Реакція міжнародної спільноти на дійство, яке у Росії назвали виборами, була критично важливою. Однак більшість країн доволі загально висловилися про "перемогу" Путіна. Політолог-міжнародник Руслан Осипенко розповів 24 Каналу, які це може мати наслідки.

Дивіться також Найбільший виборчий обман, але не для Китаю: що західні ЗМІ пишуть про "перемогу" Путіна

Непереконливе засудження

Декілька європейських країн прямо заявили про те, що не визнаватимуть результатів так званих "виборів" у Росії. Однак це все ж не колективна заява Заходу.

Ми бачимо, що багато заяв сконцентрувалися на тому, що не визнаватимуть "вибори" у Росії, бо голосування проводилося на окупованих територіях. Зрештою, сам процес "виборів" назвали фарсом. Мало хто, крім Німеччини та країн Балтії, сказали про те, що Путін – нелегітимний президент,
– зауважив Руслан Осипенко.

В авторитетному італійському виданні La Repubblica навіть з'явилась інформація, що держсекретар США Ентоні Блінкен заблокував спільну заяву країн "Великої сімки", де російські вибори називали фарсом. Це начебто відбулося через те, що у США не хочуть зворотного втручання та критики власних виборів, які відбудуться у листопаді.

"Нам розповідають про цінності, а самі у США поставили свої вибори, тобто боротьбу за владу і гроші, вище ніж демократичні цінності та лідерство Америки", – додав політолог-міжнародник.

Сигнал для інших диктаторів

Це дуже небезпечна політична гра, адже не лише Росія через подекуди бездіяльність Заходу, робить усе, що їй заманеться. Її приклад можуть наслідувати й інші.

Стратегічна невизначеність у питанні війни, яку вони застосовують щодо Росії, лише мотивує інших агресивних та авторитарних лідерів зруйнувати систему, яку побудував Захід. Тобто своїми діями вони стріляють собі у ногу – руйнують систему, яку вибудували після Другої світової війни,
– наголосив Осипенко.

Фактично через кволу реакцію Владімір Путін розуміє, що обрав для себе правильну стратегію. Він і далі залишиться керувати Росією, відвойовуючи свою зону вплину на міжнародній арені.

"Це його мотивує, мовляв, він досі на коні. І це свідчить про те, що щось не так із Заходом. Через два роки великої війни підсвідомо ще й досі лишають простір для сценарію, де Путін сидітиме до 2036 року і раніше чи пізніше з ним доведеться домовитися. А якщо вони його не визнають (як президента – 24 Канал), то відріжуть собі шлях спілкуватися з ним та впливати на Росію", – наголосив політолог-міжнародник.

Такі дії Заходу лише підтверджують його нерішучість та стриманість у моментах, коли це фактично становить загрозу. Адже мовчки визнаючи Путіна легітимним, йому як диктатору з ядерною зброєю фактично дозволяють залишатися при владі стільки, скільки він цього захоче. Знову ж це є сигналом для інших авторитарних диктаторів. Мовляв, якщо у вас є ядерна зброя, ви можете за нею "заховатися" та правити хоч до кінця своїх днів.

Хто у світі відреагував на "вибори" у Росії

  • Попри блокування спільної заяви G7, держсекретар США Ентоні Блінкен висловився щодо так званих "виборів" у Росії. Він заявив, що результати заздалегідь спланував кремлівський режим. Водночас Блінкен відзначив, що США підтримуватиме тих, хто прагне "світлого майбутнього Росії".
  • У Міністерстві закордонних справ Німеччини наголосили, що не називатимуть Владіміра Путіна президентом Росії, адже "вибори" не були ані чесними, ані справедливими. До того ж представниця німецького уряду сказала, що зараз Росія є диктатурою.
  • Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та оборони Жозеп Боррель розкритикував "президентські вибори" в Росії. Він заявив, що псевдовибори проходили у дуже обмежених умовах, а справжніх опонентів Путіна не допустили до балотування.