Ексспівробітник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу припустив, що така розтягнута в часі атака могла бути не випадковою. За його словами, росіяни могли свідомо бити довше, щоб тиснути не лише на цивільних, а й на виснаження української ППО.

Дивіться також Росія буде бити по залізниці, мостах і водопостачанню: Зеленський розкрив тривожні дані розвідки

Чому Росія розтягнула атаку на ніч і день?

Раніше в більшості регіонів масовані удари здебільшого вкладалися в нічний проміжок: тривога починалася пізно ввечері й закінчувалася зранку.

Важливо! Зранку 3 квітня Росія масовано атакувала Україну дронами і ракетами. У Повітряних силах повідомляли, що в небі спершу фіксували близько 240 безпілотників, а згодом їх стало понад 400, а під ударом опинилися, зокрема, Київщина, Харків, Суми, Полтавщина та Житомирщина.

Цього разу атаку розтягнули майже на пів доби – приблизно з 11-ї вечора до 11-ї дня. Така тривалість ламає звичний ритм роботи ППО, бо після нічного нальоту вже немає часу спокійно перезарядитися, перевірити комплекси і просто трохи відновитися.

Розрахунок, як на мене, був так само на людський фактор. Що наші оператори, наприклад, бійці сил протиповітряної оборони втомлені. 12-годинна зміна – це надзвичайно важка робота,
– припустив Ступак.

Йдеться про спробу тиснути не лише кількістю цілей, а й виснаженням. Коли атака не обривається під ранок, люди працюють без великої паузи, а в таких умовах ворог розраховує на втому, затримку реакції і помилку в критичний момент. Росіяни, схоже, намагаються використати не тільки можливості свого озброєння, а й межу людської витривалості тих, хто тримає небо.

Вони розраховують, що люди втомляться, спрацює людський фактор, хтось не встигне натиснути кнопку – і ракета або дрон долетить туди, куди їм потрібно,
– сказав він.

Під таку атаку підганяють і сам ритм ударів: не дати видихнути, не дати перейти до нормального денного режиму і тримати напругу довше, ніж це було раніше.

Росія вже не може називати "Іскандер" високоточною зброєю

Удари по цивільних об'єктах Ступак пов'язав ще й з деградацією російської "високоточки". Він переказав слова одного з російських воєнкорів, який прямо визнав: "Іскандер" уже не дає тієї точності, яку йому довго приписували. Проблему пояснюють якістю комплектуючих, передусім іноземних, через що ракета може серйозно відхилятися від цілі.

Все, епоха високоточної зброї "Іскандер" завершилася. "Іскандер" більше не є високоточною зброєю,
– переказав Ступак.

Сам факт пуску вже не означає точного влучання в задану точку. Розкид може сягати кілометра, тобто ракета здатна піти далеко вбік від запланованої цілі. Це пояснює, чому Росія дедалі частіше робить ставку не на якість удару, а на кількість пусків і шанс, що хоча б щось долетить туди, куди вони ціляться.

Іноді ці ракети можуть робити розльот кілометр. Кілометр вліво-вправо. І щоб хоча б одна ракета прилітала, треба щонайменше три вистрілювати,
– зазначив він.

Тобто поруч із розтягнутими в часі атаками видно ще одну зміну: росіяни б'ють масою і закладають у це власну неточність.

Що відомо про наслідки масованої атаки 3 квітня?

  • На Житомирщині під комбінований ракетно-дроновий удар потрапив Коростень. Там загинула 70-річна жінка, ще 5 людей зазнали поранень, зруйновано 18 будівель, серед них 9 житлових будинків, а понад 100 будинків і десятки господарських приміщень пошкоджено.
  • На Київщині під ударом були Обухівський, Бучанський і Фастівський райони. У Бучанському районі загинула одна людина, у Фастівському постраждала ще одна, були пожежі у ветклініці, приватному будинку й автомобілі, а в Обухівському районі дрон влучив у житлову багатоповерхівку.
  • Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готує нові удари не лише по енергетиці, а й по логістиці та критичній інфраструктурі. За його словами, йдеться про залізницю, водопостачання, мости, дамби, гідроелектростанції та насосні станції.