Так, на вищезазначений законопроект відреагували:
– посол ЄС Матті Маасікас,
– посол Великої Британії Мелінда Сіммонс,
– посол Канади Роман Ващук,
– генеральний директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне;
– посол ФРН Анка Фельдгузен.
Важливо! Забагато собі дозволяють: Корнієнко пояснив, чому і як реформують Верховний Суд
Звернулися вони до:
– прем’єр-міністра України Олексія Гончарука,
– керівника Офісу Президента Андрія Богдана,
– генпрокурора Руслана Рябошапки,
– першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука,
– голови комітету ВР з питань правової політики Ірини Венедіктової,
– голови Комітету ВР питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського.
Представники іноземних держав і міжнародних інституцій, зокрема, зазначили, що загалом, вони схвалюють і підтримують високий рівень амбіцій, який демонструє новий уряд України, пише "Судово-юридична газета".
"Ми поділяємо Вашу думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України та що незалежна, підзвітна, професійна та ефективна судова влада має першорядне значення. У цьому контексті ми вітаємо Ваш намір продовжити судову реформу, у тому числі шляхом активізації органів судової влади, а також дисциплінарної та етичної складової судової влади", – підкреслюють вони.
Крім того, посли Великої Британії, Канади, Німеччини та Європейського союзу, а також гендиректор ЄБРР схвалюють, що вищезазначений проєкт закону передбачає залучення міжнародних експертів до процесів відбору та етичного нагляду за суддями.
Ми розуміємо, що цей проєкт закону є одним із кроків більш тривалої судової реформи, і він є сильною, політичною, вкрай важливим завданням для стрімкої реформи. Ми також визнаємо, що проєкт закону було удосконалено під час підготовки до другого читання,
– додають представники іноземних держав і міжнародних інституцій.
Зверніть увагу! Наскільки якісний новий законопроєкт про судову реформу: чи поверне він довіру українців
Водночас вони висловили занепокоєння щодо деяких пунктів документу. За їхніми словами, аналогічні занепокоєння нещодавно висловив також генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.
Отже, основні зауваження дипломатів стосуються:
- Повторного відбору суддів Верховного суду та скорочення його кількості без чіткої процедури та в незрозумілий термін.
На їхню думку, будь-якому скороченню суддів Верховного Суду має передувати перегляд норм юрисдикції суду та укомплектування належним штатом судів нижчих інстанцій. Це, зі свого боку, забезпечує незалежне виконання суддею його повноважень. - Підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) нереформованій Вищій раді правосуддя (ВРП).
На їхнє переконання, це перешкоджає ВККС ефективно виконувати свої функції. Крім того, таке підпорядкування має відбутися лише після реформування ВРП; - Повноважень комісій.
Іноземні дипломати вважають, що слід переглянути для забезпечення їхної ефективності вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, включно з умовами участі та залучення міжнародних експертів.
Ми хотіли б зустрітися з Вами, щоб з’ясувати, чому деякі з наших питань щодо цього законопроєкту можуть мати великі ризики для реформи, яку запропонував уряд. Ми також хотіли б обговорити можливі альтернативні рішення, які б підтримували темп реформи, який визначив уряд, уникаючи деяких ускладнень. Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям,
– підсумували у своєму зверненні посли Великої Британії, Канади, Німеччини та Європейського союзу, а також гендиректор ЄБРР.
Звернення представників іноземних держав і міжнародних інституцій до керівництва України щодо законопроєкту про судову реформу,
Що відомо про новий проєкт закону про судову реформу
Зміни до законів про суддівські органи Верховна Рада ухвалила у другому читанні 16 жовтня. Ініціював документ Президент України Володимир Зеленський.
Президентський проєкт закону пропонує одразу декілька законодавчих змін:
- Зміни до закону про люстрацію:
Законопроєкт передбачає розширення дії закону про очищення влади на осіб, які у період з 21 листопада 2013-го до 19 травня 2019-го протягом одного року та більше обіймали посади голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Державної судової адміністрації та їхніх заступників. - Зменшення кількості суддів Верховного Суду України:
Ухвалений проєкт закону передбачає зменшення максимально можливої кількості суддів Верховного суду з двохсот до сотні. - Зміна складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
Відтепер кількість членів ВККС зменшиться з 16 до 12. Усіх їх призначатиме на 4 роки Вища рада правосуддя за результатами конкурсу. Натомість раніше по декілька членів обирали за результатами з'їздів суддів, представників юридичних вищих навчальних закладів, адвокатів, а також омбудсмен і голова Державної судової адміністрації. - Підстави для звільнення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
Новий закон визначає такі підстави для звільнення члена ВККС: власна заява про звільнення, неспроможність виконувати повноваження, невідповідність вимогам до члена комісії, порушення вимог у сфері запобігання корупції, прогули протягом місяця, нехтування обов'язками. Крім того, усі громадяни отримають право на звернення зі скаргою про вчинення дисциплінарного порушення.
Цікаво! Зарплата – величезна, а ефективність низька, – Арахамія про Верховний суд
У пояснювальній записці до законопроєкту Руслан Рябошапка, який на момент його реєстрації був заступником голови Офісу Президента, підкреслив, що його метою є комплексне врегулювання питань організації діяльності ВККС і ВРП.