Як діяти Україні у зв’язку із загостренням на Донбасі: думка політолога
Військове загострення на Донбасі пов'язане, в першу чергу, з інтересами лідерів окупаційної влади ОРДЛО. Як цивільних, так і військових. Вони проти будь-якого мирного врегулювання. Україні треба змінювати тактику.
Таку думку 24 каналу висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
До уваги: Бойовики атакували українські позиції біля Золотого: все, що відомо
Бойовики показують, що проти ініціатив президента Зеленського про спільне патрулювання. Ватажки ОРДЛО зацікавлені в зриві будь-яких переговорів. Бо вони втрачають все: статус, вплив, годівницю. Їм в ОРДЛО не буде місця. Треба буде їхати, а життя емігранта невеселе і не таке хлібне,
– зауважує Володимир Фесенко.
По-друге, розповідає політолог, ескалація військових дій – традиційний інструмент Росії і Путіна тиску на переговори. Сильніше за все це виявлялося п'ять років тому – перед підписанням других мінських угод.
Росія тисне на переговорний процес за двома напрямками. З одного боку, загрожує війною. Це більше направлено на послаблення позицій Зеленського. Кремль дає зрозуміти: або "мир" на умовах Росії, або його взагалі не буде. З іншого боку, затягування переговорного процесу в нормандському форматі,
– переконаний Фесенко.
Читайте також: Наступ бойовиків біля Золотого: ексгенсек НАТО звернувся до Путіна
По-третє, за його словами, це символічно пов'язано з шостою річницею трагічних подій на Майдані і п'ятиріччям других мінських угод. Підступний момент, зазначає експерт, для обстрілів бойовики вибрали пункт Золоте, де пройшло розведення військ. Це дискредитація самого механізму розведення.
Зеленський і його команда показали готовність до компромісу. Але якщо у відповідь війна триває, необхідно демонструвати жорсткість. Ключова обов'язкова умова: ніяких переговорів, поки не буде припинення вогню. Деескалація військових дій. Україна при таких обставинах також буде проти зустрічі нормандської четвірки в Берліні, якщо Росія не припинить військові дії,
– підкреслює Володимир Фесенко.
Експерт додає: важливий момент – тему видачі російських паспортів в ОРДЛО Україні треба піднімати на перший план. Це прямий доказ російської участі в збройному конфлікті на Донбасі і одна з головних перешкод врегулювання. Крім того, зауважує Фесенко, військове загострення з боку бойовиків ставить остаточний хрест на проведенні місцевих виборів в ОРДЛО у жовтні 2020 року.
Що відбулося в зоні військових дій на Донбасі?
18 лютого окупаційні війська провели масштабну атаку позицій підрозділів Об'єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Бій тривав приблизно від 5 ранку до 10.30. Таких масштабних бойових дій на фронті не було з 2018 року. Бойовики намагалися прорватися через лінію зіткнення.
Внаслідок масштабного бою Україна зазнала втрат. Загинув український воїн, ще 3 українських військових отримали поранення, 2 контужені.
Президент Зеленський заявив, що у п’яту річницю Дебальцівської трагедії бойовики влаштували цинічну провокацію. Бій поблизу Золотого – це спроба зірвати мирний процес на Донбасі. Зеленський також повідомив про засідання РНБО через атаку бойовиків.
Нагадаємо, на Мюнхенській безпековій конференції Зеленський висловив ідею спільних патрулів на Донбас. Вона полягає у тому, щоб лінію розмежування на Донбасі контролювали спільно українські військові, ОБСЄ та "представники окупованих територій". Водночас президент не уточнював, чи мовиться саме про бойовиків.
