Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Україна вміє переплавлювати президентів, Зеленський не стане винятком, – В'ятрович

      Перші кроки та заяви покажуть наскільки правдиві чи хибні побоювання щодо Зеленського
      Перші кроки та заяви покажуть наскільки правдиві чи хибні побоювання щодо Зеленського / Getty images

      Як змінить українців президентство Зеленського, чому "Закон про мову" не скасують і що переможе російсько-радянський спадок від топоніміки – про це та інше розповів голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

      Розмова відбулася 25 квітня після голосування у Верховній Раді за "Закон про мову".

      Володимир В'ятрович
      Володимир В'ятрович

      Пане, Володимире, цікавий час випав для нашого спілкування, адже кілька годин тому депутати прийняли закон про мову, показали і відео звернення, і гімн заспівали, і Філарет у залі парламенту... За лаштунками цих урочистостей лишилося, наприклад, те, що каральну частину Закону за порушення мовних прав українців відклали на 3 роки. Чи не вийде це святкуванням прийняття чергового посібника з гарних намірів?

      Нічого подібного. Закон містить багато інструментів задля утвердження української мови, як державної. Очевидно, що частину норм доведеться запроваджувати у практику поступово, але головне, що закон дає єдиний правильний напрямок для розвитку мовної політики країни, і це невідворотній момент історії.

      Читайте також: П’ять років трагедії 2 травня: кого покарано та чого очікувати в Одесі?

      Звісно, що ухвалити цей закон мали б ще 20-25 років, тому й тоді нинішня політична ситуація б кардинально відрізнялася від тої, що маємо сьогодні. І вплив Росії на нашу країну був би непорівняно менший. До речі, ці заяви Путіна про паспортизацію громадян окремих регіонів Донецької та Луганської областей я вважаю певною реакцією саме на закон про мову, бо головним аргументом стало заїжджене – "бо там живе рускагаварящеє населєніє". У нас багато хто так і не має чіткої позиції з мовного питання, а от для Путіна російська мова – це зброя, і захищатися від цієї зброї ми можемо лише посиленням позицій української мови.

      Я вбачаю прийняття закону про мову важливим в контексті певної розгубленості суспільства на тлі обрання президентом Володимира Зеленського. Поки він мовчить про власні позиції в питаннях гуманітарної політики, ми бачимо, як починають піднімати голови проросійські реваншисти, мовляв, "тепер відповісте за Майдан", "тепер буде знов поворот до Росії"... Чіткий прояв спільної позиції парламенту та громадянського суспільства у відстоюванні інтересів держави, змусить будь-якого президента рахуватися з цим.

      Закон про мову
      "Жодного механізму для відміни Закону про мову немає",  Володимир В'ятрович

      Наскільки закон є точкою неповернення у формуванні політики національної пам'яті?

      Це продовження цього процесу. Декомунізація була першим кроком ширшого процесу – деколонізації країни, подолання російсько-імперської спадщини. Закон про мову – це дуже міцний стовп, на якому в подальшому будуватиметься цей процес деколонізації.

      Ви вже згадали про невизначеність позиції нового президента, однак, прозвучала принаймні одна заява в цьому контексті, а саме, що "закон про мову треба проаналізувати".

      Дуже дивна заява. Насамперед відзначу позитив у тому, що ми нарешті побачили заяву саме за підписом "Зеленський", бо це формулювання "команда Зеленського" чи "у Зеленського" мене останнім часом просто бісить. Це ж формування інформаційних симулякрів. Чим більше майбутньому президентові приписуватимуть різні позиції, тим більше посилюватиметься образ, який може не відповідати дійсності.

      Загалом, це якраз і є заява про наміри, але і це не точно, як ідеться у відомому жарті. "Щось переглянемо, можливо, щось скасуємо" – це абсолютно пустопорожня заява, яка разом із тим містить натяки на імовірну відміну цього закону. Поспішу заспокоїти як самого пана Зеленського так і його "людей": жодного механізму для відміни Закону про мову немає. Він прийнятий, буде підписаний спікером і ще чинним президентом Порошенком, на цьому крапка.

      Єдина загроза цьому закону – це формування проросійської більшості у новому парламенті, який обиратимуть восени, але у такий сценарій я теж не вірю.

      Але ж ми маємо парадоксальну ситуацію: з однієї сторони, назвати проросійськими всі 73% громадян з тих, що прийшли на вибори, аж ніяк не можна, а з іншої – бачимо розгойдування саме теми "проросійськості" майбутнього президента.

      Важко про це поки говорити. Є проросійськість Зеленського як актора з його творчістю та елементами антиукраїнських пошловатих жартів, що для мене, як для історика і громадянина є вкрай образливими. Якщо згадати жарти про Голодомор – для мене це абсолютна червона лінія, за яку не має права заходити ніхто. Я очікував від вже кандидата Зеленського вибачень за це.

      Читайте також: Якими будуть перші сто днів Зеленського на посаді президента

      Що стосується Зеленського-політика, то його гуманітарна політика – це абсолютний чистий аркуш. Ми не уявляємо, що він бачить у цьому напрямку, крім поодиноких заяв тих самих "членів команди". Рано чи пізно, скоріше рано, ми побачимо перші конкретні кроки та заяви з цього приводу, які чітко покажуть наскільки правдиві чи хибні побоювання щодо проросійськості пана Зеленського.

      73%, про які ви кажете, це результат мовчання кандидата Зеленського з більшості питань, зокрема, і щодо питань гуманітарної політики. Кожен побачив у ньому те, що хотів: хтось голосував за продовження українізації та проєвропейського курсу, хтось проголосував за розворот убік "матушки Росії". Залишатися в подібній розвилці ніяк не вийде, і вже перші дії Зеленського на посаді президента якраз і покажуть – яку частину свого електорату він обманув своїм мовчанням.

      Саме суспільство в контексті формування власної ідентичності вже пройшло точку неповернення?

      Не впевнений. Процес формування ідентичності – це їзда на велосипеді, поки крутимо педалі – їдемо, як перестанемо крутити – впадемо. Наведу простий приклад: Росія десь до кінця 1990-х років в питаннях подолання комуністичного минулого була флагманом, вони першими відкрили архіви КДБ, кількість публікацій на тему репресій та навіть фільмів була колосальною, особливо, у порівнянні з Україною. Однак, за кілька років активної роботи Путіна з його командою КДБістів все це швидко згорнули.

      Не думаю, що аж до такої катастрофи може дійти Україна, але разом із тим нам не можна розслаблятися. Повторюся: в класичний проросійський реванш в Україні я не вірю, але запобігти цьому може лише потужне громадянське суспільство. Тоді незалежно від власної позиції президент Зеленський буде змушений рахуватися з цим.

      Україна добре вміє перевиховувати власних президентів. З червоних Кучми і Кравчука зробили синьо-жовтих, з бандита Януковича пробували зробити європейця, як не вийшло, відкинули, хай навіть із кров'ю.Порошенко теж починав свій шлях у політиці далеко не як проукраїнський політик. Тому підстав для паніки немає, але відомий салоган "Боротьба триває" лише набув нової актуальності.

      На вашу роботу обрання нового президента яким чином вплине?

      Безпосереднього впливу не буде, бо Інститут національної пам'яті є окремим органом виконавчої влади, вертикаль уряду, і ми погоджуємо окремі питання з Міністерством культури. Мене призначили в березні 2014 року директором Інституту без конкретного терміну і контракту. Зміна керівника Інституту національної пам'яті можлива лише за рішення Кабінету міністрів України. Тому заяви Вілкула нічого крім посмішки у мене не викликають, бо це – лише примітивний політичний піар, який не може мати жодних наслідків.

      Читайте також: Врятувати Зе Президента: плюси, мінуси та підводні камені переїзду Зеленського з Банкової

      Автор: Ілля Лукаш
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук