Архів
Курси валют
Погода
23°C
23°C 17°C
  • понеділок
    22°C 16°C
  • вівторок
    25°C 18°C
  • середа
    27°C 20°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Закон про відновлення кредитування: що отримають позичальники та банки

Переваги "нового" кредитування
Переваги "нового" кредитування / radio-mb.net.ua

Прийнятим 3 липня цього року Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" Верховною Радою України усунуто переважну більшість законодавчих колізій і прогалин, які існували в кредитних та іпотечних правовідносинах.

Про це у коментарі 24 каналу зазначив юрист юридичної фірми DLA Piper Ukraine Юрій Краснолюдський

Із позитивних змін для боржників або позичальників (якщо ми кажемо про кредитні відносини) можна виділити наступні новації:

- скасовано вимогу щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу. Зазначена зміна має знизити вартість послуг для клієнтів банку, що оформлюють банківський кредит під заставу автомобіля (автокредитування).

- змінено порядок повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитними договорами із змінюваною або "плаваючою" процентною ставкою. Відтепер банк має повідомляти позичальника про зміну такої процентної ставки не за 15 днів до такої зміни, як раніше, а протягом 15 днів, що слідують за датою, з якої застосовується нова ставка. Однак у випадку незгоди позичальника із такою ставкою він зобов’язаний погасити всю суму кредиту за старою процентною ставкою, але не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення про зміну індексу плаваючої процентної ставки.

- на іпотекодержатель (банк) накладено обов’язок знімати всі обтяження, пов’язані з іпотекою, протягом 14 календарних днів з моменту погашення позичальником забезпеченого іпотекою зобов’язання. Однак, на жаль, законом не встановлена відповідальність за порушення банком такого обов’язку.

Читайте також: Відновити кредитування: як у парламенті змінили "правила гри"

- при судовому зверненні стягнення на предмет іпотеки, початкова ціна нерухомого майна, за якою іпотекодержатель на підставі рішення суду може звернути у власність або продати предмет іпотеки третій особі, може бути визначена судом на підставі клопотання іпотекодавця або іпотекотримача. Це дозволить уникнути ситуацій, коли нерухомість переходила у власність іпотекотримача за ціною, що була встановлена в іпотечному договорі і яка зазвичай була суттєво занижена на користь іпотекотримача. При цьому якщо предмет іпотеки за рішенням суду підлягає продажу на прилюдних торгах в процесі виконавчого провадження, ціна предмету іпотеки буде визначатись не рішенням суду, як це було раніше, а суб’єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчих дій щодо виконання рішення суду. Це дозволить реалізувати іпотечне майно з урахуванням справді ринкових цін на нерухомість. Максимальний дисконт, на який може розраховувати іпотекотримач у випадку придбання ним самим предмету іпотеки на прилюдних торгах, становить 30% від початкової ринкової вартості нерухомого майна – у випадку визнання трьох прилюдних торгів поспіль такими, що не відбулися.

Змін, які суттєво посилюють позиції українських кредиторів, зокрема банківських установ, значно більше, аніж змін позитивних для позичальника. Зокрема:

- урегульовані досить неприємні в минулому для кредиторів юридичні колізії, що пов’язані припиненням договору поруки. Зокрема, поручитель звільнявся від відповідальності перед кредитором у випадку збільшення зобов’язання боржника (суми, строку, процентної ставки, штрафів), якщо таке збільшення було здійснене без письмової згоди такого поручителя. Відтепер в аналогічному випадку поручитель продовжує відповідати поряд з боржником (позичальником) в обсязі, що існував до моменту збільшення забезпеченого порукою зобов’язання. Також для кредиторів встановлений граничний строк для пред'явлення позовних вимог до поручителя – 3 роки з дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов’язання або 3 роки з дня укладення договору поруки (якщо конкретний строк забезпеченого зобов’язання не встановлений).

Читайте також: Потрібне повноцінне відновлення іпотеки, – експерт про законодавче відновлення кредитування

- відтепер ліквідація юридичної особи-боржника не припиняє поруку, заставу або іпотеку, якщо кредитор встиг подати позов до поручителя/заставодавця/іпотекодавця до внесення в реєстр юридичних осіб запису про ліквідацію боржника.

- безперечно найважливішою новацією нового закону є посилення прав кредитора у процесі звернення стягнення на предмет іпотеки. Так до цього часу іпотекодержателі були значно обмежені в позасудових способах звернення стягнення – звернення у власність і продаж іпотечного майна третій особі без участі іпотекодавця (боржника). Однією із причин була пряма норма законодавства, відповідно до якої у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку всі подальші вимоги іпотекодержателя до боржника втрачали свою чинність, навіть якщо після такого звернення стягнення значна частина кредиту залишалася непогашеною. Відтепер цю норму скасовано і іпотекодержатель може звертати стягнення в позасудовому порядку як на один чи декілька предметів іпотеки, так і на інше рухоме чи нерухоме майно боржника або поручителя, чи звертатися з позовом про погашення заборгованості до суду.

Читайте також: Як закон про відновлення кредитування змінить "правила гри" на ринку кредитування

- новий закон поставив важливу крапку в багаторічних дискусіях щодо того, чи розповсюджується іпотека об’єкту нерухомого майна на такий об’єкт після реконструкції чи самочинного будівництва, що були проведені щодо такого об’єкту після укладення іпотечного договору. Новий закон ствердно відповів на це питання – так, розповсюджується. Крім того, іпотека буде автоматично розповсюджуватися також на новостворені об’єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, що передана в іпотеку.

- розширено перелік способів звернення стягнення в судовому порядку – зокрема, відтепер суд може постановити звернути стягнення шляхом звернення предмета іпотеки у власність іпотекодерждателя або шляхом продажу його третій особі (раніше судове рішення могло передбачати лише продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження).

- законом встановлений обов’язок органів реєстрації транспортних засобів перевіряти під час реєстрації наявність щодо такого транспортного засобу обтяжень за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

Читайте також: У законодавчих змін у сфері кредитування є свої плюси і мінуси, – аналітик

- однією з найдискусійніших норм нового закону є норма його перехідних положень, яка розповсюджує всі зазначені зміни не тільки на нові договірні відносини між кредиторами, боржниками та їх поручителями, а й на ті відносини і договори, що існували і були укладені до дати набуття чинності цим законом. Єдиним виключенням з цього правила є норма щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки (що дозволяє кредитору в разі звернення стягнення на іпотеку звертати стягнення на інше майно боржника і поручителя, у випадку якщо іпотечного майна не вистачило для задоволення забезпечених зобов’язань), яка буде застосовуватися тільки для новоукладених договорів іпотеки.

Варто уточнити – зазначені зміни в законодавство будуть введені в дію через 3 місяці після офіційного опублікування закону, що в свою чергу відбудеться лише після підписання прийнятого законопроекту Президентом України.

Джерело: 24 канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук