На заході очікується участь Президента України Володимира Зеленського, який прибув до Брюсселя, щоб особисто долучитися до переговорів і лобіювати підтримку для України. У коментарі для 24 Каналу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин припустив, яких важливих рішень можна очікувати від лідерів ЄС.

Дивіться також На розгляді 200 мільярдів: Зеленський пояснив, куди підуть гроші із заморожених активів Росії

Роль Трампа в ухваленні рішення

Як вважає економіст Олег Пендзин, особиста присутність президента Володимира Зеленського на саміті в Брюсселі навряд чи зможе кардинально змінити позиції скептично налаштованих країн ЄС щодо так званого "репараційного кредиту".

Боротьба навколо заморожених російських активів є надзвичайно жорсткою, адже вільних коштів у світі майже немає, а інтереси ключових гравців часто не збігаються.

Тут трошечки, знаєте, виглядає так скоординовано політика Росії і Сполучених Штатів Америки. Чого? Тому що країни разом раптом поміняли свою позицію після достатньо активної комунікації з Сполученими Штатами Америки,
– зауважив економіст.

Вашингтон, за його оцінкою, прагне отримати контроль над частиною заморожених російських активів, що викликало серйозне невдоволення в Європі, адже у запропонованих схемах ЄС фактично усувався від розподілу коштів.

Відповідь Європи

Водночас Європа зробила власний стратегічний крок – ухвалила рішення про безстрокове замороження російських активів до моменту остаточного врегулювання питання компенсації збитків Україні.

Зауважимо, що мовиться про те, що Європейський Союз відмовився від практики поновлення замороження російських активів кожні пів року й ухвалив політичне рішення заблокувати їх безстроково до моменту остаточного врегулювання питання компенсації збитків Україні, що знімає ризик вето окремих країн, унеможливлює швидке розмороження коштів через зміну політичної кон'юнктури та водночас фіксує позицію ЄС: ці активи розглядаються як інструмент майбутніх репарацій, а не тимчасовий санкційний захід.

Це, на думку експерта, одночасно вдарило по американських планах і врахувало інтереси Бельгії, яка отримує значні податкові надходження з доходів від управління цими активами.

Через велику кількість суперечливих інтересів Пендзин налаштований песимістично щодо швидкого ухвалення рішення саме про "репараційний кредит". Натомість він вважає більш імовірним варіант спільних європейських запозичень, адже залишити Україну без фінансової підтримки ЄС не може з міркувань безпеки.

Яке рішення можуть ухвалити?

Економіст прогнозує, що загальний обсяг допомоги може скласти 50 – 60 млрд євро, з яких частину спрямують на соціальні потреби, а основну – на воєнно-технічну підтримку. Цього могло б вистачити, щоб частково закрити фінансові потреби України у 2026 році.

Приблизно воєнно-технічна допомога щороку Україні сягала на рівні 40 – 42 мільярдів доларів. Це те, що не враховано у бюджеті, це що понад видатками бюджету на воєнні потреби. В цьому році вона зменшилася, десь 36 – 37. Особливо це відчувається от останні місяці,
– підкреслив Пендзин.

Пендзин також наголошує: фінансовий дедлайн для України наближається, і саме нестача коштів може стати інструментом гібридного тиску з боку Росії через соціальну нестабільність і затримки виплат. Саме тому результати брюссельського саміту матимуть критичне значення вже найближчим часом.

Що відомо про можливий "репараційний кредит"?

  • Сім країн-членів ЄС офіційно виступили проти плану Єврокомісії використати заморожені російські активи для надання "репараційного кредиту" Україні, серед них Бельгія, Італія, Болгарія, Мальта, Чехія, Угорщина та Словаччина, і пропонують розглянути альтернативу у вигляді спільних боргових зобов’язань ЄС, а не прямого використання коштів Кремля, що істотно ускладнює просування цього рішення напередодні саміту ЄС у Брюсселі.
  • Водночас очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що центральною темою зустрічі в Брюсселі стане фінансова допомога Україні, підкресливши, що саме найближчі дні можуть стати визначальними для ухвалення відповідного рішення. За її словами, Євросоюз наразі розглядає два можливі сценарії – надання Україні позики або залучення нового механізму спільних запозичень.
  • Президент України Володимир Зеленський заявив, що заморожені російські активи, приблизно 200 млрд євро в ЄС та 5,5 млрд доларів у США, можуть бути використані для фінансування як відбудови України після закінчення війни, так і підтримки її армії та оборонного виробництва, і наголосив, що зараз тривають переговори з американськими та європейськими лідерами щодо цього питання, але остаточне рішення залежить від політичної волі країн Заходу.