У 2020 році до Державного бюджету України було зібрано 138,3 мільярда гривень акцизного податку, що складає 3,3% ВВП і 12,9% доходів бюджету. Найбільш вагомою групою підакцизних товарів є тютюн і тютюнові вироби, акцизне оподаткування яких забезпечує близько 40% загальних надходжень акцизного податку. У 2021 році, згідно з бюджетним планом, акциз на тютюнові вироби має генерувати 61,9 мільярда гривень доходів бюджету, у тому числі 57 мільярдів гривень – акциз на тютюнові вироби внутрішнього виробництва.
Читайте також Зростання акцизу на тютюн: більше доходів до бюджету чи розвиток тіньового ринку в Україні
Динаміка ставок мінімального податкового зобов'язання акцизного податку на сигарети виглядає наступним чином (специфічна ставка – гривень за 1000 штук):
- 2015 рік – 304,11
- 2016 рік – 425,75
- 2017 рік – 596,05
- 2018 рік – 773,2
- 2019 рік І півріччя – 927,84
- 2019 рік ІІ півріччя – 1011,35
- 2020 рік – 1213,61
- 2021 рік – 1456,33
- 2022 рік – 1747,60.
Як же вплинуло таке підвищення ставок на надходження до бюджету від акцизного податку? Доходи від акцизного оподаткування тютюнових виробів становили 22,2 мільярда гривень у 2015 році і мають зрости до 62,4 мільярда гривень у 2022 році. Тобто при 6-разовому збільшенні ставок податку абсолютна сума надходжень до бюджету збільшилася менше ніж у 3 рази.
Для проведення коректних порівнянь підрахуємо також реальні ставки акцизного податку на тютюнові вироби та реальні надходження до бюджету від цього податку після нівелювання впливу інфляційних чинників. Ми дефлювали специфічну ставку акцизного податку на тютюнові вироби та бюджетні надходження від нього на кумулятивне значення індексу споживчих цін (ІСЦ).
У результаті було встановлено, що специфічна ставка акцизу в реальному вимірі з 2015 до 2021 року підвищилася на 118%, тоді як реальні доходи бюджету, мобілізовані від цього податку, зросли лише на 23%.
Мінімальна податкова ставка акцизу на тютюнові вироби в реальному вимірі та реальні доходи державного бюджету від акцизу в цінах 2015 року / Джерело: розрахунки автора за даними Міністерства фінансів, Державного казначейства та Державної служби статистики України.
Отримані реальні показники засвідчують, що доходи бюджету дуже слабо реагують на підвищення ставок акцизного податку. І найбільш вагомою причиною такого стану є значна тінізація ринку тютюнових виробів. Тінізація, в свою чергу, викликана низькою купівельною спроможністю населення України та слабкою адміністративною спроможністю держави у сферах контролю виробництва та обігу тютюнової продукції.
Читайте також В електронних цигарках знайшли невідомі сполуки, про які не згадували виробники
За досить консервативними оцінками компанії "КАНТАР-Україна" середньорічний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні в 2021 році становить 14,4%, що є максимальним рівнем за останні 10 років. На чорному ринку щороку розповсюджується понад 7 мільярдів штук сигарет. А втрати державного бюджету від несплачених податків у 2021 році оцінюються фахівцями компанії в 13,2 мільярда гривень.
Очевидно, що значна тінізація виробництва та обігу тютюнових виробів порушує конкурентні умови на ринку та єдині для всіх учасників ринку правила гри. Адже, відсутність податкових зобов'язань для тіньових операторів ринку надає їм необґрунтовані конкурентні переваги перед легальними виробниками та продавцями тютюнових виробів.
Радикальне підвищення ставок акцизного податку при слабкості національних контролюючих органів стало результатом форсованого виконання Україною Статті 352 Розділу 5 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дана стаття передбачає, що Сторони розвивають співробітництво і гармонізують політику протидії та боротьби із шахрайством і контрабандою підакцизних товарів; це співробітництво, зокрема, включає поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби, беручи до уваги обмеження регіонального контексту.
Поряд з цим, статтею 353 Угоди було встановлено, що поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у спільному законодавстві ЄС, здійснюється відповідно до Додатка XXVIII до Угоди про асоціацію. Зазначеним Додатком було конкретизовано перелік Директив Ради ЄС та їхніх статей, що мають бути імплементовані у податкове законодавство України.
У частині акцизного оподаткування серед таких Директив – Директива Ради № 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. стосовно загальних умов акцизного збору та Директива № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 р. про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби. З огляду на положення цих Директив, Україна зобов’язана протягом 2-х років запровадити оподаткування всіх гармонізованих підакцизних товарів хоча б за мінімальними ставками.
До теми Акциз на IQOS в Україні: Гетманцев розповів, що буде після вмовлянь бізнесу
Але як ми показали вище, прискорене впровадження Україною положень спільного законодавства ЄС щодо акцизного оподаткування обернулося суттєвим зростанням тіньового сегменту ринку тютюнових виробів в Україні і неадекватним підвищенню ставок приростом доходів бюджету. По суті, в більш широкому контексті ситуація з регулюванням акцизних податків в Україні підтвердила застереження відомих міжнародних фахівців щодо неминучих проблем із впровадженням спільного законодавства ЄС у бідних країнах – підписантах Угод про асоціацію з ЄС.
Так, австрійські дослідники Пітер Хавлік та Амат Адаров писали про те, що спільне законодавство ЄС не вирішує завдань прискорення економічного розвитку бідних країн з ринком, що формуються, які не є членами ЄС і не отримують масштабної фінансової підтримки. Адже, acquis ЄС розроблявся під потреби розвинутих економік ЄС і був результатом консенсусу різнопланових інтересів їх державних інституцій та бізнесгруп.
Патрік Мессерлін у випадку асоціації ЄС і Грузії писав про те, що імплементація європейського законодавства для Грузії є дуже витратним процесом, що покладає додатковий податок на грузинський бізнес. Він назвав країни-підписанти Угод про асоціацію "клонами членів ЄС", які не мають впливу на рішення самого ЄС і не можуть розраховувати на його значущу фінансову підтримку, при тому, що нові члени ЄС отримували щорічні трансферти від ЄС обсягом 3 – 5% їх ВВП на рік.
До теми У Польщі подорожчають алкоголь та тютюнові вироби: коли та на скільки
Повертаючись до проблем України, слід зазначити, що наші європейські партнери самі не вважають Угоду про асоціацію з Україною тим договором, який має виконуватися на 100%. Показовими у цьому відношенні є проєктування і будівництво газопроводу "Північний потік-2". При тому, що стаття 274 Угоди про асоціацію з Україною окреслювала ціль "подальшої інтеграції ринків енергетичних товарів" та зобов'язувала кожну із сторін Угоди враховувати енергетичні мережі та можливості іншої Сторони, зокрема, під час розробки планів розвитку інфраструктури.
Важлививм є й те, що всі Угоди про асоціацію з ЄС не мають єдиного стандартного механізму врегулювання спорів і значною мірою ґрунтуються на добрій волі кожної із сторін дотримуватись положень цієї угоди.
Таким чином, домінуючий характер Угоди про асоціацію з ЄС при вирішенні внутрішньо-економічних питань України та підпорядкування економічної політики побажанням наших міжнародних партнерів не завжди дає оптимальні результати. А в питаннях гармонізації акцизного оподаткування з ЄС наша країна потребує більш виважених підходів – поміркованого і розтягнутого в часі процесу підвищення ставок акцизних податків. Вкрай актуальним завданням для нашої країни є також посилення інституційної спроможності державних органів, відповідальних за боротьбу і протидію нелегальному виробництву та обігу тютюнової продукції.
Основные показатели Госбюджета 2022 / Инфографика 24 канала