Партизанський рух у Росії набирає обертів. Його активізація є повільною, але впевненою. Про це 24 Каналу розповів Ілля Пономарьов – російський опозиційний політик, колишній депутат державної думи Росії.
До теми Росію атакують "дивні предмети": біля Криму збили дрон, у Краснодарському краю – падіння об'єкта
Росіяни турбуються про свою безпеку
Останнім часом у Росії дедалі частіше горять нафтобази, потяги сходять з рейок, якщо коротко – потужно цвіте "бавовна". У Головному управлінні розвідки зауважують, що за цим стоять сили, які розуміють небезпеку путінського режиму, зокрема і на території самої Росії.
Активізація партизанського руху в Росії пов'язана виключно з готовністю до того, щоб щось робити. Це повільний інерційний процес. Інше питання – це акції, які відбуваються поруч українським кордоном. Я вважаю, що це військова операція напередодні наступу. Це підготовка до нього,
– зауважив Ілля Пономарьов.
За вибухами на паливно-мастильних складах, заводах та військових ешелонах, ймовірно, стоять професійні військові диверсійних груп.
"Висновки, які роблять росіяни від обох типів таких акцій є однаковими: російська влада обіцяла безпеку та стабільність, але виконати цю обіцянку не може. Претензії переважно не до українців чи партизанів, а до влади", – розповів Пономарьов.
Щоб хоч якось врятувати ситуацію та пояснити все суспільству, Росія звинувачує у "терористичних актах" Україну. Але працює така стратегія не дуже добре.
Ілля Пономарьов про часті вибухи в Росії: дивіться відео
Для України пропагандисти не мають значення
До слова варто згадати про інцидент у Нижньому Новгороді. Там 6 травня підірвали авто з російським пропагандистом Захаром Прилєпіним. У Росії моментально знайшли та дали вирок нібито "підозрюваному", що є вихідцем з України. Росіяни заявили, що, мовляв, Олександра Перм'якова колись завербували українські спецслужби.
Навіщо українській розвідці чи офіційним спецслужбам полювати на таких людей як Прилєпін? Ефективніше це робити з військовими чи навіть урядовцями, а не пропагандистами. Пропагандисти породжують емоції в російського суспільства, а не українського. Тому тут "український слід" в справі Прилєпіна та інших втрачається,
– наголосив Пономарьов.
Крім того, технічно це складно зробити українським спецслужбам, адже щонайменше це далеко від українських кордонів. Потрібно провести неабияку роботу для того, щоб злитися з місцевими, приїхати у потрібне місто і непоміченим повернутись назад.
Натомість ФСБшникам необхідно хоч про щось звітувати своєму керівництву. А вже чи справа розкрита правильно, чи зловили того злочинця – нікого не цікавить. Так було і зі справою вбивства військкора Владлєна Татарського, де версії слідства мали чимало білих плям.
"Бавовни" у Росії стає дедалі більше
- У ніч на 10 травня два "дрони" у Воронезькій області атакували військовий полігон. РосЗМІ повідомляло про близько 14 військовослужбовців з пораненнями. Втім офіційного підтвердження цій інформації не було.
- Тоді ж вчергове щось сталось із нафтопровід "Дружба" у Брянській області. Кажуть, що постраждали три порожніх резервуари для зберігання нафтопродуктів. Але знову ж, це інформація непідтверджена. Щобільше, невідомо, якими боєприпасами обстріляли "Дружбу".
- Вибухи також відбулися у Бєлгородській та Курській областях. Росія заявила про начебто збиття "безпілотників".
- Більше деталей про хронологію останніх вибухів у Росії читайте у нашому матеріалі.