Зеленський – це величезний сюрприз для багатьох: ексклюзивне інтерв'ю з Сергієм Лещенком

3 січня 2020, 16:02
Читать новость на русском

Про прихід Зеленського до влади, оновлення системи, вплив олігархів, справи Порошенка та гучні розслідування в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу розповів колишній депутат Сергій Лещенко.

Головною подією минулого року всі безсумнівно вважають президентські, парламентські вибори і перезавантаження влади.

Насправді, головна подія – це велике оновлення в усіх кабінетах. Всі кабінети оновлюються, і це те, чого Україна дуже довго чекала.

Як воно тобі? З одного боку, з влади вилетіли такі персонажі як Пашинський, Грановський, Кононенко, але в принципі і такі, як ти і Мустафа Найєм.

Я думаю, що класний був рік. Треба персоніфікувати, де ми знаходимося, де хто знаходиться. Якщо сісти на гелікоптер і подивитися згори на всі процеси, які відбуваються в політиці... Ми зараз говоримо виключно про політику, тому що вона має відкладений ефект на економіку.

Читайте також: Влада має постійно відчувати, що ми слідкуємо: ексклюзивне інтерв'ю з Рибачуком

В політиці відбувається те, чого ми дуже довго прагнули – це оновлення в Офісі Президента, парламенті та повністю новий уряд . І давайте уявимо, що ми рік тому думали, які у нас були думки і в чому ми живемо зараз. Це для мене найкращий індикатор змін. Рік тому ми думали, що або Порошенко, або Тимошенко, і ми законсервуємо політику ще на 10 років, тому що вони йшли дуже впевнено зі своїми правилами гри.

Рік тому ми думали, що швидше за все, частина людей, які боролися за зміни і хотіли, щоб корупціонерів саджали в тюрми, самі сядуть в тюрму, бо їх затравлять зрештою "порохоботи". Не хочу нікого образити, але тепер видно, що це була організована група людей, які влаштовували травлю критиків попередньої влади, або були нові боти з боку Тимошенко.

Це б зрештою призвело до консервації на 5-10 років. Зараз ми бачимо процеси, які ніхто не міг спрогнозувати і мені вони здаються дуже симпатичними. Не тільки тому, що я підтримував Зеленського з самого початку, а тому, що це те, за що боролося багато людей і чого Україні бракувало, як мінімум, останніх 20 років.


Порошенко чи Тимошенко могли б ще мінімум на 5 років законсервувати владу

Тобто, нове покоління приходить скрізь і, можливо, воно не завжди досвідчене. А, можливо, воно не так красиво "заливає" і лапшу вішає на вуха, як це вміють класичні політики робити. Можливо, люди вже починають сумувати за цією лапшою.

Є негативні або недосконалі моменти – немає нічого досконалого. Тому, коли кажуть про недолік року, то це Аваков. Я думаю, що це була помилка і чим далі, тим важче буде її виправляти для президента.

Звичайно, Аваков для Зеленського буде проблемою і не тільки тому, що вони ментально різні. Вони політично різні, тому що він залишається символом певною деградації і ретроградства в політиці – старого покоління, з яким ніяк не виходить попрощатися.

З іншого боку, він просто контролює більше процесів, ніж це здається на перший погляд. І він може тримати Зеленського в певних процесах, і той навіть не відчуватиме, що Аваков його веде по певному сценарію.

Тому, звичайно, його не варто було залишати в уряді. І побоювання, що тільки Аваков може зберегти стабільність, виглядали абсурдно. Зрештою, нема нічого ідеального. Якщо ми порівняємо загальні зміни, які відбувалися, і те, що залишився Аваков – то це не так багато.


Арсен Аваков – це недолік року

Наступний момент – це коли досягнення політичні мають вже відбиватися на повсякденному житті і на економіці. Тому що економіка диктує для людей рівень задоволення життям в Україні. Очевидно, що від того, як люди живуть, залежить і готовність підтримувати Україну або емігрувати, що залишається дуже великою проблемою. Адже коли ти приїжджаєш на заводи, ти часто бачиш величезний дефіцит робочих рук. Немає кому влаштуватися.

У багатьох регіонах немає людей, які готові робити серйозну роботу. Мені здається, що Зеленський – це величезний сюрприз для багатьох, які мали до нього негативне ставлення. Люди були не готові сприйняти таку зміну. Для мене з самого початку було зрозуміло, що це стане великим позитивним сюрпризом.

Цікаво! Зеленський для України – як лотерейний квиток: ексклюзивне інтерв'ю з Казаріним

Коли ми вперше зустрілися із ним у грудні 2018 року, було очевидно, що в політиків щодо нього дуже занижені очікування. Його не сприймали серйозно, і це велика помилка. Його недооцінювали, а коли недооцінюють, а потім людина виконує все, що ти хотів і ще й з перевищенням очікувань, тоді ти його сприймаєш навіть із додатковим ентузіазмом.

Я думаю, що він залишатиметься популярним політиком тривалий час. І ця істерія, яка відбувається в соціальних мережах, що рейтинг Зеленського падає на дно, це смішно. Коли підтримка президента за 50%, такого в Україні майже ніколи не буває. Але насправді люди будуть далі сприймати Зеленського як "наш пацан" всередині старої корумпованої системи.


Рейтинг Зеленського / Інфографіка 24 канал

І тому Зеленський буде далі робити багато змін, зокрема і кадрових, маючи розв’язані руки. Це дуже важливо, коли ти не обмежений, що це мій кум, тому я не можу його смикнути з посади, це мій родич і я не хочу його звільняти.

У Зеленського таких обмежень немає, тому ми бачимо як, наприклад, на рівні керівників обласних адміністрацій змінили вже чотирьох людей. Ніхто навіть не помітив цього. Зміни будуть іти, і ця відсутність зв’язаних рук в президента – це великий плюс. Раніше всі президенти були зобов’язані.

Наприклад, немає голосів на те, щоб прийняти бюджет – треба йти домовлятися до якихось аграрних корупціонерів, або йти до металургійних олігархів. Тут такого немає і це дуже серйозний плюс.

Ми бачимо, що в "Слузі народу" позначилися свої групи впливу. Наприклад, вони не можуть проголосувати за земельну реформу, президентські законопроєкти.

Перше, про що я пропоную згадати, це що ми взагалі обговорюємо. Рік тому земельна реформа – це була тема табу, яку навіть страшно було згадати в ефірі. Друге – ми вже в процесі ухвалення. Я думаю, що зрештою це рішення буде прийнято. Це будуть серйозні зміни, які 20 років боялися вголос озвучити "класичні" політики. Одразу на них починалися масований пресинг й атаки з боку опонентів. Тут немає такого. І ми цей процес доведемо до кінця.

Читайте також: Зеленський може мати великі іміджеві втрати, – Казарін про справу Шеремета

Я вважаю, що Зеленський не піде на другий термін. Я вірю його обіцянці. По-перше, це було сказано публічно до виборів і підтверджено після виборів. По-друге, я відчуваю настрої. В найближчому оточенні люди дуже втомилися. Навколо них штучно створена негативна інформаційна атмосфера. Якщо ви вийдете на вулицю і запитаєте в простих громадян, ви зазвичай почуєте набагато краще, ніж те, що прочитаєте на фейсбуці.

Але політики сидять на фейсбуці, а не виходять на вулиці питати, що про них думають люди. І, звичайно, коли на тебе такий пресинг медійний, або навіть соціальних мереж, то ти починаєш сам себе занижувати. І через такий пресинг чіплятися за владу ніхто не буде. Це дуже сильний плюс.

Тому що коли в тебе немає потреби створювати тіньову касу на другий термін, обростати зв’язками для переобрання, сторювати неприродні коаліції з якимись злочинцями з депутатськими мандатами або кланами, чи олігархами, то в тебе набагато більше можливостей. Спектр дій є набагато ширшим.


Колишній нардеп Сергій Лещенко

Я думаю, що чинна адміністрація разом із Зеленським відпрацюють один термін і сподіваюся, що залишать позитивний запис в історії. І далі ці зміни потрібно буде зробити невідворотніми. Тобто, коли хтось новий прийде, щоб ці зміни не почали відкатувати назад. Я сподіваюся, що ось ця спадковість, вона буде потім далі тримати цей курс. Мені здається, дуже позитивний сигнал цього року – це дві пов’язані між собою речі.

Перше, що радикали з обох боків – це маргінали. З одного боку це націоналісти, з іншого – Медведчук. Вони не отримали гри своєї. Вони перебувають на узбіччі і не впливають на процес. Вони намагаються десь радикалізувати ситуацію, десь грати на певних провокаціях.

І все одно воно на суспільних замірах не призводить до очікуваних результатів. Це важливо, тому що якщо влада зберігає підтримку, вона може набагато більше. Тому ось ці дві крайні ніші – націоналістична і проросійська – вони залишаються не такими впливовими, як ми побоювалися рік тому.

Цікаво! Хто вмовив Зеленського піти на вибори: ексклюзивний коментар Севгіль Мусаєвої

Друге, політичний злочин Порошенка був у тому, що він пішов на другий термін, розколюючи дуже сильно країну. Він вирішив, що йому треба йти через націоналізм, потім наростити там своє ядро, розширити свою підтримку і згодом перемогти за рахунок різкої трансформації в ультранаціоналістичну праву нішу.

Коли президент починає грати в таку гру, певна частина суспільства починає на нього орієнтуватися і, відповідно, це сильніше призводить до розколу. Зеленський зараз певним чином зішліфовує ці гострі кути, відбувається так званий політичний ліфтінг. Мені здається, цей символ року те, що суспільство заспокоюється.

Після виборів один табір іншого просто ненавидів.

Це все не має значення, поки ми не бачимо соціологію. А соціологія показує понад 50% підтримки Зеленського. Саме це індикатор, а не те, що кажуть у фейсбуці чи на кухні. Мені здається, в суспільстві відбувається певне заспокоєння порівняно з тим, що було рік тому. Наприклад, Порошенко останні рік чи півтора при владі різко перейшов до псевдопатріотичної націоналістичної ніші. І це створило серйозний розкол у суспільстві.

Адже Україна – це не лише одні погляди, а й інші, про які президент теж має пам’ятати, навіть якщо він іде на вибори. По-перше, Зеленський не дрейфує з крайньої ніші в більш центристську. З іншого боку, він не виправдав побоювань патріотичних сил. Я думаю, що така більш нейтральна позиція президента до двох крайніх проявів – вона важлива.

Він має розуміти, що ядро українців знаходиться десь по центру. Не можна побудувати Україну за сценарієм або проросійських політичних сил, або націоналістів. Той, хто контролює політичний центр, контролює і українську політику. І те, що Зеленський здрейфував цей центр, заспокоює все суспільство.

Те, що встигли зробити за ці півроку президент і його фракція – що ти вважаєш таким важливим?

Мені здається, краще порахувати те, що було зроблено, про що і мріяти не могли. Давайте лише по антикорупційній історії. Скасували незаконне збагачення перед виборами президента – відновлено і зараз ця норма діє. Запустили Антикорупційний суд. При Порошенку ми намагалися штовхати цей процес майже три роки, а він його блокував. Зараз цей орган вже працює. НАБУ отримало додаткові повноваження.

Що таке Антикорупційний суд23 грудня 2017 року Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект про Антикорупційний суд. Прийняття цього закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Антикорупційний суд розглядатиме справи, фігурантами яких є топ-корупціонери. Головними вимогами Венеційської комісії була незалежність суду та новий принцип підбору служителів Феміди.

Це лише антикорупційні прояви. Повна заміна генерального прокурора, керівництва генеральної прокуратури, переатестація всіх прокурорів. Це те, що не зробив жоден із попередників. Чотири хвилі оновлення в політиці: перша – новий президент, друга – нова Верховна Рада, третя – новий уряд, четверта – новий генеральний прокурор.

Читайте також: Трубу продовжує рвати: у мережу злили нову порцію прослушки з кабінету ексочільника ДБР

Зараз буде п’ята – це новий керівник Державного бюро розслідувань. Тому що після того, як прокуратура втратила функції слідства, це буде дуже важливий орган, який вдалося перезавантажити під кінець року.

Це завжди залишалося в переліку невиконаних вимог антикорупційних активістів, міжнародної спільноти. Коли ми в кінці 2019 року аналізували, що ще не зроблено по боротьбі з корупцією, зрештою навіть немає що ще покласти на стіл. Хіба що по судовій системі. У перезавантаженні судової системи були помилки, тому що не було перезавантажено ключовий орган – Вищу раду правосуддя.

Чим займається Вища рада правосуддя? Це впливовий державний орган, який має забезпечувати незалежність судочинства, а також формувати доброчесний і високопрофесійний корпус служителів Феміди. Вища рада правосуддя складається з 30 членів, 10 з них обирає з'їзд суддів, по двоє – з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вишів, президент, Верховна Рада, а голова Верховного суду є членом ВРП за своєю посадою.

У багатьох сферах, де люди ставили собі амбітні плани – вони досягнули багатьох результатів. Не факт, що так буде в 2020 році. Швидкість буде сповільнюватися, тому що цей політичний "медовий місяць" буде закінчуватися. Фактично, відбувається не розкол, а відокремлюється група Коломойського, і вона не така потужна, як це здається. Там десь 10-15 депутатів.

При 250 "слуг народу" це не критично для ухвалення рішень. Але це створює негативний фон. Хоча питома вага ось цих людей Коломойського, вона навіть не складає 10% від фракції. Якщо ми подивимося, скільки законів було ухвалено монобільшістю і для скількох законів не вистачило голосів, то це мінімум. Мені здається, що не варто перебільшувати наслідки від того, що в якийсь момент не вистачило голосів.


Зеленський прямим текстом не обіцяв боротися з олігархами

По-перше, було щонайменше п’ять великих прикладів, коли люди Коломойського голосували окремо. Це закон про скасування депутатської недоторканності, Дубневич, закон про ДБР, ринок землі і зараз – мита на бензин. Вони голосували окремо, але всі ці рішення або пройшли, або не були прийняті в тій редакції, яку хотів Коломойський. По-друге, Коломойський в цьому році не отримав нічого, що хотів.

По Приватбанку питання не вирішено для нього. Більше того, вирішення цього питання через суди перенесли на кінець січня. Це відбудеться якраз напередодні засідання МВФ. Я вважаю, шанси майже нульові на те, що рішення суду буде на користь Коломойського. За цей час є шанс прийняти закон, який позбавить його можливості через суди повертати банки.

Для того, щоб цей закон провести результативно через парламент, теж є знаки, які на це вказують. Наприклад те, що профільним комітетом по цьому закону намагаються зробити правовий комітет, а не той, де сидить депутат від Коломойського. Тому мені здається, що вплив Коломойського на владу дуже перебільшений.

Я мав на увазі, що при "типу посиленні" Коломойського відбувається послаблення.

Наприклад, Ахметов контролював велику фракцію, в ОП у нього був вплив напряму на Порошенка, на уряд, на Гройсмана, на регулятора енергетики. Зараз цього всього немає.

Що було раніше при аграрних олігархах? Вони відкривали двері ногою в ОП, в уряд. В попередньому Кабміні ставленик одного з олігархів був керівником представництва уряду в парламенті. Вони отримували мільярдні дотації "за свистком". Зараз це все припинилося.

Щодо Коломойського, то тут ми швидше кажемо про те, що нічого із запланованого ним не досягнуто. Фірташ, здається, також не щасливий від того, що відбувається.

З іншого боку, для олігархів важливо, щоб не відбувалося перекосу, коли один олігарх отримує все, а інші сидять на голодному пайку. Очевидно, що такого не відбулося.

Мені здається, навіть через отаке бажання зменшити їхній вплив, якщо він буде по-справедливому зменшений, то і самі олігархи можливо не будуть настільки радикальні щодо Зеленського. Тому що вони бачать, що не відбувається піднесення одних шляхом пониження інших.

Наприклад, як це було при Порошенку, коли частина олігархів сиділа на голодному пайку, а Медведчуку давали можливість заробляти на дизелі. До речі, Медведчук втратив, фактично, величезний канал постачання дизелю на внутрішній ринок через нафтопродуктопровід, який був у часи Порошенка.

Так само Ахметов отримував надзвичайні переваги завдяки "Роттердам+". Інші олігархи нічого не мали. Їх атакували. Тому була така війна. Одні олігархи підтримували одних, інші інших. Якщо зараз такого перекосу не буде, якщо будуть зменшувати вплив усіх одночасно, то вони, можливо, навіть визнають цей статус і не будуть розхитувати ситуацію.

Що відомо про формулу "Роттердам+"?Це методика формування ціни на паливну складову (вугілля) при виробництві електроенергії на теплових електростанціях в Україні. Діяти почала у травні 2016 року, як результат втрати Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну на Донбасі. Оскільки донбаське вугілля майже цілком потрапило під контроль окупантів, українська влада для забезпечення енергонезалежності прийняла рішення купувати вугілля на міжнародній біржі у Нідерландах, куди воно, у свою чергу, потрапляє з Південно-Африканської Республіки та Південної Америки. Про те, чому формулу називають скандальною – читайте тут.


Схема "Роттердам+"

Для декого з них не стільки важливо заробити, а не бути "пошитим в лохи" – коли їх використовують як "лохів", а хтось у цей час заробляє.

Щодо Порошенка: ті півтора десятка справ, які зараз проти нього відкриті, це політичні ігри?

Я повторю те, що казав і раніше. Для України важливе засудження за корупцію попереднього президента, щоб наступні не мали таких спокус. Якщо на Порошенка існує реальна доказова база його порушень, а я переконаний, що такі порушення були – тоді для України в історичному вимірі важливо, щоб він сів на лаву підсудних і відповів за свої діяння.


Проти Порошенка є корупційні справи

Тому навіть критичні зауваження європейців на цю тему, мені здається, зайві. Вони не мають права нам вказувати, кого з українських корупціонерів і як переслідувати. Їм треба було також обратися в Україні політиками. І якщо вони хочуть захищати Порошенка, то розділити з ним відповідальність за цю корупцію, яку він чинив.

В Ізраїлі президенти сидять у в’язницях, Нетаньяху під слідством, Саркозі у Франції під слідством… Навіть Трамп це приклад того, як відбулося розслідування і покарання за торгівлю впливом. Чому у нас в Україні цього не може відносно п’ятого президента?

Серед тих справ, які зараз ведуться щодо Порошенка, ти бачиш ті, за якими можуть притягнути?

Та безліч справ. "Роттедам+" це схема виведення грошей в інтересах Ахметова…

На самому початку багато людей мали занижені очікування щодо Зеленського, а я у свою чергу казав, що він не збирається бути нічиєю маріонеткою. Він людина, яка мотивована власним успіхом.

Пройшло півроку роботи президента. Якби була корупційна схема, наприклад, як "Роттердам+", ми б про це вже знали. Такої схеми немає.

Читайте також: У США оцінили Зеленського і Порошенка у питанні протистояння Путіну

Для нього особистий успіх важливіший, ніж гроші. Є амбіція стати першим успішним президентом, який закінчить каденцію з величезною підтримкою – можливо, 40-50%. Це те, чого не було в українській історії.

Й закінчити президентство в 46 років, коли в тебе ще півжиття попереду, а ти вже досягнув так багато. Я думаю, що це набагато крутіше, ніж стати мільярдером й потім не знати як ці гроші легалізувати, куди їх витратити. Таке моє відчуття його мотивації – особистий успіх, звичайно, як президента.

Можливо, для нього обкладинка журналу Time важливіше, ніж 100 мільйонів на рахунку. Тільки тому, що це інша вагова категорія. Для президента якоїсь країни, навіть меншої за Україну, 100 мільйонів – це не унікальне явище. Я переконаний, що на пострадянському просторі з нинішніх або попередніх президентів будь-хто міг 100 мільйонів вкрасти або заробити квазізаконним шляхом.


Зеленський на обкладинці авторитетного Time

А потрапити на обкладинку журналу Time з них не зміг ніхто, крім одного. Ще Путін, але це було з негативних причин, бо він в той рік напав на Грузію. Оце інший показник, який є набагато вагомішим. Це мотивація особистого політичного успіху.

Фактично, саме цим керувалися всі відомі реформатори. Від Черчилля, Рузвельта і до Клінтона або Рейгана. Політика це завжди боротьба амбіцій. Не можна казати, що політик не амбіційний. Це ніколи не спрацьовує. Якщо в тебе немає амбіцій, то ти не вмотивований займатися політикою.

Але коли переміг Порошенко, то ми також дуже довго думали, що в нього є амбіції. А потім виявилося, що амбіції інші.

Він думав, що він зможе дурити всіх й довго. А ти можеш дурити всіх, але дуже коротко. Або дурити довго, але маленьку групу людей. Він вирішив, що можна і так, і так – дурити всіх й довго.

Щоб поставити крапку в історії з Коломойським. На тих плівках, які нібито були зроблені в кабінеті Труби, там теж є про Коломойського, де нібито дають якісь вказівки з Банкової не чіпати його підприємство.

Наскільки я там зрозумів, Богдан втручався в те, щоб рішення для Коломойського не було ухвалено в потрібному для нього форматі.

Не пам’ятаю чи про Приватбанк, чи про що… Але начебто Богдан каже, що не треба в час, коли є МВФ робити якісь дії, які можуть задовольнити Коломойського.

Ти вважаєш, що немає впливу Коломойського, яким всі лякали?

Я це бачу. Те, що передбачалося в уяві багатьох фантазерів політичних. Це мало бути так: Коломойський сидить ледь не в Офісі Президента або в себе й в телефонному режимі керує президентом, урядом і Верховною Радою.

Цікаво! Підконтрольні Коломойському депутати: яка поправка вигідна олігарху

Ми бачимо зараз реалії, які полягають в тому, що не досягнуто Коломойським жодної з поставлених цілей. В парламенті він контролює маргінальну групу, яка не впливає навіть на монобільшість.


Зеленському приписують вплив олігарха Коломойського

Мені здається, що вже виробляється імунітет, тобто Коломойського перестають боятися настільки серйозно, як це було на початку. Тому що бачать, що його вплив набагато перебільшений, ніж це в уяві багатьох було.

Це робить людей більш розслабленими, тобто вони не напружуються, коли Коломойський чимось там незадоволений

Вплив ні Коломойського, ні Авакова не був критичним для Зеленського. Зараз кажуть, що якби не Аваков, то Зеленський програв би вибори. Та не програв би він вибори взагалі! Кажуть, що якби не Аваков, то Порошенко скупив би всю Україну й переобрався би на другий термін. Не переобрався б він – це очевидно. Ми заднім числом це вже бачимо, що це б не спрацювало.

Коли кажуть, що без каналу Коломойського Зеленський би не переміг – переміг би він також на виборах. Не виступав би на каналі Коломойського, то я переконаний, що з тих каналів, які є, інші безкоштовно давали б йому ефір. Тільки би щоб, по-перше, поміняти владу. Тому що невдоволення владою було і серед олігархів теж.

По-друге, тому що продукт Зеленського завжди був популярний. Він приносить за собою величезні рейтинги. Тому якби не Коломойський, то хтось інший би з власників медіа давав би йому трибуну виступати.

По-третє, навіть якби не давали, то він би діяв через соціальні мережі. Все одно сарафанне радіо спрацювало б.

Якщо ми подивимося, якими є погляди Зеленського, його Офісу, уряду – в багатьох питаннях це повністю суперечить поглядам Коломойського і його інформаційно-політичного клану в парламенті й на телеканалах.

Але коли вони запостили фото з Банкової, де Коломойський із Зеленським поруч сидить, то всі трошки збадьорилися.

Я думаю, що це був інформаційний прорахунок. Очевидно Офіс думав так: "Ми не будемо приховувати зустріч, покажемо, що вона відбулася й таким чином знімемо спекуляцію". А на Заході якраз це викликало негативну реакцію.

Хоча я не скажу, що це призвело до катастрофічних наслідків. Дивляться не на фотографію, а на реальні дії.

А реальні дії такі, що Коломойський не отримав те, що хотів. Навіть останнє голосування, коли намагалися проштовхнути через парламент зниження акцизу на бензин й збільшення акцизу на автомобільний газ. Це явно в інтересах Коломойського перемкнути споживачів.

Чи відбувається щось схоже на обіцяний наступ на олігархів?

По-перше, наступ на олігархів обіцяв Порошенко. Зеленський прямим текстом такого не обіцяв.

Цікаво! Зеленський має пройти випробування Коломойським, – Казарін

Але по "Роттердам+" є величезний прогрес. Тільки-но звільнився Порошенко – одразу 6 підозр Антикорупційне бюро виписало. Багато справ, які блокувалися 3-4 останніх роки, були розблоковані і десятки підозр пішли – від Бахматюка й інших олігархів і до корумпованих чиновників.

Я переконаний, що справа "Роттердам+" має перспективу. Я думаю, що для слідства простіше довести якусь однозначну справу. Однозначною є, наприклад, справа судді Чауса.

Що відомо про суддю Чауса Микола Чаус – екссуддя Дніпровського райсуду Києва, який ухвалював рішення проти активістів Автомайдану за сфальсифікованими справами. Ще однією скандальною справою Чауса було його рішення про зняття з розшуку та заборону проводити слідчі дії щодо експоплічника Януковича Юрія Іванющенка. А у серпні 2016 року Чауса затримали при отриманні 150 тисяч доларів хабаря. Отримані гроші суддя закопував на своєму городі у літрових банках.


Скандальні справи судді Чауса

Тому, я думаю, якщо Чауса видадуть Україні й він дасть свідчення про те, хто йому допомагав тікати, це покаже на найближче оточення Порошенка. Це буде дуже тривожний сигнал для п’ятого президента. Другою однозначною справою є викрадення Саакашвілі.

Крім цього, адвокат експрезидента Грузії, лідера партії "Рух нових сил" Міхеїла Саакашвілі звернувся до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії органів державної влади України щодо політика в частині порушення прав людини.

Що відомо про викрадення Саакашвілі 12 лютого у Києві невідомі викрали й затримали Міхеїла Саакашвілі, після чого відправили його чартерним літаком до Варшави. Усе тому, що Саакашвілі перебував в Україні незаконно, тож політика відправили в країну, звідки той нелегально прибув. Згодом було ухвалено рішення заборонити в’їзд Саакашвілі на територію України терміном на три роки – до 13 лютого 2021 року.

Я думаю, що це дві дуже перспективні справи, за які можуть покарати Порошенка. Фактично за зловживання владою, торгівля впливом тощо. Якщо Саакашвілі виступав проти корупції Порошенка і той покарав його відповідними діями, то це є складовою корупційних дій п’ятого президента. Він же атакував Саакашвілі не тому, що мав нейтральну позицію і був незадоволений, а тому що той був дуже ярим критиком корупції Порошенка. За це був покараний видворенням з України.

Щодо справи судді Чауса – все так само. Він же втік з України не тому, що йому тут перестало подобатись жити, а тому що його спіймали на корупції. І йому допомагали рятуватися ті, хто замовляв послуги у Чауса – люди з оточення Порошенка. У нас з 1 січня вже зникає депутатська недоторканність.

Цікаво! Мільйони за публікацію: як Порошенко просував свої ідеї через фейкових політологів та блогерів

А це те, про що ми могли лише мріяти ще рік тому. Це означає, що буде набагато більше свободи в розслідуванні таких резонансних справ і корупційних злочинів. Для мене очевидно, що є безліч прикладів, коли Порошенко зловживав владою. І не лише з метою власного збагачення, але й з метою захисту від критики за це.

Я знаю, що у справі судді Чауса тривають довгі переговори щодо його видачі Україні. Без цього ми не можемо рухатися далі. Це доволі дрібна справа, але вона достатньо яскрава і показує всю порочність системи Порошенка.

Якщо Онищенка видадуть Україні, то він теж зможе свідчити у справах Порошенка?

Я можу на це лише сподіватися. Але його мали видати ще у середині грудня за добровільною екстрадицією, на яку він погодився. А потім його невідомо чого потягнуло у Німеччину, там його затримали і посадили за ґрати на екстрадиційний арешт.

Хто такий Олександр Онищенко? Політика звинувачують в організації схеми щодо перепродажу купленого у держкомпаній газу своїм же фірмам за заниженими цінами з 2013 по 2016 рік. Через це державі було завдано збитків на суму приблизно 3 мільярди гривень. У 2016 році парламент позбавив тодішнього нардепа Онищенка депутатського імунітету і дав згоду на арешт. Утім, він на той час уже перебував за межами України.

За різними даними Онищенко перебував у Великобританії, Австрії, Італії, Іспанії. 3 грудня 2019 року Онищенка затримали у німецькому місті Ольденбург. Німецький суд має ухвалити рішення щодо подальшої екстрадиції Онищенка в Україну і визначити запобіжний захід на період розгляду цього питання.

Коли доведуть справу Мартиненка?

Я думаю, що це показова справа. Тут важливо, що вона йде до Антикорупційного суду. Сподівання Мартиненка виправдатися у старих, корумпованих судах не справдилися. Ми матимемо вирок або в Україні, або у Швейцарії точно.

Хто такий Микола Мартиненко та в чому його звинувачують? 20 квітня детективи НАБУ затримали колишнього нардепа від "Народного фронту" Миколу Мартиненка. Його звинувачують у розтраті коштів державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Це завдало збитків державі на понад 17 мільйонів доларів. 22 квітня суд відпустив Мартиненка на поруки. Згодом йому повідомили про підозру в заволодінні майном держпідприємства "НАЕК" Енергоатом".

Я переконаний, що заготовки за 2019 рік були зроблені серйозні. І якісь з фігурантів відомих справ точно отримають вироки. Викриття і покарання корупціонерів несе у собі певний профілактичний захід. Це важливо для створення прецедентів покарання. Але це певна негативна аура. Я прагну, аби у 2020 році, крім покарання, були й надії на економічне відродження.

За великим рахунком, визначальним для громадянина є якість життя. Це не лише про зарплату, але й про безпеку на вулицях, справедливі суди, екологію тощо. Потрібно аби сучасний світ прийшов до нас в Україну. І ці стандарти життя будуть додатковим аргументом для людей, мовляв, поїхати за кордон можна, але я можу мати це саме в Україні, тому я залишуся тут. Втеча від проблем за кордон – це величезна проблема. Я сподіваюся, що у 2020 році це зупиниться.