Жодне угруповання наразі не взяло на себе відповідальність за атаку. Про це пише Gulf News.
Дивіться також Вихід ОАЕ з ОПЕК прокоментували: чи пов'язане це рішення з політикою
Що відомо про удар по АЕС "Барака"?
Влада Абу-Дабі підтвердила пожежу поблизу АЕС "Барака".
Там визнали, що унаслідок атаки безпілотника загорівся генератор, однак уточнили, що сама станція залишається повністю безпечною.
За даними місцевої влади, пожежа сталася у зовнішньому електрогенераторі за межами внутрішнього периметра АЕС "Барака" в регіоні Аль-Дафра.
Постраждалих немає, а рівень радіаційної безпеки не змінився. Усі необхідні запобіжні заходи були вжиті. Влада пообіцяла надати додаткову інформацію згодом.
Федеральне управління ядерного регулювання ОАЕ (FANR) підтвердило, що інцидент не вплинув на безпеку атомної станції чи готовність її ключових систем. Усі енергоблоки працюють у штатному режимі.
Також влада закликала громадян користуватися лише перевіреними джерелами інформації та не поширювати чутки чи непідтверджені повідомлення.
Нагадаємо, що ця атака поблизу АЕС відбулася на тлі перемир'я між США та Іраном.
ОАЕ вже не вперше атакують під час перемир'я
4 травня після 16:00 за київським часом в ОАЕ оголосили повітряну тривогу, а в Дубай було чути вибухи. Тоді Іран випустив по ОАЕ чотири крилаті ракети. Три з них сили ППО перехопили над територіальними водами країни, ще одна впала у море. Крім того, у районі порту Фуджейра, який є одним із головних нафтових терміналів ОАЕ, спалахнула пожежа.
5 травня Іран здійснив комбіновану атаку на Об'єднані Арабські Емірати, запустивши балістичні та крилаті ракети, а також безпілотники.
10 травня системи ППО Об'єднаних Арабських Еміратів збили два іранські безпілотники. Жертв і постраждалих унаслідок інциденту немає. За даними міністерства оборони ОАЕ, дрони були запущені з території Ірану, але їх перехопили ще до досягнення цілей.
Що відомо про мирні переговори США та Ірану?
Нагадаємо, що Іран завдавав удари по союзниках США на Близькому Сході від початку війни з американцями.
Втім, у квітні сторони домовилися про перемир'я, яке пізніше продовжили.
Наразі країни ведуть мирні переговори, які не приносять особливих результатів. Учасники конфлікту висувають неприйнятні один для одного вимоги.
Іранське видання Fars оприлюднило останні вимоги кожної зі сторін. Умови Тегерану охоплюють:
припинення війни всіх фронтах, зокрема й у Лівані;
скасування санкцій проти Ірану;
розблокування заморожених іранських активів;
компенсації за шкоду, заподіяну війною;
визнання суверенного права Ірану на Ормузьку протоку.
Дональд Трамп назвав іранські умови "неприйнятними".
США відмовляються виплачувати компенсації, розблоковувати іранські заморожені активи та продовжують вимагати, аби 400 кілограмів урану з Ірану буде вивезено та передано США.
Американський лідер у своїй соцмережі натякнув на нові удари по Ірану. Він опублікував згенеровану нейромережею картинку, на якій позує на тлі охоплених штормом іранських кораблів. Фото підписано так: "Це було затишшя перед бурею".
За даними CNN, Дональд Трамп дедалі більше розчарований перебігом переговорів з Іраном щодо врегулювання конфлікту. Через затягування процесу він почав серйозніше розглядати можливість відновлення силових дій.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Вашингтон має готові плани ескалації на випадок загострення ситуації. Водночас США розглядають і протилежний сценарій – часткове або повне виведення понад 50 тисяч військових із регіону. Це свідчить про те, що у Вашингтоні одночасно готуються як до загострення, так і до деескалації.
За даними близькосхідних чиновників, США та Ізраїль посилили військову координацію – рівень готовності зараз найвищий із моменту перемир'я.
Серед можливих дій розглядаються масовані авіаудари по іранських об'єктах та спецоперація з вилучення ядерних матеріалів в Ісфахані. Серед інших варіантів – можливе захоплення острова Харг, важливого центру іранського нафтового експорту.
Політтехнолог Михайло Шейтельман у коментарі для 24 Каналу зазначив, що шанс на крихкий мир справді існує, однак ситуацію ускладнює позиція Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), який, за його словами, може намагатися зірвати домовленості.
Шейтельман вважає, що США та Іран можуть бути близькі до угоди, яка передбачатиме, зокрема, обмеження іранської ядерної програми на 12 – 15 років без збагачення урану. Однак головною перепоною він називає внутрішній спротив у Ірані.