Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Репресовані Путіним: кримські "в'язні сумління", про яких потрібно пам'ятати

Згадати всіх: Умеров, Семена, Чийгоз та інші  кримські
Згадати всіх: Умеров, Семена, Чийгоз та інші кримські "в'язні совісті" / 24 Канал

Окрім Ільмі Умерова, в анексованому Криму є іще "в'язні совісті". Пам'ятати про них – обов'язок кожного.

Три вересневі вироки у Криму – Ільмі Умерову, Миколі Семені та Ахтему Чийгозу – демонструють, як сильно розгулявся "апетит" в окупантів. Власне, переслідування невинних ніколи не становило для них проблему, проте безкарність, помножена на значні потужності репресивного апарату, роблять ці гіркі жнива особливо "врожайними". Гнівне обурення діями російської влади підігріває і той фізичний стан та солідний вік, котрий мають деякі з в'язнів сумління. Зокрема, 60-річний Ільмі Умеров, який страждає на хворобу Паркінсона і який проведе два роки у колонії-поселенні – згідно із вироком Сімферопольського районного суду, ухваленим 27 вересня.

Читайте також: Стало відомо, скільки кримських татар постраждали від офіційної влади РФ

Ільмі Умеров

На те, що ці два роки можуть стати фатальними для заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, вказував і адвокат Умерова Микола Полозов, і його донька Айше Умерова.

"Два роки колонії-поселення... Для людини з його захворюванням – на кону не два роки, на кону ціле життя", – написала Айше на своїй сторінці у Facebook.


Ільмі Умеров

Нагадаємо, Ільмі Умерова було засуджено за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Прикметно, що навіть сторона обвинувачення просила для нього умовне покарання, але суд вирішив вислужитися перед Москвою і засудив Умерова до цілком конкретного терміну.

Сьогодні в Криму зрадники судять патріотів – ті, хто зрадили, тих, хто не зрадили (…). Боротьба триває незалежно від змісту вироку. Кримськотатарський народ відстоює тут безпеку всього цивілізованого світу. Якщо агресія Росії щодо України та Криму залишиться непокараною, це стане прецедентом, через який обвалиться весь світовий порядок (…). Я поклявся і дав слово за народ свій померти. До зустрічі в Гаазі,
– зазначив Ільмі Умеров в останньому слові на суді.

Наразі Ільмі Умеров знаходиться вдома – в очікуванні рішення апеляційної інстанції, де оскаржується його вирок. Втім, сам він не плекає великих надій щодо змін у суддівській ухвалі. "Формально, звичайно, ми будемо подавати апеляцію до так званого "Верховного суду Криму". Ілюзій не маємо з приводу скасування цього вироку, хоча, якщо чесно, я хотів би розраховувати тільки на виправдувальний вирок. Тому що те, що порушено кримінальну справу і доведено до такого вироку – це все абсолютна фабрикація", – говорить Умеров в інтерв'ю "Голосу Америки".

Він додає, що теперішнє російське ФСБ діє ще більш нелюдяними методами, аніж колишнє КДБ. Згадуючи, як його піддавали примусовій психіатричній експертизі, Умеров каже:

Зараз навіть трішки гірше, ніж було за часів Радянського Союзу, тому що терміни дають дуже великі. Мені-то два роки всього лише оголосили, а Ахтему Чийгозу (іншому нещодавно засудженому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу) нізащо – 8 років.

"Потім, у нас є група віруючих, так звана "справа Хізб ут-Тахрір" – там терміни взагалі 17 років, 12 років, 5 років. Людей, які просто дотримуються всіх канонів ісламу, засуджують на такі терміни. А партія Хізб ут-Тахрір, наскільки я знаю, заборонена тільки в Росії. Вони здійснювали в Криму свою діяльність в період української юрисдикції і не були заборонені. А зараз із ними розправляються, звинувачуючи їх у причетності до цієї організації, причому без доказів. Такими прикладами, говорячи про дуже великі терміни, я хочу підкреслити, що ситуація навіть гірша, ніж була в радянські часи", – додає Умеров.

В іншому своєму інтерв'ю – британській The Guardian – Умеров каже, що "я, безумовно, не робитиму ніяких закликів до помилування" і додає, що не хоче "благати своїх гнобителів", повідомляє "Радіо Свобода".

Читайте також: Не буду благати своїх гнобителів про помилування, – Ільмі Умеров

Він зазначає, що не шкодує про те, що не залишив анексований Крим раніше, коли в нього була така можливість. Адже півострів є його батьківщиною.

Навіть якби хтось дав мені безпечний коридор, щоб піти зараз, я б не погодився,
– говорить він.

"Я думаю, що світова громадськість не залишить цю тему, – додає Ільмі Умеров. – І Україна від неї не відмовиться, Україна прийме закони, що гарантують права кримськотатарського народу. Тоді у неї з'явиться ще більше аргументів говорити про повернення своєї території. Ці кордони визнані в світі, визнані договорами між двома країнами – між Україною і Росією. Вчинивши анексію частини території України, Росія, в першу чергу, порушила своє власне законодавство. А це не повинно залишитися безкарним".

Власне, у тому, що світова громадськість не залишить поза увагою політв'язнів, яких плодить окупаційна влада Криму, Умеров має рацію. Міжнародна організація Amnesty International вже зазначила, що "засудження Ільмі Умерова, відомого критика російської окупації і лідера кримськотатарського народу, є останнім випадком посягання на основні права і свободи на півострові і має бути негайно скасоване". Випадок з Умеровим, звісно, останній (поки що!), але не перший і не єдиний на теренах анексованого Криму. Згадаймо й інших політв'язнів, число яких збільшилося, зокрема, у вересні цього року.

Читайте також: У Києві кримчани організували вечір солідарності з Ільмі Умеровим

Микола Семена

За тиждень до вироку Умерова, 22 вересня, у Сімферополі було засуджено журналіста "Радіо Свобода" Миколу Семену. Йому інкримінували те саме, що й Умерову – "публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії". Щоправда, Семені таки "пощастило": його вирок (2,5 роки позбавлення волі) є умовним. Однак поза цим журналісту заборонено протягом трьох років займатися публічною діяльністю.


Микола Семена

Ситуація з Семеною є особливою тим, що в даному разі йдеться про представника мас-медіа. Те, як придушують свободу слова на окупованому півострові, проілюстровано його долею та цілковито безсоромними намаганнями Кремля витравити бодай натяк на незалежність місцевих ЗМІ.

Тим часом вирок Семені засудив Держдеп США. До вже традиційної "глибокої стурбованості" в Америці додали, що закликають "російську окупаційну владу звільнити Семену, дозволити йому відновити свою журналістську діяльність і припинити кампанію з придушення інакодумства в Криму". Однак навряд чи подібний заклик здатен справити враження на Москву. Принаймні, те, що після Семени було ухвалено вирок Умерову, доводить: зупинятися Путін не збирається.

Читайте також: Як проросійська влада Криму ліквідує незалежних журналістів

Ахтем Чийгоз

Однак і справу Семени, і навіть вирок Ільмі Умерову перевершує жорсткістю та ухвала суду, що була проголошена 11 вересня у справі Ахтема Чийгоза – ще одного заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу. Чийгоз отримав 8 років ув'язнення у зв'язку з обвинуваченням в організації "масових заворушень" 26 лютого 2014 року у Сімферополі. Тоді у місті відбувся мітинг проукраїнських активістів, який й було використано для подібних інсинуацій. Ахтем Чийгоз заперечував свою причетність до будь-яких заворушень, а сам процес назвав "судилищем".


Ахтем Чийгоз

Російські медіа дуже раділи подібному вироку, називаючи Чийгоза "головним погромником Криму". Натомість уповноважена з прав людини Німеччини Бербель Кофлер заявила, що "обурена засудженням заступника голови кримськотатарського Меджлісу так званим "Верховним судом" в анексованому Росією Криму до тривалого терміну ув'язнення. Рішення свідчить про подальше скорочення прав кримських татар на півострові з моменту російської анексії".

Читайте також: Російський бранець Чийгоз виступив з останнім словом у суді: текст проникливої промови

Окрім омбудсмена Німеччини, на ситуацію зреагувала й зовнішньополітична служба ЄС. У комюніке, випущеному після оголошення вироку Чийгозу, йдеться про те, що "Європейський Союз постійно стежив за справою пана Чийгоза і наполягав на його звільненні".

Цей заклик ми повторюємо сьогодні,
– йдеться у документі, де також сказано, що "заборона діяльності Меджлісу, його самоврядного органу і переслідування його лідерів є серйозним і неприйнятним порушенням їхніх прав".

Слід зазначити, що у так званій справі "26 лютого", в якій засуджено Чийгоза, в окреме провадження виділили епізоди з низкою інших звинувачень: від участі в масових заворушеннях до завдання тілесних ушкоджень. Всього обвинувачення висувають вісьмом іншим фігурантам: Алі Асанову, Мустафі Дегерменджи, Ескендеру Кантемірову, Таляту Юнусову, Ескендеру Емірвалієву, Арсену Юнусову та Ескендеру Небієву. Перші двоє зараз перебувають під домашнім арештом, а до 6 квітня цього року їх тримали в сімферопольському слідчому ізоляторі.

Читайте також: Як окупанти розправляються з українськими патріотами в анексованому Криму

"Хізб ут-Тахрір"

Продовжуючи зворотну хронологію подій, згадаємо й про те, як 8 вересня цього року засуджений у Криму місцевий житель Руслан Зейтуллаєв був етапований до виправної колонії у російській республіці Башкортостан. За півтора місяці перед тим, 27 липня, Верховний суд Росії розглянув апеляцію Зейтуллаєва на винесений йому вирок і не тільки не зменшив покарання (як можна було очікувати), а ще й "накинув" йому три роки зверху. У загальному підрахунку за ґратами Зейтуллаєв має провести цілих 15 років. Проте в чому його провина?

Читайте також: Дисиденти підтримали засудженого в Росії кримчанина: відео

Фігурант є причетним до ісламістського руху "Хізб ут-Тахрір", який, як справедливо говорить цитований вище Ільмі Умеров, під українською юрисдикцією діяв безперешкодно. Адже не займався нічим протизаконним, лише релігійною та просвітницькою діяльністю. Проте з початком анексії рух підпав під табу, бо в Росії "Хізб ут-Тахрір" включено до переліку із 15 організацій, визнаних "терористичними".


Руслан Зейтуллаєв (на фото – перший справа) та інші засуджені у справі "Хізб ут-Тахрір"

Тому, власне, не лише Руслан Зейтуллаєв, а й тисячі інших кримських мусульман опинилися під загрозою кримінального переслідування. Де-факто ж на лаву підсудних було відправлено 19 осіб, що їх вважають причетними до руху "Хізб ут-Тахрір". Окрім Зейтуллаєва, троє з них – Рустем Ваітов, Нурі Прімов та Ферат Сайфуллаєв – вже засуджені до тривалих термінів ув'язнення. При цьому жодних вмотивованих доказів їхньої провини на суді представлено не було. Та й самі обвинувачені протиправних дій за собою не визнали.

Надзвичайно жорстокий вирок Руслану Зейтуллаєву пояснюється тим, що його було призначено на роль не просто учасника, а організатора "терористичної" групи. Низка правозахисників називає цю справу вмотивованою за релігійною ознакою, а українське МЗС "політично вмотивованою" та такою, що базується на "сфабрикованих звинуваченнях".

Олег Сенцов та інші

Проте найбільш нелюдським вироком серед усіх кримінальних процесів, в яких були задіяні кримчани, відзначена справа, порушена проти Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. 25 серпня 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд, що у російському Ростові-на-Дону, визнав українського режисера Олега Сенцова винним у підготовці терактів в Криму і засудив до 20 років у колонії суворого режиму.


Олег Сенцов

Разом із Сенцовим суд визнав винним іншого фігуранта справи – Олександра Кольченка. Він засуджений до 10 років позбавлення волі. За версією слідства, Олег Сенцов навесні 2014 року, вже після анексії Криму, намагався підірвати пам'ятник Леніну в Сімферополі, а також планував теракт біля "Вічного вогню" в місті 9-го травня. Що ж стосується Кольченка, то він буцімто підпалював офіс "Єдиної Росії" в Сімферополі, а ще – під керівництвом Сенцова – організовував низку інших терактів.

Читайте також: Чому Росія бере в заручники українських громадян

Окрім Сенцова та Кольченка, за схожими обвинуваченнями були затримані також викладач історії Олексій Чирній та фотограф Геннадій Афанасьєв. Кожен із них отримав по 7 років ув'язнення. У червні минулого року Геннадія Афанасьєва разом з іншим українським політв'язнем Юрієм Солошенком в обмін на звільнення активістів сепаратистської організації "Народна рада Бесарабії" помилував президент РФ Володимир Путін.

Тим часом на захист Олега Сенцова виступили десятки всесвітньо відомих кінематографістів і тисячі громадських діячів з різних країн. Серед них – іспанець Педро Альмодовар, фін Акі Каурісмякі, француз Бертран Таверньє, британці Кен Лоуч і Майк Лі, німці Фолькер Шльондорф і Вім Вендерс, поляки Анджей Вайда, Агнешка Холланд і Кшиштоф Зануссі, угорець Бела Тарр і багато інших. Цікаво, що за Сенцова просив навіть цілковито пропутінський російський режисер Микита Михалков, однак його кремлівський покровитель проігнорував і це звернення.

Останні новини у справі Сенцова повідомляють про те, що українського режисера етапують з Іркутська на північ Тюменської області – в Ямало-Ненецький автономний округ. Про це Сенцов написав у листі, адресованому правозахисниці Зої Світловій, передає "Відкрита Росія".

У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання — це легендарні Харпи. Як там було, і як там є, я думаю, ти знаєш краще за мене. Нічого хорошого від цього відрядження не чекаю. Тим більше, проїхавши іркутські й омські централи, маю собі деяке уявлення про те, як буває погано, і не тільки з розповідей,
– написав український політв'язень.

Як зазначила правозахисниця, лист був датований 17 вересня і відправлений із СІЗО-1 міста Тюмень 21 вересня, а отриманий – 29 вересня. Перед тим Олега Сенцова етапували з Якутська через Іркутськ у Челябінськ.

Читайте також: Скільки українців зникли безвісти після окупації Криму

P. S.

Загалом, за даними МЗС України, в тюрмах та ізоляторах Росії та Криму утримується більше 30 українських громадян.

Кількість громадян України, затриманих нелегітимними російськими органами на території окупованого півострова за обвинуваченнями у "тероризмі", "екстремізмі" та "диверсійній діяльності", постійно збільшується,
– додають у міністерстві.

Зазначимо також, що "ареал" репресій, яких зазнають українські громадяни з боку російської влади, не обмежений лише анексованим Кримом. 30 вересня 2017 року виповнилося рік із моменту затримання у Москві журналіста Романа Сущенка, котрий прибув до РФ у приватних справах. Сущенку пред'явили звинувачення у шпигунстві та оголосили його співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. А це, звісно, не відповідає дійсності.

Нині за Романа Сущенка клопочуть усі. Іще на початку року, 24 січня, Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, в якій вимагає від РФ звільнити журналіста. А віднедавна на прохання президента Порошенка до справи звільнення Сущенка долучився також його французький колега Еммануель Макрон разом зі своєю дружиною Бріжит. Всі троє намагаються переконати президента РФ Путіна повернути українського журналіста на Батьківщину, проте поки що ці зусилля марні.

Читайте також: Рік у полоні Кремля: рідні Сущенка поділились деталями спілкування з політв'язнем

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук