Що зміниться в Україні з 1 січня 2018 року: реформи, штрафи та зарплати

Бюджет

Головним законом України, який формує життя українців на цілий рік, є бюджет. Адже саме в ньому закладені основні суми видатків – мінімальна зарплата, пенсії, соціальна допомога тощо.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

Саме в бюджеті-2018 передбачено підвищення мінімальної заробітної плати, з 1 січня її розмір складе 3723 гривень, а після 1-го кварталу можливе і ще більше підвищення.

Мінімальна зарплата у 2018 році

Читайте також: Які економічні виклики чекають українців у 2018 році: думка експерта

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня – 1700 гривень; з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривень. В цілому прожитковий мінімум зросте на 9%.

Окрім того, з 1 січня 2018 року підвищать пенсії військовослужбовцям. До цього зросли соцвиплати для людей з інвалідністю.

Читайте також: Підсумовуючи реформу: все про пенсії в Україні

Медична реформа

Одна з головних реформ, яку вдалося прийняти депутатам у 2017 році, і яка вступає в дію у 2018 році. Попри те, що сама реформа зустріла просто шалений опір зі сторони деяких депутатів та політиків, які усіляко саботували реформу, запускаючи чималу кількість фейків та маніпуляцій навколо реформи. Та все ж Уляні Супрун, попри статус лише виконувача обов’язків міністра охорони здоров'я, вдалося через парламент протиснути медичну реформу.

Читайте також: Які покращення для українців пропонує медична реформа?

Що зміниться? Українці тепер самостійно обиратимуть сімейного лікаря і підписуватимуть з ними угоду (первинна медична допомога), а також після скерування від сімейного лікаря отримуватимуть право на безкоштовний огляд у профільних спеціалістів. Невідкладна медична допомога теж залишиться безкоштовною. Але і це не все. Тепер якість роботи лікарів впливатиме на їх оплату праці, що стимулюватиме їх професійний ріст.

Держава перестане платити гроші за утримання медзакладів, а оплачуватиме конкретну послугу надану конкретному пацієнтові.

Читайте також: Як обрати сімейного лікаря: покрокова інструкція від МОЗ

В Україні запровадять електронну систему eHealth. Лікар надає вам послугу, вносить інформацію в eHealth, її отримує Національна служба здоров’я. Це орган, який направить кошти з державного бюджету безпосередньо лікарю і проконтролює якість наданої послуги. А ще в майбутньому eHealth стане електронною медичною карткою пацієнта.

Так, не варто сподіватися, що з 1 січня 2018 року українська медицина наблизиться до західних стандартів. Але це перший крок в цьому напрямку. Йдемо дальше.

Читайте також: Не зрадами єдиними: ТОП-5 перемог України 2017 року

Судова реформа

Президент України підписав закон, яким запроваджуються нові правила судового процесу в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, а також вносяться деякі зміни до правил кримінального процесу.

Читайте також: Судова реформа: Петро Олексійович поступово втрачає слух

Ухвалення законопроекту насправді чекали ще з літа, але депутати пішли на канікули та відклали справу на осінь. В документі багато важливих нововведень, зокрема, зміни в господарському, цивільному та кримінальному кодексах, запровадження електронного документообігу, зміни територіальної юрисдикції для судів, що розташовані в зоні АТО.

Одне з основних нововведень – визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні, а також запровадження нового порядку розгляду справ.

Українці зможуть подати до суду не виходячи з дому. Так само через свій комп'ютер можна брати участь в судовому процесі. Для цього створять електронний суд. Щоб брати участь у засіданні суду, тепер достатньо увімкнути комп'ютер.

Читайте також: Що встигли зробити народні депутати за 2017 рік: підсумки

Та судова реформа несе чимало загроз. Через неї можуть припинити розслідувати найрезонансніші справи – такі як убивство журналіста Павла Шеремета, причини Іловайського котла, злочини проти Майдану і всі гучні антикорупційній справи НАБУ – якщо вони залежались у слідчих більш ніж на півроку.

Також з держави знімають презумпцію винуватості, і тепер вже не посадовцю доведеться доводити свою невинуватість, а громадянину, що цей посадовець порушує закон. Це може стати чудовим механізмом закривати справи. І не лише ця нова норма обурює багатьох юристів.

Нарешті шокує і те, що судді зможуть прямо "на місці" виписувати штраф аж в 34 тисячі гривень тим учасникам процесу, які буцімто порушують порядок. Кілька разів громадськість закликала парламент не ухвалювати "драконівські норми".

Читайте також: Людина, яка впливає на всі антикорупційні реформи в Україні – Крістофер Сміт

Реформи для водіїв

2018 рік стане роком зміні для водіїв. І доволі значним. Зокрема, йдеться про фото- і відеофіксацію порушень ПДР, обмеження швидкості руху в населених пунктах з 60 до 50 км/год, збільшення штрафу за керування транспортним засобом без прав в 20 разів і встановлення дворічного терміну водійського посвідчення, отриманого вперше. Тепер водії знову отримуватимуть "листи щастя".

Читайте також: Як в Україні працюватиме фото- та відеофіксація порушень ПДР

Також у Міністерстві внутрішніх справ посилили відповідальність за керування автомобілем у нетверезому стані.

Нові зміни для водіїв від МВС

Читайте також: Ріст економіки і саботаж реформ: економіст про підсумки 2017 року

Нові правила для Нацгвардії

Національна гвардія України отримала перелік спецзасобів, які можуть використовувати бійці НГУ. А також правила їх застосування.

Так, нацгвардійцям дозволено використовувати гумові та пластикові кийки, електрошокери, наручники (сітки для зв'язування), службових собак і коней, засоби акустичного впливу, гранати і боєприпаси світло шумової і димової дії, а також пристрої для відстрілу гумових куль.

Читайте також: Як українці ставляться до урядових реформ: результати опитування

Крім того, Нацгвардії дозволено використовувати водомети і бронемашини (без штатного озброєння). При цьому заборонено їх використання, якщо температура повітря нижче +10 градусів.

Реформа освіти

Мало які закони в Україні отримують таке широке обговорення закордоном (Росію до уваги не беремо). Та закон "Про освіту" обговорювався у наших найближчих сусідів – Угорщині, Польщі, Молдові і Росії ще до того, як був проголосований депутатами.

Читайте також: Нові стандарти освіти в Україні: що змінить реформа

Попри всі позитивні сторони, найбільшого розголосу набула так звана "мовна стаття", яка передбачає, що навчання в українських школах проводиться державною мовою, якою є українська. Позиція МОН була цілком логічною – випускники шкіл, де навчання здійснюється не державною мовою, не в змозі здати ЗНО і в подальшому здобути вищу освіту. Відтак, щоб кожен школяр мав рівні можливості, навчання має здійснюватися українською мовою, а представникам нацменшин гарантується право на навчання рідною мовою: для цього створять окремі класи.

Та це викликало обурення у Польщі, Румунії, Болгарії і найбільше – в Угорщині. Аж до того, що Будапешт пообіцяв блокувати усі зближення Євросоюзу та України. У справу змушена була втрутитися Венеціанська комісія. Вона і визнала, що закон не порушує жодні права. Єдине, що порадила – продовжити термін впровадження змін (зараз повний перехід на державну мову запланований з 2020 року).

До слова, Європейська комісія подала позов до Суду Європейського Союзу щодо Угорщини у зв’язку зі зміненим законом про вищу освіту, який обмежує діяльність університетів ЄС в Угорщині.

Читайте також: Освітня реформа: як зміниться ставлення вчителя до учня

Та вернемося до українського закону "Про освіту". Тепер закон значно покращить роботу вчителів. Значно зросте їх зарплата – до 6,5 тисячі гривень, а згодом може ще зрости. Для вчителів запроваджується добровільна сертифікація. У випадку її успішного проходження – 20% надбавки до зарплати.

Тепер школи змушені звітувати за свої витрати: куди і скільки вони витратили коштів. І не тільки бюджетних. Йдеться про надходження з усіх джерел. Зокрема, і так звані благодійні внески батьків школярів.

Новий календар вихідний днів та свят

Кабінет міністрів вніс зміни до календаря святкових та вихідних днів в Україні. Почав він діяти ще у грудні 2017 року, коли на католицьке Різдво 25 грудня українці отримали вихідних день.

Натомість тепер 2 травня в Україні – робочий день.

Читайте також: Вихідні дні-2018: календар свят в Україні

Святкові та вихідні дні у 2018 році

Читайте також: Чим відрізняється католицьке Різдво від православного: цікаві факти

Біометричний контроль для іноземців

З 1 січня 2018 року має почати працювати національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Останній закон радше стосується іноземців та безпеки в Україні.

Це має повинен посилити контроль за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців, у тому числі громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території України. Уряд також повинен вдосконалити законодавство стосовно порядку реєстрації місця проживання/перебування на території України іноземців, у тому числі громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять з держав міграційного ризику або в'їхали в Україну з території таких держав.

Читайте також: Від кола друзів до кола опонентів: що стоїть за останніми скандалами з європейськими сусідами

Нововведення стосуватиметься усіх громадян Росії, а також мешканців країн міграційного ризику. Тож росіяни зможуть потрапити в Україну лише через відбиток пальця.

До слова, на двох пунктах пропуску з Російської Федерацією вже біометричний контроль почав працювати ще з 27 грудня. А також запрацював і на залізниці.

Зазначимо, що до цього часу росіяни в'їжджали в Україну лише по закордонному паспорту. Разом з тим, правила перетину кордону для громадян країн Євросоюзу з нового року не зміняться – як і раніше вони в'їжджатимуть в Україну лише з біометричним паспортом.

Читайте також: Сімнадцять миттєвостей сімнадцятого року