Втім у Євросоюзі залишився скандальний політик, який, так би мовити, продовжує справу Віктора Орбана. Детальніше про нього 24 Каналу розповів політолог Олег Постернак.

Дивіться також Не Будапештський меморандум 2․0: що дають Україні підписані безпекові договори з країнами G7

Орбан передав естафету

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо здивував своєю заявою до другої річниці вторгнення Росії до України. Він заявив, що "війна почалася ще у 2014 році з розгулу українських неонацистів". Натомість головний антиукраїнський прем'єр у ЄС Віктор Орбан останнім часом менше згадує про Україну.

Не дивина, що Орбан трохи збавив обороти у своїх коментарях щодо російсько-української війни. Після переговорів в Ужгороді очільник МЗС Петер Сіярто сказав, що Угорщина визнає суверенітет і цілісність України. Тож між Україною та Угорщиною настав період спроби перезавантажити відносини,
– пояснив Олег Постернак.

Це, своєю чергою, змушує будь-яку зі сторін утриматися від різних та подекуди обурливих заяв. Хоч Сіярто у деяких своїх коментарях іноді продовжував вказувати на ризикованість вступу України до НАТО і ймовірністю початку Третьої світової війни через це.

"Пальма першості в антиукраїнських заявах перейшла до Роберта Фіцо, який у такий спосіб виконує прохання Кремля. До такої тактики дуже часто вдаються: якщо Кремль хоче донести якийсь сигнал західним суспільствам, то використовує провідних політичних діячів для озвучення тих чи інших тез", – зазначив політолог.

Тож, Фіцо чи якийсь інший обраний політик висловлює якусь емоційно забарвлену проросійську думку, її тиражують у західній пресі, бо іншого способу російським наративам потрапити на величезну авдиторію фактично немає. З росіянами не дуже хочуть співпрацювати, а можливості пропагандистських каналів в доступі до європейців значно обмежилися.

Як розв'язати проблему з антиукраїнською позицією політиків

Звісно, усе це робиться для певних преференцій, зокрема, цінових знижок. Тому періодично подібні заяви лунатимуть в інформаційному просторі.

До цього треба ставитися поважно, бо все ж це керівник уряду іншої держави. А з іншого боку треба працювати у своєму форматі, негласно. Це єдиний урок, який ми маємо з цього винести, щоб надалі мати прихильність європейських урядів, які можуть прийти до влади у будь-якій країні. Працювати потрібно з усіма політичними партіями,
– наголосив Постернак.

Наприклад, переможець парламентських виборів у Нідерландах, керівник ультраправих Герт Вілдерс не міг сформувати уряд через розбіжності у підтримці України. Вілдерс негативно ставився до необхідності допомагати Києву. Однак 25 лютого він зробив сенсаційну заяву про те, що готовий надавати підтримку Україні.

"Це чудова новина, однак занадто багато часу пройшло для того, щоб донести свою позицію. Знадобилася при цьому підтримка інших політичних сил Нідерландів, нашого палкого союзника (уряд чинного прем'єра Марка Рютте – 24 Канал). Так маємо працювати й з іншими", – резюмував політолог.

Яка політика Угорщини щодо України зараз

  • У Євросоюзі багато працювали над 13-м пакетом санкцій, який хотіли схвалити до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак напередодні Угорщина заблокувала цей пакет, що викликало невдоволення серед європейських дипломатів. Втім додамо, що ЄС зрештою ввів 13-й пакет санкцій проти Росії та її поплічників.
  • Віктор Орбан також відреагував на кризу на українсько-польському кордоні. Він запропонував повністю закрити європейський ринок для української агропродукції.
  • Водночас Угорщина приєдналась до коаліції НАТО, яка допоможе розміновувати Україну. У Міністерстві оборони країни наголосили, що сили оборони Угорщини роблять свій внесок у діяльність коаліції на чолі з Литвою. Ба більше, Будапешт уже проводить навчання з розмінування.