Спочатку у неформальному спілкуванні про можливість перевиборів обережно говорили депутати від фракції "Слуга народу". Так, ніби між іншим: "Ну хто знає, що з нами буде за рік". Потім цю тему підхопили депутати інших фракцій і тепер активно переповідають панічні настрої "слуг народу". Сьогодні ж питання можливих перевиборів – вже предмет для ставок журналістів у кулуарах Ради: мовляв, відбудуться вони до наступного Нового року чи після?
Актуально: Рада ухвалила 56 законів від початку своєї роботи
"Турборежим" і "кому платити"
Про те, що у команди президента обмаль часу, говорять з моменту його перемоги на президентських виборах. Так зване "вікно можливостей" не буде відкрите вічно – казали ще кандидати у депутати в день виборів у власному штабі. Відповіддю на це став "турборежим", в якому парламент почав приймати закони. Але включили його не лише тому, що Банкова прагнула швидко показати результат і задовольнити запит на зміни.
Вражаюча перемога Володимира Зеленського на президентських, а потім і парламентських виборах відправила в нокаут старожилів Ради, які вміли домовлятись і "рєшать вопроси". У новому парламенті просто ні з ким це робити. Нові депутати, яких своїм іменем завів під купол Зеленський, банально не знають, як це робиться. Вже другий місяць "рєшали" з числа нардепів колишніх скликань ходять по парламенту і не розуміють, як далі "працювати" – через кого тепер "рєшать" і кому нести. Дехто – тролить нових за те, що голосують за законопроєкти за просто так, бо колись за таке платили по 50 тисяч доларів за голосування.
"Рєшать вопроси" тепер ні з ким / фото: 24 канал
А з іншого боку новоспечені нардепи – ще не розібралися в старих схемах. Але – намагаються. Один з депутатів попереднього скликання зізнається, що до нього звернулось вже кілька нових мажоритарників з питанням, як "відбити гроші". У кампанію і округи вони вклались, а тепер вкладене хотіли б повернути. Тож можна припустити, що дуже скоро ті і інші знайдуть одне одного, як два магніти.
"Прошу визначитись" проти "прошу підтримати"
Але поки що саме це незнання та невміння може дозволити провести через парламент рішення, які виб’ють з-під ніг крупних фінансово-промислових груп ґрунт. Монополісти, які сиділи на державних потоках і схемах, просто не встигають блокувати шкідливі для них законопроекти.
Та недосвідченість нових депутатів – це одночасно і мінус. Прикладом став провалений з першої спроби президентський законопроект 1009, який дозволяв НАБУ прослуховувати депутатів без дозволу самої Ради. Новачкам, зокрема зі "Слуги народу", просто запудрили мізки. Злякали тим, що слідчі дії щодо них будуть проводитись без усілякого рішення суду. У підсумку закон усе одно проголосували, але перша тріщина у монобільшості пролягла і наробила чимало галасу.
Аналізуємо: Турборежим у Раді: скільки законопроєктів зареєстрували чинний і попередній парламенти
Контролювати 254 штики в парламенті лідерам "Слуги народу" і без того було складно. Парламентську команду президента збирали нашвидкуруч і просто не встигли розробити ефективну управлінську структуру. Часто депутати "Слуги" перед голосуванням не знають, який закон вирішила підтримати фракція, а який – ні. На цей випадок у них є навіть спеціальна схема голосування. Коли спікер Дмитро Разумков каже з трибуни "Прошу підтримати" – треба голосувати "за", а коли "Прошу визначатись" – то можна голосувати на власний розсуд.
Дмитро Разумков своїми репліками допомагає депутатам "правильно" голосувати / Getty Images
Очевидно, що така організація роботи дає збої. Останній раз "слуги" схибили під час голосування за перезапуск суддівської системи 16 жовтня – вони просто не розібрались, як треба проголосувати, і провалили важливу правку. Довелося виносити питання в зал повторно, через профільний комітет.
Внутрішні непорозуміння і конфлікти
Намітились у фракції за 2 місяці і внутрішні протиріччя і навіть конфлікти.
Наприклад, з одного боку є прагнення колишнього телеведучого каналу "1+1" Олександра Дубінського скасувати військовий збір, який ввели на початку війни, у 2014 році. Ці гроші були призначені на потреби війська, для якого у держави і без війни завжди бракувало ресурсів. Виходить, якщо зараз депутат з президентської фракції цей збір пропонує скасувати, то дефіциту грошей на потреби війська немає.
Читайте також: Дубінський здивував всіх у Раді. Ляшко повертається?
З іншої сторони майже одночасно лунає заява міністра закордонних справ Вадима Пристайка про те, що в разі відмови від мирного процесу по Донбасу для продовження бойових дій необхідно буде на третину скоротити зарплати і пенсії – бо на війну потрібні гроші. Це лише один приклад того, коли права рука президента не знає, що робить ліва. Або одна з рук просто не належить йому.
Ще один приклад – конфлікт між тим таки Дубінським і самим головою фракції "Слуга народу" у парламенті Давидом Арахамією. Все почалося з суперечки щодо співпраці з МВФ. Але зайшло набагато далі і зараз виглядає як особисте протистояння.
Про це: Арахамія розкритикував Дубінського за образу журналістки 24 каналу
Або ось приятель Дубінського – нардеп Максим Бужанський. Він постійно публічно вступає в конфлікти то з міністром культури, молоді і спорту Володимиром Бородянським через небажання змінювати закон про мову.
То через власне бачення справедливості приписує сумнівні накази генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Посилаючись при цьому на адвоката Андрія Портнова, колишнього заступника голови АП Януковича, який дозволяє собі висувати Рябошапці ультиматуми.
Через такі протиріччя в команді президента все більше проявляється нова реальність: в ній з однієї сторони – люди, наближені до Зеленського – міністри, голови фракції і парламенту, генеральний прокурор, а з іншої – люди, яких прямо чи опосередковано пов’язують з усім відомим олігархом і фактично називають "групою впливу Коломойського".
Такий самий розкол проліг і у президентській фракції.
Види "слуг народу"
Усю фракцію "Слуги народу" можна умовно розділити на три групи – пропрезидентську, яка найбільше розуміє суть і значення запропонованих Банковою законопроектів, умовну "групу Коломойського" і решту усіх. Ця третя група – найбільша. Це люди, які ніколи раніше не мали відношення до політики. У кулуарах більш досвідчені депутати жаліються: "Я не встигаю слідкувати за усім потоком інформації, який зараз постійно нас оточує. Складно уявити, що відбувається з тими, хто взагалі не в тємі". Так кажуть в кулуарах про новеньких, ніби навіть співчуваючи.
Саме за цими новенькими і йде зараз "полювання" в Раді. Якщо частину з них зможуть заангажувати політично чи спокусити фінансово – фракція "Слуги" посипиться. Банкова втратить контроль над Радою. І вихід буде один – перевибори. І лідери умовного президентського крила це чудово розуміють.
Чи підтримають партію "Слуга народу" ще раз на дострокових виборах?
Звісно, до того часу, коли дострокові вибори можна буде провести (принаймні, якщо робити це за законом), рейтинг партії і її головного обличчя, Зеленського, точно просяде. В жовтні соціологи вже вперше зафіксували незначне зниження підтримки президента. Але навіть депутати з інших фракцій визнають, що якщо президент правильно побудує передвиборчу кампанію – "Обіцяв, що розпущу Раду, раптом що – от і розпускаю" – підтримка його партії буде достатньо високою.
Підтримка українцями Зеленського у жовтні дещо знизилася / Getty Images
Як готуються до потенційних перевиборів?
На вибори потрібні великі ресурси – фінансові і організаційні. Саме цим під час минулої парламентської кампанії і скористався олігарх Ігор Коломойський. Квота, яку йому віддали в Раді – це місця депутатів-мажоритарників. Віддавали ті округи, де нібито неможливо було перемогти, розповідає один з депутатів Верховної Ради. Вкладені олігархом ресурси, плюс бренд "Слуги народу", тобто рейтинг Зеленського – дали результати: Коломойський отримав в парламенті декілька десятків вірних штиків.
У "Слузі народу" (не у парламентській фракції, а саме у партії), якщо не усвідомлювали цього прорахунку раніше, то зрозуміли зараз. Найближчим часом – вже в жовтні – партія планує провести з’їзд, де переобере голову. Зараз формально цю посаду обіймає Дмитро Разумков, який став спікером. На його місце планують поставити людину, яка матиме час на те, щоб займатись розбудовою партійної організації.
Враховуючи, що партія-переможець останніх парламентських виборів, "Слуга народу", щорічно буде отримувати від держави понад півмільярда гривень фінансування – розбудова партії навіть дуже правильна задача. З нинішньою популярністю і президента, і "слуги" вже за рік партія може мати і гроші, і організаційний ресурс. А головне – людей, яких можна вести в парламент, не виправдовуючись за те, що це набір наполовину з професіоналів, а наполовину з фотографів-водіїв. І для Банкової це означатиме, що можна проводити перевибори – і перемогти на них знову.
На прийдешньому з'їзді обиратимуть нового голову партії / Getty Images
Чи побачимо ми "групу Коломойського" ще й у партії президента? Ймовірно, спроба буде, але навряд чи вийде. Більшість діючих депутатів "слуги" – позапартійні. Як розповів 24 каналу один з лідерів "Слуги народу", партія тимчасово припинила набір членів. Офіційно пояснюють тим, що на хвилі популярності надто багато бажаючих і вони бояться стати заручниками тих, хто хоче просто скористатися брендом. Неофіційно – не заперечують, що зокрема і для того, щоб не приймати в партію тих, кого там не бажають бачити.
Отже, вже незабаром партію разом з державним фінансуванням візьме під контроль одна з груп "Слуги народу", і це не "група Коломойського". "Слуги" почнуть розбудовувати партійну структуру, наберуть членів, яких буде чимало, почнуть збирати з них членські внески – у сумі це можуть бути сотні мільйонів. З такими грошима і оргструктурою можна і піти на дострокові вибори. Виграти їх. І не залежати від нічийого фінансування чи іншої підтримки.
Що буде робити президент до того?
Пропонувати максимальну кількість законопроектів. Частина пройде, частина ні. Перемоги запише собі в досягнення, поразки – перекладе на депутатів. Це лише додасть йому бонусів на дострокових парламентських виборах. Тож питання лише в одному – вони відбудуться до наступного Нового року чи після? Особисто я ставлю на 2020-й.
Дізнайтеся: Зеленський підписав закон про концесію: що це таке