Етап 1 – районний підрозділ обленерго (РП)

Етап 2 – банк

У нашому випадку державний Укргазбанк і його обіцяні безвідсоткові кредити на встановлення СЕС, запроваджені під гаслом "посилення енергонезалежності країни". Ми вивчили пропозицію банку ще до того, як липневого дня потрапили у РП, бо без кредиту ми не тягли навіть на найменшу станцію, і навіть не сумнівались, що отримаємо кредит. Все розрахували, зважили і залишили на потім, доки владнаємо питання в енергетиків.

Але ми навіть не здогадувалися, що наше поняття про безвідсоткове кредитування, м'яко кажучи, дещо розходилося з банківською пропозицією. Типу: "Я художник, я так бачу!". Я годинами сиділа на їхньому сайті, але ні в мене, ні навіть у більш прагматичного, в чоловіка, навіть не виникло підозри, що може бути не так, як ми собі намалювали. А навіщо дзвонити у банк, якщо все й так ясно?


Так виглядає сонячна електростанція на сільському городі

Це вже потім до мене дійшло: якби ми правильно розібралися з усім із самого початку, ми, мабуть, не стали б заморочуватися зі станцією. Але коли ти вже пів літа все лаштував у РП і таки майже влаштував, витратив більше 40 тисяч і вже бачив цю СЕС у своїх мріях, відступати просто не хотілося.

Як я (як звичайний громадянин) прочитала банківську табличку розрахунків? Ось ця табличка.

Якщо я внесу 15% (менше не можна) від вартості станції, то отримаю на 2 роки відсоткову ставку 0,001%, на третій рік 4,99%, а на четвертий 7,49%, а п'ятий – 9,99%. Станція в 30кВт, на яку ми "замахнулися", обходилася у майже мільйон гривень. Мінус 150 тисяч власного внеску, залишається 850 тисяч, розділених на п'ять років. Це грубо 170 тисяч на рік, 14 тисяч на місяць.

За перші два роки ми виплачуємо без відсотків 340 тисяч, на третій залишиться 500, з них уже знімуть 5% річних – ну, нехай, а 7,49% на четвертий і майже 10% на п'ятий рік будуть нараховуватися ще на меншу суму, тому все видавалося підйомним. А ще гріла надія, що завдяки роботі станції та власній економії нам вдасться у перші безвідсоткові роки сплатити більше, тож під відсотки потраплять менші суми.

Я далі покажу розрахунки по роботі станції у 30кВт, а зараз тільки зазначу, що у літні місяці за технічними параметрами вона могла й сама сплачувати за себе кредит.

Читайте також: Херсонщина – майбутня "сонячна долина", або Як зекономити на електроенергії

Ще раз повторю – це я ТАК прочитала. Ми ще довго дивувалися, що якось все дуже добре складається… З таким настроєм і пішли у банк. Важко згадувати, як тремтіли мої руки, а по шкірі холодило, як зрадницьки почали капати сльози, коли менеджер банку намалював мені зовсім іншу картину…

Виявилося, що термін кредитування напряму залежить від… власного внеску. Вносиш від 15% до 30% – отримуєш кредит на 2 роки, від 30% до 50% – на три, від 50% – на п'ять. Тобто, якщо хочеш взяти мільйон і в тебе є тільки 150 тисяч, то кредит тобі дадуть (так, безвідсотковий!) тільки на 2 роки. Значить, 850 тисяч ти маєш сплатити за ці два роки. Якщо хочеш сплачувати його протягом 5 років, – будь ласка, але відсотки – 9,99% – нараховуватимуться тобі уже з першого року. Тобто, все не так.

Не знаю, чи вдалося мені все доступно описати зараз, але, коли уже заспокоївшись, я пояснювала свою логіку менеджеру, то він дуже дивувався, як люди можуть до такого додуматися! Але ж додумались. Ну, хай люди творчі, не сильні у банківській справі, та що робити далі? Брати 850 тисяч на два роки? Це 425 тисяч на рік – жодної можливості. Брати під 10% річних – жодної економічної вигоди.

Але #ХочуСонячнуЕлектростанцію уже міцно засів у голові.

Подальший шлях до реалізації проекту підказали у фірмі-постачальнику станцій, які, до речі, теж дуже дивувалися, що я саме так прочитала табличку банку. Хоча могли б мені ще й подякувати. Адже завдяки своїй логіці я вибрала саме їх. Зараз коротко поясню.

Читайте також: Відновлювана енергетика: досягнення інших країн та майбутнє "зелених" технологій в Україні

Банк працює тільки з акредитованими у нього виробниками. Для кожного – свої розрахунки. Компанія, яку я вибрала, була дещо дорожчою, але оця гра на відсотках по роках, якби справді все працювало за "моєю" схемою, була на її користь. Так ось, вони й підказали купувати менш потужну станцію, але інвертор – те що перетворює сонячну енергію у звичайну – поставити як для станції 30 кВт. Мовляв, буде можливість – докупите панелі і матимете повноцінну станцію.

Гаразд! Звісно, обсяги виробництва електроенергії світили вже не ті, але що поробиш… #ХочуСонячнуЕлектростанцію! Почали ми рахувати. Доооовго рахували! Маленьку станцію не хотілося, на велику не тягнули, потрібно було шукати щось середнє. Єдиний прийнятний і економічно виправданий варіант вирахували такий – наші 150 тисяч (ну, ще прийнятну суму у друзів позичити) мають складати 30% від вартості станції, щоб безвідсотковий кредит дали на три роки. Виходило на станцію у 20 кВт.

Подали заявку у банк і побігли по друзях. Дзвінок з банку пролунав вже наступного дня (ого, швидкість!). "Вам погоджено надання кредиту", – каже дівчина. "Урааа", – співає моя душа і… спів обривається, бо далі чую: "Ви можете скористатися кредитною лінією у 232 тисячі". Це майже вдвічі менше, ніж потрібно! Як ми потім не переконували банк, вони не додали більше й копійки. Хтось сказав, що у них шкала – відсоток кредиту залежно від доходів позичальника. До речі, про це теж не завадило б дізнатися заздалегідь…

Та невже ми так і не поставимо цю кляту станцію?! Врешті решт, дійшли до того, що з нашими грошима і доходами ми можемо поставити тільки "десятку" – на 10 кВт. Хоч я й замучила калькулятор до нестями, він був невблаганний. Ось що він видавав.


Сонячна електростанція снігових заметів не боїться

У середньому в місяць "десятка" видає 850 кВт, з них 400-500 кВт – наше власне споживання. У будинку-дачі постійно живе мама, все на електриці, газу немає. На продаж залишається грубо 400. Множимо на 0,18 євро (такий "зелений" тариф для тих, хто поставив станцію у 2016-2018 роках) – виходить 72 євро на місяць. Мінус 15 євро податків, дорівнює 57 євро заробітку на місяць. У рік – 684 євро прибутку. Ну, і не платити за власне споживання.

Наче й непогано, але по-перше, це за найкращих розкладів, по-друге, виробіток "десятки" узимку загрожував аж ніяк не покрити споживання (і це таки підтвердилося). І якщо це порівняти з витратами на все-про все, пов'язане з купівлею та монтажем станції (табличка буде), то час окупності "десятки" перевалював за 15 років! Щось дуже дорого обходився порятунок світу! Тобто, до 2030 року, до якого держава зобов'язується купувати зелену енергію, станція може й не повернути вкладені кошти, не кажучи вже про прибуток. А що буде після 30 року – ніхто не знає. Та все ж – хочу СЕС! І рятувати світ!

І ми погодилися на "десятку"! День у банку – такі витрати: 152 тисячі гривень внеску, 3% банку від суми кредиту – майже 7 тисяч, 1% за перерахування коштів – більше 2 тисяч, і ще 80 гривень за щось. Отже, на початок осені наші інвестиції у СЕС з урахуванням витрат на збільшення потужності енергопостачання склали 202 тисячі гривень! Плюс – у наплічнику кредит у 230 тисяч гривень по 6,5 тисяч на місяць.

Ой, ледь не забула. Фішка безвідсоткових кредитів від держави – станція обходиться як мінімум у півтора рази дорожче, ніж та, яку б ви купували за свої. Якщо на сайтах компаній панелі коштують 100-120 доларів, то у моєму рахунку одна – 4,7 тисяч гривень. Навіть при нинішньому курсі – як кажуть, відчуйте різницю. Зате кредит без відсотків! Три смайлики!

Етап 3 – підготовчі роботи і монтаж електростанції

Етап 4 – розрахунки

Перші 7 місяців роботи

Результати роботи за повний рік

Читайте також: Як Україні позбутися енергозалежності