Чи можна притягнути до відповідальності високопосадовців, які публічно коментують судове рішення, дізнавалась журналіст 24 каналу.
Колегія трьох бажає покарати
Колегія з трьох суддів, які ухвалили рішення про незаконність націоналізації "ПриватБанку", звернулась до Вищої ради правосуддя (ВРП) із заявами про втручання високопосадовців у їхню діяльність. Судді попросили ВРП вжити заходів для забезпечення їхнього захисту від свавільних і протиправних дій керівництва держави.
Читайте також: "Приватбанк" точно залишиться державним, – експертка з команди Зеленського
Служителі Феміди просять розпочати досудове розслідування щодо глави держави, міністра юстиції та голови НБУ, і внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За наслідками розслідування винних має буде притягнуто до відповідальності,
– зазначалось в оприлюдненому релізі суду.
Також колегія суддів звернулась до Генпрокуратури і Державного бюро розслідувань (ДБР) із проханням відкрити кримінальні провадження щодо цих високопосадовців через втручання у їхню роботу. Генпрокуратура, за зверненням суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, розпочала досудове розслідування за фактом можливого втручання в їхню діяльність вищими посадовими особами держави під час засідання РНБО, яке відбулось 18 квітня 2019 року.
Критикувати суддівські рішення не можна?
В коментарі 24 каналу в ДБР розповіли, що до них від трьох суддів Окружного адміністративного суду надійшло стільки ж заяв зі скаргами на втручання у суддівську діяльність з боку вищих посадових осіб держави.
За цими заявами слідчі центрального апарату ДБР 26 квітня зареєстрували 3 кримінальні провадження за ч.2 ст 376 Кримінального кодексу (втручання в діяльність судових органів),
– повідомив в.о начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Держбюро розслідувань Андрій Мальчик.
Читайте також: У Зеленского предполагают выплату Коломойскому 2 миллиардов долларов за "Приватбанк"
Санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись визначеною діяльністю на термін до 5 років або арештом до 6 місяців чи й навіть позбавленням волі до 3 років.
Натомість міністр юстиції Павло Петренко у коментарі 24 каналу назвав подані від суддів заяви – інформаційною маніпуляцією та порадив їм уважно читати закон.
Хочу наголосити – оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, жодним чином не є і не може бути розціненим як втручання в роботу суддів чи посягання на незалежність судової гілки влади. Оскільки ВРП і створювалась, зокрема, задля того, щоб давати оцінку законності рішень, які ухвалив суд нижчої інстанції й з яким не згодна будь-яка зі сторін судового процесу. Ця процедура чітко прописана і є нормою для всіх розвинених демократичних країн,
– сказав Павло Петренко.
Згідно з українським законодавством – право на апеляцію, касацію і оскарження рішення суду є конституційним правом кожної особи: як українського громадянина, так і держави Україна як сторони будь-якого судового процесу. Тим паче, коли йдеться про 155 млрд гривень грошей платників податків, бюджетних коштів, які були профінансовані в рамках цієї націоналізації.
Павло Петренко не вважає свої висловлювання тиском на суд
Павло Петренко додав, що Міністерство юстиції представляє уряд в усіх судових процесах по рішеннях, які стосуються питань діяльності уряду чи інтересів держави. Водночас, правоохоронні органи повинні займатись своєю роботою, а Міністерство юстиції своєю, згідно з чинним законодавством.
Аргументувати і вмотивувати
Аналізуючи наявну ситуацію, адвокат, експерт Реанімаційного пакету реформ Злата Симоненко зазначає – президент не є тим суб’єктом, який може коментувати судові рішення.
Коли приймається судове рішення, воно має бути аргументоване та вмотивоване. Пояснення – чому суддя ухвалив саме таке рішення, викладається в самій ухвалі. На президента та його адміністрацію не розповсюджується повноваження щодо тлумачення рішення чи визначення – законне воно чи ні,
– роз’яснює Злата Симоненко.
Як зазначає адвокат – судді призначаються президентом України, а їхній відбір здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією. Тому казати, що одне рішення підриває всю судову систему – неприпустимо.
Читайте також: Битва за "Приватбанк": у чому суть конфлікту та чи заплатять українці Коломойському
Щодо питання – чи можуть висловлювання високопосадовців розцінюватися як тиск на суддів, варто звернутись до практики інших країн. Зокрема, європейська практика свідчить, що коментувати судові рішення недоречно та неетично з боку високопосадовців. Зазвичай, в європейських країнах забороняють навіть обговорювати в соціальних мережах той факт, наскільки обґрунтоване чи аргументоване рішення.
Щоправда, в тих країнах як звичайні люди, так і чиновники довіряють судовій гілці влади, чого не можна сказати про Україну. Деякі рішення вітчизняних судів, скажімо так, викликають здивування і нерозуміння навіть у досвідчених адвокатів.
Тлумачити дозволено
Коли юрист читає рішення, він може проаналізувати – наскільки воно відповідає законодавству, чи врахував суддя надані сторонами докази тощо. Якщо рішення не достатньо детально виписано і незрозуміло як саме його виконувати, тоді подається відповідна заява до суду, де ухвалювалось це рішення, і він повторно розтлумачує, як його потрібно виконувати,
– зазначає Злата Симоненко.
Що буде з "ПриватБанком" і чого чекати його клієнтам дивіться тут:
Таким чином, коментувати можна, але робити заяви, мовляв, це рішення є першим показником, що судді у нас корумповані, – ні. Раніше теж ухвалювали рішення, які викликали обурення, але їх залишав в силі Верховний суд.
Натомість, притягнути чиновника до відповідальності за такі висловлювання неможливо, бо ці дії не тлумачать як безпосередній тиск на суддів.
Покарання за ці висловлювання не буде. У нас дуже часто, навіть якщо й опубліковано висловлювання у ЗМІ, зазначають, що це оціночні судження високопосадовця. Вони мають право на власну позицію. Такі висловлювання тлумачать саме так,
– переконує адвокат.
Тож напряму через свої висловлювання президент не може тиснути на суд. Та все одно його висловлювання впливають на суспільну думку.