Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу зазначив, що така пропозиція є пасткою і не означатиме завершення війни. Він пояснив, що Кремль спробує закріпити контроль над територією і згодом висуватиме нові вимоги.

Дивіться також Під Покровськом ЗСУ трощать колони РФ: Світан спрогнозував, коли вичерпаються резерви ворога

Що означає "демілітаризована зона" в Донбасі за версією Кремля?

Ідею "демілітаризованої зони" в Росії подають так, щоб українські війська вийшли, а російський контроль залишився. Помічник Путіна Юрій Ушаков нібито погоджується на зону без військ, але одразу окреслює, хто саме там залишиться. Це, на думку політолога, змінює суть пропозиції.

Він нібито підтверджує, що готові на демілітаризовану зону. Але каже, що там буде російська поліція і російська Росгвардія,
– наголосив Фесенко.

Він звернув увагу, що "Росгвардія" не виглядає принципово іншим інструментом, якщо має озброєння і техніку. Тому формула "без армії" може бути лише юридичною ширмою.

Нагадаємо, що у Кремлі заявили, що в потенційно демілітаризованій зоні на Донбасі можуть бути відсутні як російські, так і українські війська. Водночас помічник Путіна Юрій Ушаков наголосив, що порядок там мають забезпечувати Росгвардія та поліція, а Москва й надалі вважає Донбас своєю територією.

У реальності це не дає гарантій, що зона справді буде нейтральною.

Чим російська Росгвардія, у якої є і бронетехніка, принципово відрізняється від Збройних сил Росії? Питання відкрите,
– сказав політолог.

У цьому ж контексті пролунало й пояснення, чому Кремль намагається подати Донбас як "свою територію". Йдеться про аргумент, що це начебто записано в російській конституції. Саме таку рамку Москва може використовувати, щоб закріпити контроль і продовжити тиск.

Після Донбасу Москва висуне нові вимоги про Херсон і Запоріжжя

Виведення військ з Донбасу в цій логіці подають як швидке рішення, але насправді йдеться про тимчасове перемир'я. Після паузи переговори триватимуть, і тоді, за оцінкою політолога, з'являться нові ультиматуми. Серед них він назвав вимоги щодо Херсона і Запоріжжя, які Росія також хоче отримати.

От якщо українські війська вийдуть з Донбасу, нібито війна закінчиться. Ні, це перемир'я, а потім нам висунуть нові ультиматуми,
– підкреслив Фесенко.

Окремо пролунала вимога ширшого міжнародного "визнання" анексій. Він зазначив, що Москва прагне, аби юридично визнали не частину окупованих регіонів, а всі п'ять. Це подається як компроміс, але в результаті перетворюється на послідовність поступок.

І де тут компроміс? Ні, це суцільні поступки Росії,
– сказав політолог.

У такій моделі ризик відновлення бойових дій нікуди не зникає. Навпаки, загроза нової ескалації стає інструментом тиску на переговорах. Саме тому ідея "вийти з Донбасу, щоб закінчити війну" не працює.

США повторюють помилку Мінських домовленостей

Політолог також порівняв нинішню логіку переговорів із тим, як свого часу зайшли в глухий кут Мінські домовленості. Україна тоді виходила з послідовності "спочатку безпека і припинення вогню, потім політика". Росія, навпаки, вимагала спершу політичних рішень, а вже після цього говорила про тишу.

Російська сторона ставила питання навпаки. Спочатку політичні питання і тільки після цього припинення вогню,
– сказав Фесенко.

Він наголосив, що зараз знову намагаються просунути схожу схему: спочатку поступки й виведення, а лише потім обіцянка тимчасового припинення вогню. На цьому тлі він не бачить реальної готовності Кремля зупиняти війну і називає запропоновану конструкцію пасткою.

Те, що пропонується, – це пастка. Я не бачу реальної готовності Росії припинити війну,
– наголосив політолог.

Також пролунала теза про тактичну переговорну гру Кремля зі США. Москва демонструє "готовність домовлятися", але водночас намагається спровокувати напругу у відносинах України зі Сполученими Штатами. Мета – щоб Вашингтон тиснув на Київ і змушував виконувати російські вимоги.

Мирний план і переговори: останні новини

  • Під час переговорів за посередництва США обговорюють політичні гарантії для України після завершення війни. Одним із елементів мирних напрацювань стала ідея прискореного вступу України до Євросоюзу, яку в окремих проєктах пов'язували з датою 2027 року. Водночас у ЄС наголосили, що конкретних термінів не погоджували, а членство розглядають без дедлайнів.
  • Паралельно Туреччина активізувала дипломатичні зусилля. Президент Реджеп Ердоган під час розмови з Володимиром Путіним запропонував обмежене припинення вогню. Йшлося про відмову від ударів по енергетичних об'єктах і портах. Анкара також заявила про готовність стати майданчиком для переговорів у будь-якому форматі.
  • У Кремлі заявили, що ще не бачили оновленої версії мирного плану США після контактів з Україною. Помічник Путіна Юрій Ушаков припустив, що частина пунктів може не влаштувати Москву, і додав, що Росія очікує на результати обговорень українських та європейських представників.