Про те, як парламентарі адаптувалися до надекстремальних реалій, імовірні перестановки у Кабміні, пошук зрадників у сесійній залі та настрої в українському політикумі – ексклюзивно сайту 24 каналу розповіли експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко та народний депутат від фракції "Слуга народу" Олег Дунда.
Не пропустіть Пішаки кремля на Заході: як роспропаганда використовує польських "втікачів" на свою користь
Парламентські будні воєнного часу
Якою є ситуація у Верховній Раді зараз, у порівнянні з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну?
Наразі у Верховній Раді України налагоджена системна робота. Як правило, всі питання завчасно обговорюються спільно всіма фракціями, й на голосування виносяться узгоджені рішення, тому як таких дискусій в залі немає.
Також парламент перестав бути трибуною для політичних заяв, такі випадки, звичайно, бувають, але це радше виняток, ніж правила. Всі усвідомлюють, що головне – це перемога, на це й працюють.
Протистояння парламент – уряд немає. Безумовно інколи виникають певні тертя між урядовцями та депутатами, але масового характеру це не носить. Опозиція, передусім ЄС Порошенка, прагне, на жаль, хитати ситуацію, але всі намагання марні, адже мейнстримом для українців сьогодні є єдність, зокрема народу та влади. Сьогодні рівень довіри до Зеленського перевищує 90%, тому пошук "зради" має фрагментарний характер, і зазвичай швидко затухає.
Цікаво Україна втрачає "розум" через війну: як повернути мільйони фахівців додому
Поділ портфелів: бути чи не бути
На вашу думку, чи можливі найближчим часом відставки в уряді з огляду на кризовий період, який зараз змушена переживати вся Україна?
Ротації в уряді можливі, але головним тригером є не те, хто як впорався, а питання оптимізації державного апарату в умовах війни та бюджетного дефіциту. Наразі варто очікувати скорочення держапарату, в тому числі урядових структур, щонайменше на 30%.
Про це зокрема говорить і Зеленський та інші члени його команди. В принципі у Зеленського простий підхід: якщо міністр чи будь-який інший чиновник є ефективним, то він працює далі, якщо – ні, то він звільняє місце новій, більш компетентній та завзятій людині.
Також відбулась зміна міністра соціальної політики, оскільки на це міністерство наразі йде велике навантаження, і попередньому міністру було складно все встигати. Загалом, вочевидь, на нас чекає укрупнення міністерств та структурні зміни в уряді. Наразі розробляється концепція відповідних змін.
Рекомендуємо Стратегія В'єтнаму в Південно-Китайському морі: як Ханой бореться за острови
Коли оживе політичний процес
Який прогноз політичного життя нашої держави ви можете дати на цю осінь?
Не думаю, що варто чекати суттєвих змін в політичному житті до завершення війни. Єдність має і буде збережена до перемоги. А от далі вже почнеться конкуренція за візію післявоєнної відбудови, й тоді відбудеться активізація політичного процесу. Все, що може відбутись до цього, буде фальстартом для будь-якого політика, який спробує це зробити, і матиме катастрофічні наслідки для політичної кар'єри. Українці просто таких речей не сприймуть.
Також не варто забувати, що Зеленський та його команда має велику підтримку, яка також буде визначати простір для дій нової та старої опозиції. В очах суспільства Зеленський сьогодні безумовний лідер, який не просто не втік, а зміг консолідувати суспільство, військових та союзників на боротьбу з агресором. Це дуже цінується. Тому будь-яка огульна критика не буде заходити українцям. Тут потрібні тонкіші механізми, які поки ніхто не запропонував.
Попри війну, політичне життя під куполом Верховної Ради йде повним ходом / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
Зрадники мімікрують під "патріотів"
З початком повномасштабного російського наступу ситуація в країні змінювалася дуже стрімко й вимагала від політиків на всіх рівнях миттєвих рішень. Але, варто зауважити, насправді велика війна просто підсвітила деякі проблеми, які існували й до нинішніх реалій.
Перше питання – це діяльність парламенту – Верховної Ради, де у 2019 році президентська партія "Слуга народу" сформувала абсолютну більшість.
Звісно, Верховна Рада за цей час змінилася. Якщо в перші тижні після 24 лютого всі були об'єднані, то зараз вже відчувається повернення до політичних реалій. А іноді у мене є відчуття, що у Києві ми повернулися у 2015 рік. Ніби війна й є, але вона десь там далеко,
– розказав про свої спостереження народний депутат і член фракції "Слуга народу" Олег Дунда.
Може зацікавити окупанти поховали мрію про "другий наступ на Київ": чому 3-ій армійський корпус вже не допоможе
Його особливо хвилює діяльність політиків, які асоціюються з проросійською партією "Опозиційна платформа – За життя", представники якої активно просували ідею співпраці з путіним. Хоча саму політсилу заборонили 20 березня 2022 року, її вплив досі відчувається, адже політики просто створили нові депутатські групи у парламенті й продовжують працювати. Дехто втік за кордон, хтось просто пропускає засідання, але вплив досі відчутний.
Якщо перший місяць вони сиділи дуже тихенько, то зараз починають просувати ідеї про мир з росією та критикувати високі тарифи для населення. Ми зробили таку саму помилку у 2015 році. Замість того, щоб "зачистити" всі проросійські політсили й виявити колаборантів, політики пішли на співпрацю. Швидше за все, виборці зараз нам цього не пробачать,
– зауважив він.
Лаври перемоги належатимуть одному
"Велика пошана йому, що він залишився в Україні й кожного дня виходить в ефір, але Україна вистояла завдяки українському суспільству. Як українська еліта, так і москва недооцінювали українських громадян. Я навіть думаю, що цей парламент "перехідний" з огляду на політсили, що потрапили до влади. В майбутньому ми не будемо мати колаборантів й симпатиків росії у складі Ради", – переконаний політик.
Якщо говорити про Кабмін, то на мою думку, уряд треба було змінювати ще рік тому. Він не відповідає вимогам часу. Проблема в тому, що уряд реагує на ті події, які вже сталися, а не попереджує проблеми чи прогнозує загрози. І це проблема всіх владних структур в Україні. Потрібні люди, які будуть планувати й відстоювати своє бачення,
– підсумував парламентар.