Ця подія заслуговує на те, щоб пригадати, до якої компанії потрапляють "нардепи М і К", як їх назвала генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
До теми Венедіктова підписала підозри Медведчуку та Козаку
Віктор Медведчук
Віктор Медведчук був одним з найвпливовіших людей у державі в часи Кучми, проте після Помаранчевої революції пішов у тінь і втратив статус "сірого кардинала".
Реанімували кар'єру Медведчука два президенти – Путін і Порошенко. Перший зробив своїм емісаром в Україні і дав у якості "годування" кілька ласих бізнесових шматків, а другий радісно прийняв правила гри та створив тепличні умови для бізнесової імперії Медведчука в Україні. Нагадаємо, все це в умовах фактичної воєнної агресії Росії проти України.
Завдяки цим двом Віктор Медведчук заробив мільярди, став телемагнатом і офіційним агентом впливу Росії в Україні. Він безперешкодно літав до Москви, коли авіасполучення з агресором було закрито, отримував вказівки від путінських посіпак і особисто від свого кума, спокійно продавав вугілля з окупованих українських територій, привласнював собі українські землі, зокрема, заповідні, створив мережу антиукраїнської пропаганди та вважав себе недоторканим.
Це неподобство тривало кілька років, але нині один з його патронів втратив владу, сам олігарх потрапив під санкції і вже не літає до Москви, його пропагандистська мережа фактично знищена, а самого його шукають спецслужби.
Важливо Віктор Медведчук прибув в Офіс генпрокурора
Тарас Козак
Нардеп Козак – давній міньйон і номінал Медведчука. Він не є самостійною фігурою, але саме на ньому зав'язані чисельні "теми" Медведчука.
Біографія Тарас Козак – прихвостень Медведчука: біографія медіамагната під санкціями
На корумпованого і дуже жадібного митника Медведчук звернув увагу в часу Кучми – з того часу не надто перебірливий Тарас Козак присутні при Медведчукові, став його довіреною особою і виконуючим обов'язки консильєрі.
Саме на Козака були записані ризиковані бізнеси його господаря – телеканали 112 Україна, NewsOne, ZIK, які стали антиукраїнськими хабами та вузлами поширення російської пропаганди в Україні. Також від імені фірм Козака фальшувалося вугілля з "ДНР" та фінансувалися російські проксі на Донбасі.
Віктор Янукович
Четвертий президент України нині переховується від правосуддя у Росії та веде багате, але позбавлене радощів життя політичного трупа.
За 10 років до цього Янукович був головним активом росіян в Україні. Москва зробила ставку на колишнього зека й допомогла йому стати президентом. Янукович отримав необмежену можливість для особистого збагачення, "донецький клан" – контроль над економікою України, а Росія – статус найбільшого сприяння, форпост для майбутньої агресії й розв'язані руки, а також слухняних і не надто далекоглядних виконавців, які навмисно розвалили українську армію та спецслужби, чим підготували подальшу окупацію Криму та ОРДіЛО.
Корисно Посіпак Януковича можна буде засудити заочно: Рада ухвалила законопроєкт
Вже після втечі Янукович офіційно звернувся до Путіна з проханням ввести російські війська на територію України. Окупанти цей заклик радісно виконали й пізніше російські пропагандисти використовували слова Януковича як виправдання агресивних дій.
Вчинкам Віктора Януковича дали юридичну оцінку – 24 січня 2019 року він отримав свій третій строк. Букет з держзради і пособництва у веденні агресивної війни "потягнув" на 13 років позбавлення волі. Щоправда, засуджено Віктора Януковича було дистанційно й наразі він перебуває на волі. Втім, було створено важливий прецедент.
Микола Азаров
Азаров за часів Януковича керував українським урядом і забезпечував процвітання "донецькому клану" та родині президента. Не забув і про свою – на рахунку сина Азарова були виведені шалені суми та заховані в офшори.
Соратник Януковича також сприяв поглинанню Росією українських територій. Він був одним з "батьків" так званих "Харківських угод" між Україною та Росією, що залишили військові бази РФ на українській території та згодом стали опорними пунктами для окупантів.
До теми Акаунти Азарова заблокували в ютубі та фейсбуці
У 2014 році Азаров втік до Росії й переховується наразі там. У 2021 році кримінальні справи проти Азарова були поновлено – 24 березня його звинуватили у державній зраді, але знову ж таки – заочно. Наразі, найбільшою карою для "Кровосіся" є блокування у соцмережах.
Павло Лебедєв
В принципі, українським спецслужбам варто було придивитись до всіх топових урядовців з Кабміну Азарова. Там і фанат "Беркуту" голова МВС Захарченко, і гаманець "родини" Арбузов і недолугий митар-боксер Клименко, і нечисті на руку Бойко з Вілкулом, і "чорнорота" пані міністр юстиції Лукаш, і українофоб Табачник і ще багато інших урядників, чиїм діям тільки належить дати юридичну оцінку. Але окремо варто пригадати міністра оборони Павла Лебедєва.
На нього було покладено завдання по знищенню української армії. Стараннями Лебедєва та його попередника Дмитра Саламатіна (той взагалі був громадянином Росії) ЗСУ у 2014 році перебували у жалюгідному стані й не змогли організувати спротив окупантам в Криму та на Донбасі. Лебедєв також ігнорував та банив повідомлення про спецоперації росіян і таким чином фактично став співучасником захоплення Криму.
До теми Фарс у Кремлі: як Росія 7 років тому вкрала український Крим
Анатолій Шарій
У порівнянні з Медведчуком і Януковичем, та навіть Козаком, Анатолій Шарій – дрібна рибина, у розпорядженні якої є лише вілла в Іспанії та трохи грошей. Втім, це не зовсім так. Шарій є важливою ланкою в інформаційній війні, що веде Росія проти України. Можливо, навіть ціннішим кадром за 112 Україна, NewsOne і ZIK разом узяті, адже Шарій віщає у соцмережах і впливає на молодь.
Скандальний журналіст з відсутністю моральних принципів і купою маній став рупором антиукраїнської пропаганди на YouTube та завдав Україні чималої шкоди.
Що не так з Шарієм Гібридний диктор Кремля: біографія маргінала, який заробляє пропагандою
У своїй безкарності він дійшов до того, що з онлайну перемістився у офлайн – створив мережу своїх агресивних прихильників і навіть запустив політичний проєкт під назвою "Партія Шарія" з символом у вигляді кульки Пеннівайза.
Лише після цього на нього звернули уваги представники української влади. 16 лютого 2021 року СБУ Шарієві було повідомлено про підозру за статтею про державну зраду і порушення рівноправності громадян.
Зробили це українські спецслужбовці у вищій мірі елегантно – антиукраїнському пропагандисту вказали на його злочини, фактично за містом роботи – на YouTube.
СБУ передає привіт Шарію:
Олександр Єфремов
Один з лідерів "Партії регіонів" Олександр Єфремов за часів Януковича був "хазяїном Луганщини" та опікувався чисельними "темами", він контролював усі потоки та приймав стратегічні рішення.
Поки Єфремов засідав у Києві, його люди стали кадровим активом "руської вєсни" в Луганській області та були біля витоків створення терористичної організації "ЛНР".
Єфремов дуже не любить, коли його називають "куратором" або "батьком "ЛНР”, але факти – річ уперта. 2015 року Єфремова заарештували при спробі втекти з України – так почалася довготривала судова епопея: держава Україна намагалась довести, що Єфремов фінансував тероризм і зазіхав на територіальну цілісність України.
Читайте також Як Луганськ та Донецьк опинились в окупації, а Харків дивом уник їх долі
Справою опікувався особисто генеральний прокурор Юрій Луценко й це зіграло вирішальну роль. Зі знаком мінус. Прокурор без диплому заблукав у трьох соснах і фактично "злив" справу. Влітку 2019 року Єфремова звільнили з-під варти, а 18 вересня суд скасував домашній арешт Єфремова. І це все попри чисельні свідчення та докази вини підозрюваного.
Наразі справа проти Єфремова перебуває в анабіозі.
Дмитро Фучеджі
Події 2 травня 2014 року в Одесі, коли загинули 48 людей, стали можливі завдяки зраді заступника начальника Головного управління МВС України в Одеській області — начальника міліції громадської безпеки Дмитра Фучеджі.
Він фактично перейшов на бік проросійських сил та дав наказ своїм підлеглим підтримати сепаратистів, а також пізніше наказав звільнити затриманих злочинців – винуватців трагедії.
Правда про події 2 травня в Одесі:
Також на Фучеджі кров загиблих у пожежі в Будинку профспілок, адже саме його підручні фактично блокували евакуацію людей. Таким чином російські ЗМІ отримали "сакральну жертву" й використали події 2 травня 2014 для культивації міжнаціональної ненависті.
Суду Дмитро Фучеджі чекати не став, він втік до російського анклаву Придністров'я й наразі переховується в Росії.