Насамперед варто відзначити, що зв'язок Росії та Казахстану не послабшав. Таку думку в ефірі 24 Каналу висловив казахстанський політик, підприємець, лідер руху "Демократичний вибір Казахстану" Мухтар Аблязов. За його словами, навіть відкриті дані свідчать, що співпраця між країнами росте.

Дивіться також Путіну потрібні перемоги на полі бою, щоб провести свою "Пряму лінію" в грудні, – ISW

Про що свідчить зустріч Путіна й Токаєва

Владіміра Путіна особисто зустрів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, хоч за протоколом іноземних гостей зустрічає міністр закордонних справ або ж прем'єр-міністр країни.

Візит Путіна Токаєв назвав історичним. Зустрічно Путін назвав Казахстан найбільшим союзником Росії. Це фіксує той факт, як Казахстан виглядає у євразійській спільноті. Це друга економіка після Росії,
– зауважив Мухтар Аблязов.

У межах зустрічі сторони відзначили, що за 2022 рік виріс товарообіг між країнами більш ніж на 10%. Цей товарообіг збільшений зокрема через експорт Казахстану в Росію товарів подвійного призначення, зокрема реекспорту з Китаю.

За підсумками цього року Путін офіційно заявив, що за 8 місяців товарообіг збільшився майже на 7%. Зрозуміло, що за результатами усього року буде зафіксований іще більший ріст.

"Токаєв ще в травні заявив, що потрібно покращити логістичну інфраструктуру, саме для того, щоб Росія, у якої проблеми з Заходом та Європою, могла здійснювати експорт своїх товарів через Казахстан. Зараз інфраструктуру Казахстану для цього й використовують", – наголосив політик.

Мухтар Аблязов про зустріч Токаєва та Путіна: дивитись відео

Очевидно, що такі зустрічі показують, що Казахстан діє на стороні Росії. Лише за цей рік лідери країн мали уже 5 зустрічей, ще дві – заплановано.

"Всі фрази про те, що Казахстан начебто віддаляється від Росії – неправда. Вороги України зустрілись, виробили спільний план дій, щоб організувати максимальну шкоду вашій країні. Тільки так я сприймаю цю зустріч", – наголосив Аблязов.

Хто у Казахстані допомагає Росії

Продовжуючи тему товарообігу між Казахстаном і Росією, варто зауважити й таке. Офіційні дані, які показують шалений ріст експорту товарів подвійного призначення до Росії, відрізняються від реальності. На жаль, вони є іще більшими.

Казахстан публічно заявляє, що не буде сприяти обходу санкцій для Росії. А Путін підтверджує це, мовляв, ви справді маєте виконувати міжнародні обов'язки. Така риторика звучить, але за фактом, обсяги лише зростають, дані відкриті,
– підкреслив Аблязов.

Щобільше, Путін на зустрічі заявив, що у Казахстані зареєстровано 42 тисячі компаній з іноземним втручанням. Фактично половина з них – близько 19 тисяч – російські.

"Це юридичні особи Казахстану, якими володіють росіяни. І якраз вони здійснюють реекспорт, різноманітні поставки подвійних товарів. А оскільки Казахстан не підпадає під ті ж санкції, як Росія, вони користуються банківськими послугами, відкритими кордонами. Це державна політика", – наголосив політик.

Так само мовиться про поставки газу через казахстанську трубопровідну інфраструктуру. Росія зараз поставляє близько 25 мільярдів кубів газу в Європу (раніше – 140 мільярдів). За підрахунками експертів, Росії потрібно буде до 5 років не просто, щоб відновити втрачений об'єм, а й наростити його.

Тож ситуація справді є непростою. У Росії й далі є союзники, готові допомагати навіть за таких обставин.

Зустріч Путіна й Токаєва: що відомо

  • П'ята за рік зустріч президентів Росії та Казахстану відбулась в Астані. Під час переговорів із Путіним мали обговорювати питання будівництва атомної електростанції. Цьому готовий сприяти "Росатом". Водночас відомо, що саме ж казахське суспільство не в захваті від цієї ідеї, тож остаточне рішення про побудову АЕС мають ухвалити на референдумі.
  • Путін під час зустрічі зауважив, що з разом із Токаєвим говорили про зміцнення військового та військово-технічного співробітництва. Зокрема, він додав, що країни планують співпрацювати у космічній галузі.
  • Цікаво зауважити, що під час пресконференції, на якій була російська делегація, Касим-Жомарт Токаєв перейшов на казахську. Ймовірно, це стало неочікуваність для російських представників, на що вказувало їхнє спантеличення. Вони мусили шукати навушник для перекладу.