виглядає.