Чому Україна вибилася з графіку ведення війни: відверте інтерв'ю з Подоляком

Відбулося це після успішної Харківської операції, яку здійснили хоробрі Сили оборони України. Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк пояснив в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу, який тут зв'язок. Крім того, він розповів, як Росія допомагала ХАМАС у жорстокій війні проти Ізраїлю.

До теми Дружба з ХАМАС чи Нетаньягу: кого підтримує Росія і чому Путіну вигідна війна на Близькому Сході

Росія консультувала дії ХАМАС в Ізраїлі

Владімір Путін, коментуючи події в Ізраїлі, заявив нібито "нехай чоловіки розв’язують між собою усі питання, просто залиште у спокої дітей і жінок". Дуже б хотілося зараз показати йому цю фразу два роки тому, до 24 лютого. Але, на жаль, немає у нас такої машини часу.

Насамперед це не про Ізраїль та ХАМАС. Це виключно спроба захистити ХАМАС, який чітко вбивав цивільне населення, зайшов заради цієї мети. Вони про це, до речі, і зараз говорять. Повністю повторюють те, що говорить Росія. Мовляв, "ми не вбиваємо цивільне населення", але при цьому демонструють особисто зняті кадри, як вони це роблять: ґвалтують і вбивають, зокрема дітей.

Безумовно, це спроба Путіна захистити ХАМАС. Але друга складова – це ж прояв типової психіатричної картинки. Тобто людина відверто сама віддає відповідні накази вбивати чи чинити геноцид проти дітей України, чи вбивати цивільне населення. Робить це щодня.

Очевидно, він знає про всі "інциденти", які відбувались на окупованих територіях. Навіть ця організація, яка не дуже хоче брати на себе відповідальність – ООН – у своєму звіті щодо того, як Росія будувала систему тортур на окупованих територіях, говорять, що це була системна пропрацьована технологія.

Тобто це не якісь окремі "інциденти", а просто Росія зайшла для того, щоб геноцидити цивільне населення. Ми з вами прекрасно розуміємо, що якби Україна не встояла, то ми б мали 4 – 5 категорій населення. Ми втратили б з вами 1 – 1,5 мільйона цивільного населення прямими вбитими.

Я хочу, щоб, коли ми говоримо про якісь політичні складові цього конфлікту, не забували, що Росія прийшла свідомо поділити нас на категорії. Категорію, яка була б максимально "агресивно налаштована" – проукраїнська – була б знищена в концтаборах за дуже короткий термін.

Потім російська пропаганда сказала б, як вони завжди говорять, нібито ми самі себе бомбардуємо, обстрілюємо, вбиваємо тощо. Але Путін – це людина, яка просто закохана у вбивство цивільних. Хочу, щоб це було зрозуміло.

Чому йому дуже подобається ХАМАС? Тому що вони роблять те, що для нього є такою кайфовою віддушиною. Він сидить і дивиться тоннами, кілометрами хроніку того, як росіяни вбивали українців чи як, наприклад, ХАМАС вбивав цивільне населення в Південному Ізраїлі.

Це лицемірство. Усі заяви Путіна щодо ХАМАС чітко показують, що це консультативно повністю підготовлена операція Росії. Я маю на увазі не з точки зору глобальних цілей відвернути увагу, зменшити військову допомогу Україні чи створити ще один момент, де є ескалація, розпорошити інформаційну увагу світу. Ні, це навіть виглядає набагато гірше.

Що ми побачили? Те, що ніколи ХАМАС не робив – синхронізовану атаку дронів, ракети у великій кількості по цивільних об'єктах, як і Росія вчиняє в Україні. Одночасно у ХАМАС була величезна кількість точок прориву, тобто вони отримали розвіддані, супутникові розвіддані, де є військові об'єкти.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Але для того, щоб відвернути увагу невеликої кількості ізраїльських збройних загонів, які були по кордону, вони одночасно атакували багато поселень, де перебували невеликі обсяги людей – цивільного населення. Зокрема, вони точно знали, де та які відбуваються свята, де велика кількість просто молодих людей, які приїхали на те чи інше свято тощо.

Вони говорять ті ж самі інформаційні наративи, що і в нас. Крім того, повністю змінена і технологічна підготовка, і цілевкази, і інформаційне прикриття дій ХАМАС в Ізраїлі. Тут абсолютно чітко зрозуміло, що за цим стоїть Росія у різних сенсах цього слова: і в технологічному, і в ресурсному, і в розвідувальному, і в інформаційному, і в консультативному тощо.

Супутникові знімки масштабної атаки ХАМАС на Ізраїль / Фото Адам Паркер

Але дуже важливо, що на ці слова Путіна мало реагує глобальна спільнота. Там досі вважають, що це людина, яка дійсно у чомусь розбирається і говорить якісь об'єктивні речі. Так вважає невелика кількість представників глобальної еліти, але між тим.

Замість того, щоб підсилити докази, що Путін є людина, яка прийшла в Україну робити те, що вони бачать сьогодні, зокрема в Ізраїлі. І якщо його сьогодні не прибрати в тому чи іншому сенсі – насамперед в юридичному – то це викликатиме у світі багато подібних ексцесів, які орієнтуються на тип війни, який веде Росія.

Росія від лютого 2022 року показала тип сучасної війни, в якому обов'язково має бути масовий геноцидний параметр, щоб залякувати психологічно, шокувати людей тощо. Усі наступні масштабовані конфлікти, поки Росія в такому вигляді існує як донатор глобального терористичного альянсу, матимуть обов'язковий геноцидний компонент.

Росія відкрила двері в пекло та показала, що війна без геноцидних практик щодо цивільного населення – неправильна війна. Тобто сьогодні країна-агресорка дорівнює використання геноцидних практик як обов'язкового елемента класичній війні.

Чому війна в Ізраїлі кардинально відрізняється від російсько-української

Щодо Ізраїлю напрошуються 2 паралелі. Ти дивишся і розумієш, що в цій ситуації немає якогось правильного варіанту. І той варіант поганий, і той варіант ще гірший. Або ж там зачищати максимально і домовлятися, або ж знищувати все, як було заявлено від самого початку. Чи є в України якийсь правильний варіант в тому ключі?

Війна – це завжди неправильно. Але дуже важливо, що ми говоримо і робимо це правильно, коли обговорюємо війну в Ізраїлі, бо це аналогічні дії, які були запущені в лютому 2022 року.

Світ змінюється, і поки що змінюється в негативну сторону: дедалі більше хаосу, нестабільності, неможливості регулювати життя у межах міжнародного права тощо, – бо Росія не програла досі війну. Ескалація наростає, але не за допомогою передачі зброї Україні, а через те, що Росія все ще має ресурси для того, щоб провокувати такі конфлікти вже на різних континентах.

Згадаємо, що Росія на початку робила величезні спроби розхитати Центральну Африку, частково це вдалося за допомогою державних переворотів. Але все, що відбувається на Близькому Сході – це ще більша ескалація.

Сьогодні ми з вами правильно аналізуємо, що там відбувається, тому що безпосередньо це є відлунням війни в Україні. Усі сьогоднішні конфлікти – це безпосереднє відлуння війни в Україні.

Якщо ми аналізуємо події в Ізраїлі, то у такий спосіб актуалізуємо увагу до України, тому що ставимо нарешті очевидне питання для нас з вами ще рік тому, але для наших партнерів воно має бути актуалізовано сьогодні – поки існує Росія, яка донатує подібні процеси на різних континентах, ви матимете нестабільний хаос, що надалі наростатиме.

Росіяни постійно розказують, що скрізь у них перемоги. Це дуже добре, що вони про це говорять. Утім, на Валдаї Путін сказав, що вони нібито не дотримуватимуться більше жодних правил. Тобто він відверто говорить, що це стратегічна мета Росії – побудувати новий світ, в якому насилля є ключовим елементом домінування.

Щодо поведінки Ізраїля та України. Не можна порівнювати непорівнянні речі. Це об'єктивно, вони воюють з терористичним угрупуванням ХАМАС. Це не регулярна армія й не країна ресурсного типу як Росія.

Ми воюємо з величезною країною, яка вислала проти нас величезну регулярну армію. Це зовсім різні концепти. Ба більше, ми маємо проблему, що нам треба знищити ту армію, про яку вчора казали як про армію, яку треба боятись і обов'язково з нею домовлятися. Про ХАМАС так ніколи не говорили.

На жаль, певні політичні групи в різних країнах, зокрема європейських, чомусь вважали, що можна буде від терористів відкуплюватися гуманітарними пакетами грошей. А вони начебто житимуть цивілізовано. Але чи бачили ви у Секторі Гази розвинуту економіку, перспективні галузі тощо? Тобто вони точно вкладають гроші у розвиток комфорту?

Варте уваги Що таке Сектор Гази, кому належить і що там чекає на Ізраїль після наземного вторгнення

Будь-яка країна, яка не вкладає в себе – Росія є типовим прикладом саме великої країни, яка у себе гроші не вкладає, у свій добробут, комфорт – ця країна завжди буде агресивною, як і будь-яка терористична організація.

Сутність тероризму – це не створити добробут для своїх, що стоять за спиною тощо. Сутність тероризму – це створити проблеми чи масштабні проблеми для того, кого ти з якихось умовних причин ненавидиш.

У Росії є тотальна ненависть до всіх пострадянських країн. Вони не те що нас ненавидять, вони хочуть нас поставити на коліна, принизити та стояти на наших з вами головах і казати: "Ми – головні у цьому світі”. При тому, що вони житимуть там в багнюці, свої трудових таборах тощо.

Тому не треба порівнювати, це абсолютно різні війни. Так, модель модерації війни достатньо схожа як у Росії з точки зору, що вони роблять проти цивільного населення, так і в ХАМАС.

Але з точки зору, з ким воює Україна і з ким воює Ізраїль – це дві абсолютно різні війни. Нам з вами доведеться виконати найстрашнішу роботу – знищити військовий потенціал Росії. Не якоїсь статистичної маленької групи, а Росії.

Ізраїль має право робити, на мій погляд, те, що вони сьогодні заявляють, що вони готові зробити, зокрема щодо сухопутних операцій на території Гази. Це їхнє рішення. Для нас з вами рішення має принципово інший вигляд.

Ми маємо абсолютно знищити це російське окупаційне угруповання, всю військову інфраструктуру, включно з півостровом Крим. Чому не можна залишати Росії острів Крим? Тому що це військова база, базовий елемент для постійної атаки на Україну.

Дуже важливо принизити військову компоненту Росії, тому що це єдине, чим вони лякали світ. І в такий спосіб отримати певний час на побудову іншої загальноєвропейської концепції безпеки. В неї вкладатимуться усі.

Цікаво Перемололи еліту путінського війська: як ЗСУ по кілька разів знищували російські бригади

Але всі чекають, поки Україна це зробить, тобто знищить російські військові спроможності. Ще й роблять це з затримкою, тому що не можуть для себе все-таки повірити. Сьогодні наші партнери не можуть повірити в те, що вони реально боялися якусь фейкову країну, яка може програти не альянсу військових спроможностей та армій різних домінантних країн, а нашій державі.

Україні, яка не вважалась країною з великою військовою наснагою, спроможністю, яку можна легко там скорумпувати. Вони сьогодні бояться визнати, що Росія може програти саме Україні. Це стримує і надання допомоги, і обсяги допомоги, і всі дивні розмови тощо.

Але я підсумую: дві різні війни потребують двох різних рішень – і Ізраїль, і Україна. Вони потребують різного виду зброї, різного обсягу часу, розуміння іншої природи фіналу.

ХАМАС має бути тотально знищений. Але має бути знищена путінська вертикаль у Росії. Вона має піти на трансформацію. Одне без іншого не буде працювати. ХАМАС знищили, Росію ні – тоді у вас ХАМАС 2.0 з'являється через пів року.

Чому Зеленський особисто приїхав на "Рамштайн"

Зважаючи на те, що наші партнери побоюються, що Росія може програти Україні, і через це стримують необхідний потік зброї, тому був потрібен особистий візит президента Володимира Зеленського на "Рамштайн"?

Сьогодні візити президента вкрай ефективні, тому що вони актуалізують тему. Він достатньо жорстко відстоює позицію України, чітко аргументуючи її. Зеленський конкретно говорить про те, що ми психологічно не готові до іншого рішення, ніж програш Росії. Крім того, ми не готові зрозуміти, чому надання допомоги не йде навіть у межах узгоджених графіків. Ми не готові це прийняти.

Ми не готові вдати, що Росія прийшла воювати з якимись невідомими військовими цілями, як говорить про це пропаганда. Ми щодня бачимо дрони, які вбивають цивільне населення, атаки центру Херсона, Харкова чи Запоріжжя. Ми кожен день бачимо атаки артилерії по Сумах і Чернігову, спроби ДРГ зайти на нашу територію та стратегічну авіацію, яка підіймається для того, щоб вбити ракетами цивільне населення.

Ми не готові вдати, що ми цього не бачимо, не пам'ятаємо, що зробила Росія з Бахмутом, з Маріуполем, з Бучею й іншими містами. Вдати, мовляв, були якісь "інциденти", що вбили десятки тисяч людей і зґвалтували ще кілька тисяч.

Володимир Зеленський на зустрічі "Рамштайн" / Фото 24 Канал

І головне, Україна не готова вдати, що завтра Путін має бути знову легалізований в глобальному політичному просторі. Коли він насміхатиметься і казатиме, що "поставив нас на коліна і незабаром ще доб’є нас". Ми не готові до цього. І якщо ми не готові, то хочемо, щоб і ви перестали толерувати те, що неможливо толерувати.

Партнерам не треба вдавати, що хочуть повернутись в довоєнний час. Не повернуться, тому що Росія не буде вже тією Росією, якою була навіть до 24 лютого 2022 року.

Росія робитиме те, що вона робить. Чому, наприклад, Близький Схід? Що таке Близький Схід для Європи? Величезна ескалація, величезна паніка певних арабських спільнот, чергова суттєва хвиля арабів на європейські країни.

Згодом ці мігрантські хвилі починають промотувати більші відсотки на парламентських чи місцевих виборах ультраправих партій. Тому що вони всі стоять на антимігрантських позиціях. А що таке ультраправі? Це велика російська політична мережа в Європі.

Коли хтось говорить про нацизм, я ще раз підкреслюю, єдиним донатором терористичного глобального альянсу і нацистської мережі, яка ще не є впливовою, але може такою стати, є Росія. Тож у Європі – мігранти, тиск, ультраправі виграють певні вибори, підвищують свої ставки тощо.

Читайте також Бій за Тузлу – "стріляти на ураження": як Росія ледь не розпочала війну з Україною 20 років тому

Відповідно зменшується підтримка України. Росія починає домінувати у війні з Україною, крім того, починає домінувати інформаційно і пропагандистськи в інших державах, вже післярадянських. А потім буде реанімація Радянського Союзу "2.0". Це очевидно.

Але головне, хто вам дав гарантії, що якщо путінська Росія залишиться, ви спатимете спокійно? Це досі викликає у мене дивні почуття. Ви взагалі можете проаналізувати, до чого йде Росія, як вона виглядає, у що вона інвестує гроші, чому вона зацікавлена в близькосхідному та африканських конфліктах, чому вона постійно провокує, провокує, провокує? Це не зрозуміло після 19 місяців війни в Україні?

Чи справді українська техніка є в ХАМАС

Кирило Буданов сказав, що Росія могла передати трофейну українську зброю не лише ХАМАС, а й ліванській Хезболлі. У своїх ефірах російська пропаганда поширювала, що Україна нібито продала зброю ХАМАС. З усім тим, чи могла бути така історія, коли українська техніка опинилася там, але через Росію?

Трофейна техніка – так, але це одиничні екземпляри. Я, чесно кажучи, навіть не знаю, як на це відповідати. Знаєте, чому? Ми живемо в інформаційному світі.

Тобто радіоелектронна розвідка дає можливість відстежувати всю важку зброю – куди, хто, як переміщує. Ми знаємо, скільки ешелонів, з якими танками з Дального Сходу заходить сюди. Ми все бачимо. Ви хочете сказати, що США чи загальноєвропейська розвідка не користуються радіоелектронними засобами та не знають, де що перебуває?

Це десятки екземплярів, все відстежується. Є тотальний контроль над тяжким озброєнням, яке отримала Україна. Щодо стрілецької зброї, чи, наприклад, гранатометів, "джавелінів" тощо. Так, можна затрофеїти й щось передати. І що? Як можна не розуміти, що два "джавеліни" чи десятки автоматів, які там десь знайдуть, – не можуть бути допомогою від України.

Це нонсенс вважати, що Україна когось забезпечує зброєю. При цьому всі абсолютно чітко розуміють, в яких відносинах ХАМАС з Росією. Буквально рік тому Ісмаїл Ганія – один із горизонтальних командирів у ХАМАС – приїжджав та обіймався з Сєргєєм Лавровим.

Тобто вони отримують фінансування через Іран, отримують іранські дрони, спроможності до виготовлення цих "кустарних" ракет на території Сектору Гази. Вони отримують стрілецьку зброю та гроші з Росії, постійно перебуваючи в комунікації. І після цього в них знайшли нехай 20 автоматів з України і все. Це ж Україна нібито "стоїть за різнею, яку вони влаштували в Південному Ізраїлі".

Я розумію, що Росія сьогодні втратила адекватність, але на кого це розраховано? На якогось дагестанського хлопця в селі, бо він послухає, і скаже, ну точно, це Україна робить? Це ж неможливо сприйняти серйозно, наприклад, у Франції, у Німеччині тощо. До чого взагалі ці розмови?

ХАМАС є проксі-терористичною групою Росії, яка фінансує, консультує його. Росія використовує його для того, щоб створити певний тиск, як раніше використовувала сирійський конфлікт для тиску на Ізраїль. Вона використовує Іран для тиску на Ізраїль, для того, щоб останній відповідним чином себе поводив. Так вона використовує ХАМАС та Хезболлу. 

Щодо катастрофи MH17 теж були очевидні речі, але розслідування йшло кілька років.

Ні, тут не погоджуюсь. Це очевидні для нас з вами речі, але на той момент світ прийняв для себе рішення, що закриє очі на експансію Росії в Україну, закриє очі на те, що Росія захопила Крим та Донбас. Вважатиме, що там не зрозуміло хто з ким воює, і взагалі туди регулярна армія російська не заходила. А головне закриє очі на те, що Росія є автором всього цього.

Не можна було сказати до певного моменту, що MH17 збив конкретний "Бук" конкретної військової частини Росії з конкретним офіцерським складом. Це було неможливо, тому що концептуально в Європі тоді прийняли для себе і для нас фатальне рішення – вдати, що Росії там немає.

У підсумку це привело до чого? До повномасштабного вторгнення, величезної кількості жертв, масштабування, розростання конфліктів, нестабільності, зламу міжнародної системи та приниження міжнародних інституцій.

Коли вже було зрозуміло, що за всім стоїть Росія, то відповідне рішення достатньо швидко прийняли в Нідерландському суді. Чітко сказано, хто, що і як зробив. Це були зовсім інші часи.

Говорити сьогодні про те, що десь є негативний слід України, коли всі розуміють, що Росія є найбільш зацікавленою у нестабільності – це нонсенс. Це не означає, що ми з вами не маємо права про це говорити. Так, маємо говорити, фіксувати.

Кирило Буданов має право говорити, підкреслюючи, що це неможливо, щоб там була українська зброя, що це є російська зброя. Тож було б бажано, щоб сучасний політичний клас загальноєвропейський чи євроатлантичний нарешті почав чіткіше розуміти причини, наслідки тих чи інших процесів.

Україна вибилася з графіка ведення війни

Кирило Буданов говорив, що цю війну можна було закінчити до 2024 року. А в підсумку сказав, що ми вибилися з графіка. Ми вибилися з графіка і через те, що було не так багато танків передано?

Ми вибилися з графіка, тому що після Харківської операції почалися інтенсивні переговори про надання відповідної техніки та відповідних видів зброї, і замість того, щоб це швидко зробити восени 2022 року, – це повільно розгорталось. Логістика відпрацьовувалась, було багато узгоджень, і ми вже тоді вийшли з графіка постачання.

Нагадаю, на рівні президентів домовились, але замість того, щоб отримати через тиждень, починали отримувати через 3 – 4 місяці. Просто партнери тоді ще боялись визнати, що треба надати все, що потрібно Україні, максимально швидко.

Буданов заявив, що ми вибилися з графіка / ГУР Міноборони

Далі наші партнери були шоковані атаками по критичній інфраструктурі й також вирішили почекати, подивитись, чи це буде впливати на спроможність України встояти. Подивились, не впливало, встояли.

Потім вони були шоковані знову ж таки (ми – ні) наступальними діями Росії. Окупанти тоді навмисно сконцентрували відповідну кількість людей, і на Донецькому напрямку пішли в наступальні дії. І замість того, щоб в цей час наситити Україну потрібною зброєю, щоб ми могли паралельно активно контрнаступати – чекали доки захлинеться російський наступ. А після цього Україна:

• встояла;
• встояла під ударами по критичній інфраструктурі;
• витримала масштабні наступальні дії Росії.

Тому, може, треба все ж таки щось надавати. І тому ми з вами з графіка випадаємо на 6 – 9 місяців, враховуючи все інше – злагодження, тренінгові відпрацювання. Безумовно, це розтягується в часі.

Тут пан Буданов абсолютно правий: якщо домовились, а через місяць отримали все потрібне – це одна історія. Якщо домовилися, а отримали через 8 місяців – це інша історія. Безумовно, ми випали з графіка.

Але що таке випали з графіка? Це ж не питання про деокупацію земель, а про те, що робить Росія паралельно – інвестує в оборонні продукти. Їй байдуже, що буде з цими територіями. Вона там усе знищує, просто заміновує – вони будуть ні для чого непридатні.

До речі Втратили майже 2 батальйони за тиждень: чому росіяни пруть на Лимансько-Куп'янському напрямку

Росія інвестує в глобальні терористичні акції, одна з яких Близький Схід. Друга – це Африка. Третя – Росія інвестує в інформаційні програми, розхитування, участь у політичних кампаніях в різних країнах. "Не треба підтримувати Україну – хай Росія дотисне Україну, тому що тоді ви житимете в тиші й благості. Не голосуймо за тих, хто підтримує підтримку Україні", – отак це звучить. Росія в усе це інвестує.

І Росія вийшла з цього шокового стану на хвилинку. Вони впали в шоковий стан, коли програли Київську, Чернігівську, Сумську, Харківську кампанії, частково Херсонську. Вони впали в шок, тому що з'ясували, що в Росії немає потужного ВПК, немає потужної армії, але сьогодні вони інвестували гроші в інші технології. І, безумовно, вони тепер сидять і кажуть: "ну, тєпєрь пабадаємся".

Тобто, 19 місяців війни недостатньо для всіх, щоб зрозуміти математику цієї війни. Що таке математика? Робити все в максимальному обсязі та максимально швидко. Росія може бути завжди шокованою. І якщо ти будеш ефективно своєчасно атакувати, Росія буде в аутсайдерській позиції постійно.

Вона не матиме часу ухвалювати відповідні рішення, не матиме часу на диверсифікацію цих рішень, не матиме часу на те, щоб переорієнтувати частково свої мілітарні бюджети на той самий Близький Схід. Якщо це незрозуміло, то ми з вами матимемо пролонгацію війни.

Чого насправді зараз хоче Путін

А тепер щодо пролонгації війни. У чому зацікавлений Путін? Не беремо класичний сценарій, у якому він зацікавлений, – це замороження конфлікту, щоб залишитись на окупованих територіях. Це, зрозуміло, стратегічне завдання, а потім там добрати сили і знову ж таки піти на Україну.

Путін зацікавлений тепер у тому, щоб ми отримували зброї менше і повільніше, тому що тоді він нахабнітиме. Тоді навіть інтенсивність уже його не цікавить, тому що йому не шкода людей. Байдуже, що з ними там буде, ну, вб'ють ще 200 – 300 тисяч. Яка йому різниця до цього? У нього емпатії немає взагалі.

Йому тепер важливо, щоб постачання України було повільним, тоді це приводитиме до поступової ескалації на інших ринках у різних регіонах. І таким способом тиск на умовний загальноєвропейський чи загальнодемократичний штаб суттєво збільшуватиметься.

От Близький Схід – тиск, Африка – тиск, інформація – тиск. У такий спосіб він у певний момент може доламати демократії, щоб вони визнали, що не готові виграти війну в класичної авторитарної країни. І тоді ми фіксуємо двері в пекло відчиненими на тривалий час, що призведе до тотальних змін у глобальному політичному процесі, вкрай негативних змін.

Другу частину інтерв'ю з Михайлом Подоляком читайте незабаром на сайті 24 Каналу.