Що сталося?
Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас у новорічному привітанні заявив: Тартуський мирний договір (з дня підписання якого за місяць виповнюється сто років) продовжує діяти, зокрема і в питанні кордонів між країнами. Це означає, що Росія має повернути естонські землі.
Деталі: Естонія знову нагадала Росії про територіальні претензії на дві області
Тартуський мирний договір – угода, укладена між Радянською Росією та Естонією 2 лютого 1920 року, після завершення бойових дій Естонської визвольної війни. Тоді (з листопада 1918 до грудня 1919 року) Збройні сили Естонської Республіки протистояли збройним силам Радянської Росії.
Зокрема, відповідно до договору, до Естонії відійшли нині російське місто Іван-город та волості Козе (перейменована на Пійрі) і Скарятіне (Райа), які зараз входять до складу Псковської і Ленінградської областей Росії.
Варто зазначити, що тема повернення територій порушується Естонією далеко не вперше і відповідь Кремля завжди однакова. Як і у випадку з анексованим Кримом, для Москви це питання – закрите та не підлягає обговоренню. Будь-які претензії у МЗС РФ відкидають та називають "провокаційними випадами".
Території, які хоче повернути Естонія
Крім того, з 1 січня естонська філія російського пропагандистського інформагентства Sputnik припинила свою діяльність. Перед цим 35 її співробітників звільнилися під загрозою кримінального переслідування.
Sputnik контролюється російською державною медіакомпанією "Россия сегодня". У холдинг входять також телеканал RT ("Russia Today") і агентство "РИА Новости".
У грудні 2019 року естонська влада попередила місцевих співробітників Sputnik, що вони можуть потрапити під кримінальну відповідальність через санкції проти Росії. У МЗС Естонії раніше зазначили, що вважають їх пропагандистами, а не журналістами.
У самому "Россия сегодня" такі дії Таллінна назвали "правовим свавіллям" і пообіцяли відновити роботу агентства. А уже експрацівники естонського Sputnik заявляють, що "були змушені звільнитися під тиском влади".
Відносини Естонії з Росією
Окрім періодичних нагадувань, що РФ досі не повернула Естонії 5,2% її території, між двома країнами виникали непорозуміння і на інших підґрунтях. При цьому естонські високопосадовці – досить обережні у своїх висловлюваннях. Навіть міністр внутрішніх справ раніше зазначив, що Естонія готова терпляче чекати на вирішення територіальної суперечки, порівнюючи її з питанням Курильських островів.
Відомо, що Естонія планує витратити щонайменше 188 млн євро на захист кордону з Росією. Зокрема, йдеться про створення необхідної інфраструктури та обладнання систем спостереження. Роботи на ділянці кордону збираються завершити до 2026 року.
Росія непередбачувана. Росія не визнає міжнародні угоди, під якими поставила свій підпис, наприклад, Будапештський меморандум (про гарантії безпеки для України в обмін на відмову від ядерної зброї),
– зазначила президентка країни Керсті Кальюлайд в інтерв’ю ВВС у жовтні 2017 року.
Тоді ж на запитання, чи вважає вона Росію ворогом, лідерка країни відповіла – ні, та додала, що була б рада, якби між Естонією та РФ були хороші відносини. При цьому, на її переконання, перші кроки до примирення повинна зробити Москва.
Пізніше президентка досить різко висловилася щодо зовнішньополітичних дії Росії, зазначивши, що Кремль не зупиниться на захопленні територій лише кількох держав-сусідів. В інтерв'ю журналу НВ вона це пояснила так:
"Це давно не новина для Росії, що всі на Заході вважають захоплення Абхазії і Південної Осетії окупацією грузинських територій, а захоплення Криму – анексією. Щоб називати лопату лопатою, не потрібно жодних дипломатичних хитрощів", – відповіла Кальюлайд на запитання, як їй вдається зберігати дипломатичні та торгові зв'язки з Москвою за такої риторики.
Президентка Естонії Керсті Кальюлайд / Getty Images
У червні 2019 року Естонія виступила проти повернення Росії у ПАРЄ. Через місяць міністр культури країни Тиніс Лукас у Facebook закликав Кальюлайд відкликати запрошення Путіна на всесвітній конгрес фінно-угорських народів, який відбудеться у Тарту влітку 2020 року. Причиною цього стало придушення протестів у Москві. Проте пізніше міністр все ж видалив свій пост з цим закликом.
У жовтні 2019 року Естонія заборонила в'їзд членам прокремлівської організації "Молода гвардія Єдиної Росії". Протягом наступних 10 років вони – "нев’їздні" на територію країни. До цього персонами нон ґрата з обох сторін ставав не один консул чи дипломат. Балтійські країни також потрапили під обмеження на імпорт низки продуктів, запроваджені Росією проти ЄС.
Важливо: Естонія запевнила, що війна в Україні постійно буде на порядку денному Радбезу ООН
Що стосується питань України, то, зокрема, Естонія закликала РФ припинити незаконну анексію Криму, а також – підтримку сепаратистів на Донбасі. Також країна виступила проти "Північного потоку-2". Таким чином її парламент приєднався до заяв Латвії, Литви і Польщі, які вважають будівництво газопроводу небезпечним.
Крім того, Естонія, яка з 1 січня представляє в Радбезі ООН Східну Європу, поставила на порядок денний питання окупації територій України Кремлем, як "найбільш важливе на цей момент".
У квітні відбулася зустріч Кальюлайд з Путіним / Getty Images
Як Прибалтика протистоїть РФ
З 2014 року країни Балтії опинилися фактично на передовій у протистоянні між Росією та Європою. Кількість провокаційних дій авіації РФ біля повітряних кордонів балтійських країн значно зросла після початку агресії Кремля в Україні. Їх лідери переконані: держави уже перебувають під ударом Росії.
Читайте також: Генерал зі США оцінив ймовірність прямої збройної агресії Росії на чорноморському напрямку
Присутність НАТО у регіоні за цей період збільшилася. Естонія, зокрема, прийняла батальйон британських солдатів. Міністр оборони держави Юрі Луйк заявив, що наразі потреба в Альянсі – сильніша, ніж будь-коли, адже Росія знову стала загрозою. Крім того, Луйк скептично ставиться до діалогу з Кремлем. Останній активно використовує також російську пропаганду на телеканалах, що дивляться російськомовні меншини балтійських країн.
При цьому у Литві відновили призов до армії, Латвія посилює військову спроможність, а командувач підрозділом спецоперацій Сил оборони Естонії полковник Ріхо Юхтегі в інтерв'ю виданню Politico заявляв: у разі нападу Росії, естонці будуть чинити опір.
Ми завжди обговорюємо можливість агресії. Росіяни можуть дійти до Таллінна за два дні ... Але всю Естонію за два дні вони не зможуть захопити, ми переріжемо всі лінії комунікації, постачання. Через два дні вони досягнуть Таллінна, але тут вони і помруть. І вони це знають,
– пояснив він.
Протистояння триває і на дипломатичному рівні. Варто згадати лише, як у вересні 2017 року очільники дипмісій Естонії, Латвії та Литви в Парижі попросили одне з французьких видань не називати їхні країни "колишніми радянськими республіками".
Тоді дипломати пояснили: їхні держави не вступали добровільно до складу СРСР, а були включені до Союзу у результаті анексії, чого часто не беруть до уваги представники Заходу.