Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни.
До теми Україна кидає виклик Заходу, атакуючи НПЗ Росії, – The Telegraph
Коли розпочалася хвиля ударів по нафтовій інфраструктурі Росії?
В Інституті вивчення війни зазначають, що ця хвиля ударів розпочалася в ніч проти 23 березня. За їхніми спостереженнями, Сили оборони зосередилися передусім на портах Балтійського моря та пов'язаній із ними інфраструктурі.
Зокрема, порт Приморськ за останні два тижні атакували тричі – 23 і 25 березня, а також 5 квітня. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що під час останнього удару було пошкоджено ділянку нафтопроводу поблизу порту.
Удари фіксують і в інших регіонах Росії. Так, 5 квітня під атакою опинився нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" у Кстово Нижньогородської області. На об'єкті спалахнула пожежа, що підтвердили як супутникові дані NASA FIRMS, так і місцева влада. Повідомлялося про пошкодження на підприємстві та займання на двох його об'єктах, а також на Новогірківській ТЕЦ.
Яка географія ударів України по російській нафтовій інфраструктурі з 22 березня / Карта ISW
Як реагують на ці удари Z-блогери?
Попри ефективність українських атак, російські Z-блогери реагують стримано. В ISW зауважують: удари вже серйозно вплинули на можливості Росії експортувати нафту, а ліквідація наслідків буде тривалою і дорогою.
Водночас частина пропагандистів зосередилася на інших темах. Один із них різко відреагував на атаку на вантажне судно в Азовському морі, яке перевозило вкрадене зерно з тимчасово окупованих територій. За його словами, російська суднобудівна галузь намагатиметься компенсувати втрати.
Інший блогер припустив, що Україна використовує комбіновану тактику: денні дронові атаки по прикордонних регіонах РФ можуть виснажувати запаси ракет ППО, після чого вночі застосовуються далекобійні безпілотники на низькій висоті.
В ISW пояснюють стриманість блогерів можливим посиленням цензури. Там зазначають, що російські військові автори могли уникати прямої критики через тиск з боку влади. Раніше вони вже скаржилися на проблеми на фронті, а також на труднощі з ремонтом пошкоджених об'єктів через санкції та перебої в роботі ППО.
Чому російська ППО не справляється з атаками?
Аналітики вважають, що Росія стикається одразу з кількома проблемами. Зокрема, йдеться про обмежені ресурси протиповітряної оборони та складність захисту великих об'єктів, розташованих на значних відстанях один від одного.
В ISW наголошують, що лише за 13 днів – із ночі 22–23 березня – українські сили атакували щонайменше вісім цілей. Серед них – нафтові термінали в Усть-Лузі та Приморську, НПЗ у Кстово, Кірішах, Ярославлі та Уфі, а також оборонні підприємства у Тольятті та Чапаєвську.
Аналітики підкреслюють: цілі розташовані на відстані понад 1 700 кілометрів одна від одної. Вони додають, що така географічна розпорошеність і масштаби об'єктів ускладнюють роботу російської ППО та заважають ефективно протидіяти українським ударам.
До слова, полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан зазначив в етері 24 Каналу, що Україна має можливості повністю зупинити експорт нафти Росії. Наразі Сили оборони зупинили понад третину експорту російської нафти.
По яких ще нафтових об'єктах били українські військові нещодавно?
Увечері 5 квітня дрони почали масовано атакувати Новоросійськ. Попередньо, БпЛА влучили у нафтовий термінал "Шесхарис", внаслідок чого на місці почалася пожежа.
До цього Сили оборони завдали удару по нафтопереробному заводу "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", що призвело до масштабної пожежі. Цей НПЗ є одним з найбільших у Росії, з виробничою потужністю 17 мільйонів тонн сировини на рік.
А 2 квітня Генштаб підтвердив, що ЗСУ атакували нафтопереробний завод "Башнефть-Новойл" в Уфі. Цей завод один із найбільших у Росії виробників високоякісних мастил, а потужність з первинного перероблювання нафти становить близько 7 мільйонів тонн на рік.