Чи здатна Росія підготуватись до ударів далекобійною зброєю

Вікторія Грабовська

Основні тези

США поки що не дозволили Україні використовувати західну далекобійну зброю для ударів вглиб Росії, хоча Росія вже готується до можливих атак і Путін погрожує відповіддю.
Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, зазначив, що на території Росії є багато цілей для ударів, які неможливо повністю захистити, включаючи аеродроми на відстані 300 км від кордону з Україною.
Росія втратила частину своїх літовищ і можливість насичувати передові аеродроми, тому акцентує на мобільності армійської авіації, що змушує її ховатися від українських систем протиповітряної оборони.
Тимочко пояснив, що Росія не може перемістити аеродроми вглиб своєї території, бо це знизить мобільність авіації і потребуватиме значних ресурсів для забезпечення їх захисту та функціонування.
Росія буде змушена підтягувати системи протиповітряної оборони для захисту аеродромів вглибині країни, що може знизити їхню ефективність на фронті.

Чи зможе Росія захиститись від ударів далекобійних ракет

США наразі не надали дозволу Україні бити західною далекобійною зброєю вглиб Росії. Однак Владімір Путін почав погрожувати відповісти на ухвалення такого рішення. Водночас Росія вже готується до можливих ударів.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко розповів 24 Каналу, що на території Росії є велика кількість цілей, які українські сили зможуть уразити далекобійною західною зброєю. Росіяни, якби не намагалися, не зможуть всі їх захистити.

Читайте також Кинувся погрожувати НАТО: Путін прокоментував можливий для України дозвіл бити вглиб Росії

Втратили багато можливостей

В Росії велика кількість аеродромів розташовані на відстані 300 кілометрів від кордону з Україною. Росіяни вже втратили певну кількість літовищ, зокрема, в окупованому Криму.

Також вони втратили багато можливостей насичувати свої аеродроми у прифронтовій зоні у великих масштабах, однак ворог все одно їх використовує.

Це пов'язано насамперед з тактико-технічними характеристиками армійської авіації. Гелікоптер, зокрема, Ка-52 чи штурмовий, який підтримує наземні сили, має дальність польоту приблизно 450 – 500 кілометрів. Штурмова армійська авіація – Су-24, Су-25 – приблизно в межах 600 кілометрів,
– зазначив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.

Росіяни роблять акцент на мобільність армійської авіації, адже інакше її збивають Збройні Сили України. Літакам і гелікоптерам доводиться ховатися від систем радіоелектронної боротьби, для того, щоб обійти системи протиповітряної оборони, і уникати ураження з наземних ПЗРК.

Тому Росія не зможе перемістити в глибину своєї території аеродроми і перекинути туди авіацію. Тоді ця авіація втратить мобільність, особливо та, що підтримує наземні сили,
– пояснив Тимочко.

Крім того, кожний аеродром, як правило, – технологічний пункт. Для управління авіацією, координуванням, злагодженням потрібна велика кількість інженерного забезпечення, спеціально підготовлених фахівців, працівників.

Також аеродром – це мережа підземних складських приміщень, які мають бути захищеними від ракетних ударів. Як правило, частина боєкомплекту зберігається поблизу аеродрому.

Росіянам доведеться захищати аеродроми вглибині своєї території. Для цього потрібно підтягнути туди системи протиповітряної оборони, які вони знімуть з лінії фронту або з менш важливих об'єктів.

Зверніть увагу! Видання The Wall Street Journal повідомляло, що Росія нібито перемістила 90% своїх літаків на військові бази за межами радіуса дії далекобійних ракет, зокрема, ATACMS. Відповідно, наразі використання Україною цих ракет матиме мінімальний ефект.

Той, хто запустив тезу про те, що Росія "перевела всі аеродроми і тому удари далекобійними ракетами вже неактуальні", насправді прикриває якусь політичну домовленість. Якщо йдеться про США, то можливо це пов'язано з передвиборчими процесами,
– зазначив Іван Тимочко.

Також, на його думку, застереження щодо використання Україною далекобійних ракет може бути пов'язане з тим, що деякі західні партнери не мають спроможностей випускати їх масово. Якщо отримаємо дозвіл на їхнє застосування і почнемо активно їми бити по Росії, союзники імовірно побоюються, що не зможуть налагодити регулярні поставки.

Водночас вглибині Росії, окрім аеродромів, є багато важливих об'єктів, які зможуть уражати ЗСУ далекобійними ракетами. Зокрема, стратегічні резерви палива, склади, командні пункти оперативно-стратегічного рівня тощо.