Герой України, командир 429 окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в ефірі 24 Каналу пояснив, що в Росії діє цинічний суспільний договір. За його словами, сім'ям пропонують гроші за участь родичів у війні проти України, а в разі загибелі – компенсацію в обмін на мовчання.

Дивіться також Командир "Ахіллесу" сказав, як війна на Близькому Сході допомагає Путіну

Як у Росії купують нових солдатів на війну?

У Росії набір на фронт дедалі більше тримається не на ідеології, а на грошах для бідних регіонів. Людям фактично пропонують просту схему: родина віддає чоловіка, брата чи сина на війну, натомість отримує виплати, які дозволяють закрити бодай частину побутових проблем. Саме так Кремль підтримує потік нових людей у військо і водночас намагається не доводити ситуацію до примусової мобілізації, яка могла б викликати сильніший внутрішній спротив.

І ніхто не задає зайвих питань, не озвучує зайвих думок, а чому ж це їхні родичі гинуть на війні проти України. Їм на це байдуже,
– наголосив Федоренко.

На цьому, за його словами, і тримається цинічний суспільний договір усередині Росії. На тлі бідності, скорочення робочих місць і зростання податків частина регіонів іде на таку угоду без зайвих запитань, бо не бачить іншого способу вижити. Влада цим користується, щоб гасити напругу грошима і не доводити до відкритого невдоволення через великі втрати.

Цей суспільно-понятійний договір дає можливості уникнути зайвих хвилювань на тлі низької економічної ситуації, на тлі скорочення робочих місць, на тлі збільшення оподаткування,
– сказав командир "Ахіллесу".

Саме тому Кремль так довго уникає великої примусової мобілізації. Поки є можливість купувати людей виплатами, Путін може підтримувати наступи і не провокувати різкішої реакції навіть у диктаторській системі.

Росію треба вибивати швидше, ніж вона встигає поповнювати втрати

Росія щомісяця знаходить нових людей для поповнення втрат і підтримання наступів на головних напрямках, зокрема на Донеччині, Запоріжжі та Харківщині. Тому для Сил оборони України ключове завдання полягає не просто в стримуванні штурмів, а в тому, щоб зламати саму динаміку цього поповнення.

Якщо Росія має можливість щомісяця ставити до строю від 28 – 29 до 39 тисяч військовослужбовців на поповнення втрат, то Сили оборони України мають знищувати, виводити з ладу до 50 тисяч,
– наголосив Федоренко.

Якщо втрати в російській армії стають вищими за темп набору, командування вже не може однаково тиснути по всій лінії бойового зіткнення.

До слова: за даними Генштабу, станом на ранок 31 березня Росія за добу втратила ще 970 військових. Також окупанти втратили 2 танки, 7 бойових броньованих машин, 61 артсистему, 1 РСЗВ, 1 засіб ППО, 1 гелікоптер, 2296 безпілотників оперативно-тактичного рівня та 199 одиниць автомобільної техніки. Загальні втрати особового складу Росії, за оцінкою Генштабу, сягнули 1 297 670 осіб.

Головний ефект настає не за один день, а через накопичення втрат. Коли Росія більше не встигає закривати дірки новими людьми, її наступ поступово втрачає темп, а можливості для постійного тиску звужуються.

Одною з основних рушійних сил, яка здобуває результат по окупації нашої землі, є ворожа жива сила, яка в них є в кількості,
– сказав командир "Ахіллесу".

Тоді, щоб не втратити темп на пріоритетних відтинках, ворог змушений перекидати резерви з інших ділянок, які вважає менш важливими. Для України це означає, що частина напрямків автоматично стає безпечнішою, бо там у противника просто меншає людей для активних дій. Якщо таку динаміку вдасться втримати протягом тривалого часу, Росія поступово втратить можливість вести активні наступальні дії і буде змушена переходити до оборони.

Росія вербує молодь у підрозділи безпілотників

Путін використовує для війни не лише гроші для бідних регіонів, а й власний демографічний ресурс. Велике населення дає змогу безперервно шукати нових людей, зокрема молодь, яку заводять у спеціалізовані структури під роботу з безпілотними системами. Це вже не випадковий набір, а окремий напрям, куди кидають і людей, і гроші.

140 мільйонів населення, серед якого достатньо багато молоді на території Росії, дає можливість противнику безпрецедентно вербувати,
– наголосив Федоренко.

Таких людей шукають у різних клубах, організаціях і псевдоорганізаціях, а далі заводять у підрозділи, які спеціалізуються саме на безпілотниках. Це означає, що загроза від російських дронів не зменшується, а лишається стабільно високою, бо противник вкладається в цей напрям і намагається швидко посилювати свої спроможності.

Противник вдосконалюється, противник модернізується, противник нарощує свої бойові спроможності, противник перебирає той досвід, який є в Сил оборони України,
– сказав командир "Ахіллесу".

Водночас він підкреслив, що Україна так само не стоїть на місці ні у виробництві, ні в модернізації безпілотників, ні в забезпеченні війська. Саме тому, попри високий рівень загрози, Росія не отримує тут односторонньої переваги, а українські підрозділи продовжують підлаштовуватися під нові виклики на полі бою.

Що відомо про останні втрати ворога?

  • Партизани "Атеш" заявили, що на Костянтинівському напрямку російські поранені масово помирають через відсутність евакуації. За їхніми даними, після штурмів окупантів залишають на позиціях на кілька днів, а командири не можуть добитися посилення медичних груп. Через це частина військових помирає не лише від поранень, а й через запізнілу або відсутню допомогу.
  • Представник ГУР Андрій Черняк каже, що Росія щомісяця втрачає близько 30 – 40 тисяч військових, але приблизно стільки ж набирає новими контрактниками й добровольцями. За його словами, зараз підготовки до загальної мобілізації в Росії не видно, бо влада поки перекриває втрати фінансовими стимулами та тиском на населення. Водночас такий ресурс дозволяє Москві продовжувати війну, але не дає їй умов для стратегічного прориву.
  • В ISW звернули увагу, що в Росії провалюється кампанія набору до сил безпілотних систем. Російські військкори скаржаться, що рекрути не хочуть підписувати контракти без гарантій, що їх не перекинуть у штурмову піхоту. Аналітики припускають, що Кремль може вдатися до поступової примусової мобілізації резервістів, щоб компенсувати високі втрати і далі підтримувати війну.