Те, що Саудівська Аравія планує розвивати свою ядерну енергетику, давно відомо. Але спеціалісти побоюються, що разом з АЕС, Сауди будуть розвивати й зброю, направлену, в першу чергу, проти Ірану. До того ж Сауди належать до тих держав, які можуть наростити ядерний потенціал доволі швидко. Наскільки ці страхи мають під собою підгрунтя, розбирався 24 канал.
Ядерна програма Саудівської Аравії
Сауди, можливо, готуються до власної ядерної програми / Колаж The DEFCON Warning System
Цікаво, що принаймні офіційно, держава Саудитів виступає проти ядерної зброї. Вона підписала відповідний Договір про нерозповсюдження та є членом коаліції, яка вимагає зону без "ядерки" для Близького Сходу. З іншого боку, ЗМІ вже писали, що Сауди хочуть придбати ядерні технології в інших. Наприклад, Пакистан мав такі розмови з Саудівською Аравією ще у 1970-х роках.
Читайте ще Підрозділ вбивць та дисидент: Саудівська Аравія знову втрапила у скандал
У 2008 році КСА та США підписали меморандум про взаєморозуміння щодо саудівського "мирного атому". Програма не передбачала розвитку ядерної зброї. Втім, скоро дещо змінилося, бо Ер-Ріяд звернувся до держави, яка майже завжди передавала технології – Пакистану.
Станом на зараз є декілька проблем. По-перше, Саудити не підписали документ про зупинку збагачення урану, переробку відпрацьованого палива і так звану "Угоду 123" із США.
По-друге, разом з Китаєм вони збудували спеціальний завод, де з уранової руди виділяли більш чистий "жовтий порошок". Це ключовий етап перед збагаченням урану заради цивільних або військових потреб.
Угода 123
Насправді, це лише розділ у Законі США про атомну енергію 1954 року. Він потрібний для співпраці інших країн у цій галузі з Америкою. Може вимагати утримання від збагачення урану або виробництва плутонію. Здійснивши такий крок, уряди сигналізують, що їх програма – мирна. Наразі таких угод укладено приблизно 23 з 48 націями. Утому числі з сусідами Саудитів – ОАЕІз МАГАТЕ Саудити підписали лише дуже обмежену домовленість ще у 2005 році – Протокол невеликих кількостей. Вона дозволяє уникати перевірок через малі кількості урану та не запрошувати інспекторів на свої ядерні об'єкти. Але даний договір вже застарів, а світ – змінився. Організація постійно пропонує Саудівській Аравії прийняти повну програму моніторингу та новий Додатковий протокол, але отримує відмову.
А якщо Іран отримає свою першу бомбу, то Сауди послідують їх прикладу, сказав кронпринц Мохаммед бін Салман у 2018 році. Але скоріше увагу треба звертати на еміратську атомну станцію Барака, яку не так давно відкрили як першу арабську у Перській затоці.
Це сигналізує про подальшу "атомізацію" регіону і певну зневагу до природних джерел, зокрема сонця та вітру. Вони набагато безпечніші та простіші в експлуатації. Втім, далі було цікавіше.
Готові до наступного кроку: що каже китайська доповідь
Сауди та Китай співпрацюють у ядерній сфері відкрито / Фото Middle East Eye
Секретний китайський документ, з яким ознайомились у британському виданні The Guardian, розповів дуже цікаві речі. Зокрема, що Саудити мають в резерві достатньо уранової руди, щоб самостійно виробляти ядерне паливо.
Ядерка на тлі проблем Саудівська Аравія та економічний шок: як монархія затягує паски
Таке відкриття зробили китайські геодезисти, які працювали в країні. їх головним завданням було створити мапу головних покладів урану. І то швидко. В цілому, розвідка зайняла два роки. До деяких локацій навіть не було прокладено дороги! Подекуди, озброєні люди або місцеві заперечували або й забороняли буріння. У інших місцинах були проблеми з повенями та гірськими породами.
Запаси, за попередніми китайськими даними, великі – понад 90 тисяч тонн з локацій у центрі та на північному заході Королівства. Але подальші дослідження потрібні, щоб підтвердити це та вирахувати, скільки буде коштувати видобування.
Таке бажання Саудити вже оголошували у 2017 році як "крок до самодостатньої" ядерної програми. Саме таку, за світовим консенсусом, має Ізраїль (вони не співпрацюють з МАГАТЕ, не підписували жодні договори – 24). За останніми оцінками, у них приблизно 90 боєголовок. Єрусалим офіційно ніколи не підтверджував, але й не спростовував цю інформацію.
Якщо все повідомлене виявиться правдою, то таких резервів буде забагато навіть для декількох реакторів, – зізнався The Guardian професор Кіп Джефрі з Університету Ексетера.
"Якщо ви плануєте ядерний розвиток, чим більш програма місцева – тим краще. Бо деякі іноземні постачальники урану будуть вимагати його мирного використання", – пояснив виданню Марк Гіббс, старший науковий співробітник з програми ядерної політики у Фонді Карнегі.
Занепокоєння союзників: що буде далі
Найбільші поклади урану знайшли біля міста майбутнього Неом – зіркового проєкту кронпринца Мохаммеда бін Салмана, щоб зняти країну з нафтової голки. Наразі залишається чекати, коли почнеться розробка знайдених родовищ. Втім, ситуація сама по собі викликає занепокоєння в США. Сенатори вже направили листа до Держсекретаря Майка Помпео, вимагаючи пояснити ситуацію.
Як шукати гроші на бомбу Мільярди доларів на ядерну програму: як КНДР це вдалося
"Непрозорість Ер-Ріяду щодо ядерних зусиль очевидна, а програма балістичних ракет лише зростає. Все це разом представляє серйозну загрозу для міжнародного режиму нерозповсюдження і американським цілям на Близькому Сході", – написали політики. Якщо з "ядеркою" буде так само таємно яки з балістичними ракетами, це має турбувати світ, впевнені експерти.
США буде вимагати від Ер-Ріяду розширити співпрацю з МАГАТЕ та взяти на себе зобов'язання "золотого стандарту" Угоди 123, казав у вересні 2019 року тодішній міністр енергетики Рік Перрі. Втім, Білому Дому це все не заважає посилювати співпрацю з Саудитами: продавати їм звичайну зброю, до прикладу або заводити дружбу з наслідним принцом.
Замість того, щоб визнати необхідність передомовитись з Віднем, Саудити продовжують розігрувати драму до останнього. Вони не мають Угоди 123, а отже їх потенційна ядерна енергетика позбавлена підтримки США та прибутків від залучення американських компаній. В перспективі, Іран та США можуть стати пішаками у битві наддержав між собо за ресурси та гроші Близького Сходу.
А наявність у двох головних антагоністів ядерних боєголовок навряд чи зробить Перську затоку – й так давно напружену зону – більш мирною та безпечною.