Політичні заручники як засіб для пропаганди і тиску

Миколу Карпюка та Станіслава Клиха Верховний суд Чечні 26 травня засудив до 22,5 і 20 років ув'язнення відповідно за те, що вони нібито наприкінці 1994 – початку 1995 року воювали проти російських федеральних сил у складі озброєних формувань самопроголошеної "республіки Ічкерія". Обидва заперечують всі обвинувачення, Клих заявляє, що взагалі ніколи не був у Чечні.


Проти Карпюка і Клиха висунули безглузді звинувачення

Однак абсолютно зрозуміло, що для Кремля немає жодного значення відсутність доказів цього безглуздого звинувачення. Суд і суворий вирок українцям Москві потрібні, в першу чергу, для пропаганди проти України. Адже так зване слідство, застосовуючи жорсткі тортури до Карпюка і Клиха, змусило їх визнати, що нібито в 1994 році екс-прем’єр Арсеній Яценюк разом з ними воював у Чечні проти федеральних сил. Зрозуміло, що для пересічного росіянина участь українського прем’єра в чеченській війні – це засіб для підтвердження того, що Україна – це суцільні праві радикали, "фашисти", "хунта" тощо, які нещадно вбивають мирне населення, особливо, росіян. Таким чином Кремль стимулює своїх громадян не тільки підтримувати війну на Донбасі, але й їхати воювати за "рускій мір".

Рішення верховного суду РФ цілком передбачуване, адже Карпюка та Клиха звинуватили в участі у бойових діях проти російських військ у Чечні. Сподіватися на правосуддя у цьому питанні марно,
– зазначив директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

Тому те, що вирок залишили в силі, не дивує. По-перше, в Росії в принципі немає правосуддя, і там цього не приховують. Вироки виносить тільки одна людина – господар Кремля. По-друге, Москві політичні заручники необхідні не тільки для пропаганди всередині держави – це дуже зручний спосіб для тиску на Україну чи Захід. Кремль фактично публічно це демонструє. Затримання місяць тому в Москві російським ФСБ українського журналіста Романа Сущенка, якого підозрюють у шпигунстві – доказ цього. Ще раніше, наприкінці літа, ФСБ у Криму піймала двох "диверсантів" Євгена Панова і Андрія Захтія і змусили їх зізнатися в організації за вказівкою українських спецслужб терактів на півострові.

Вже два роки у в’язниці РФ перебувають політичні в’язні Олег Сенцов і Олександр Кольченко – жителі Криму, яких також засудили за "тероризм" до багаторічного ув'язнення.

Це далеко не всі політв'язні, яких утримує Росія. Дуже багато українських громадян ув'язнені в анексованому Криму – здебільшого це кримські татари. За різними даними, в російських в'язницях незаконно утримується від 29 до 38 українців.

Київ постійно наполягає на звільненні українських громадян. Президент Петро Порошенко назвав розгляд апеляції у справі Карпюка та Клиха "фарсом".

В черговий раз повторився фарс на російському судилищі над громадянами України Миколою Карпюком та Станіславом Клихом. І це незважаючи на повну абсурдність висунутих проти них звинувачень і незважаючи на важкий стан здоров'я Станіслава, який потребує невідкладної медичної допомоги,
– написав він у Facebook.

На його думку, абсурдність цієї ситуації підкреслює нещодавня відмова російської влади передати Україні інших засуджених українців в РФ – Олега Сенцова і Олександра Кольченка – нібито через те, що вони є громадянами Росії.

За два роки вдалося звільнити Надію Савченко, Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка. Із Савченко, як показали подальші події, – історія неоднозначна. Афанасьєва і Солошенка погодилися випустити через критичний стан здоров'я. Хоча Кремль прикрився "гуманністю", насправді, на думку експертів, у Москві просто злякалися, що українці через дуже жорсткі тортури, які й стали причиною різкого погіршення здоров'я, можуть померти. Тоді може втрутитися Захід, коли на поверхню випливе історія з тортурами і порушенням Конвенції Ради Європи із захисту прав людини.

Фактор Савченко

Поїздка народного депутата Надії Савченко в Москву на засідання суду по розгляду апеляції у справі Карпюка і Клиха викликала бурхливу реакцію в українському суспільстві. Одні назвали це піаром, інші виступили з розумінням і підтримали Савченко. Звичайно, її колеги по фракції ВО "Батьківщина", до якої входить Надія Савченко, як могли, виправдовували її вчинок.

Тарас Березовець написав у Facebook: "Все цілком ясно. Старі явки провалені, пошта Суркова (помічник Путіна – 24) розкрита. Довелося їхати за інструкціями особисто".

На думку політолога Олександра Кочеткова, без дозволу російських спецслужб Савченко не поїхала б у Москву.

Читайте також: Чий сценарій виконує Надія Савченко: справжня мета гучних заяв і акцій

Сама Савченко заявила, що їде в Москву підтримати українців – Миколу Карпюка та Станіслава Клиха, усвідомлюючи, що може не повернутися з Росії живою.


Савченко без будь-яких перешкод поїхала в Москву, а ще раніше на окуповані території Донбасу

Однак чимало спостерігачів і навіть колишній адвокат Надії Савченко Марк Фейгін вважають, що для Карпюка і Клиха присутність народного депутата на суді більше шкодить, ніж приносить якусь користь.

Російський піар-супровід приїзду Надії Савченко в Москву створює ілюзію, що будь-який українець може безбоязно приїжджати в Росію, що все спокійно. Але це неправда! При цьому я розумію, що сама наївна Надія Вікторівна щиро хотіла допомогти комусь. Однак отриманий інформаційний фон шкодить у справах інших українських політв'язнів,
– вважає Фейгін.

За словами Євгена Магди, її візит до Москви не був виправданий жодним чином та не мав політичної логіки.

За виключенням того варіанту, що Савченко та її ляльководи ставили на меті відвернути увагу від процесу над Карпюком та Клихом. Дивна поведінка для людини, що перебувала у російській в'язниці,
– зауважив експерт.

На думку директора Центру дослідження громадянського суспільства Віталія Кулика, Савченко бачить себе як альтернативного переговірника в питанні звільнення заручників. Вона сподівається, що в Москві може бути зручним переговірником. Савченко, за словами політолога, буде нав’язувати українській стороні певну логіку цих обмінів.

Але це призведе до того, що питання звільнення українських заручників перейде в формат хаотичної діяльності. Це непросто – взяти і всіх обміняти. Потрібна процедура, яка передбачає особливе розслідування, розгляд питань, пов’язаних з оперативно-пошуковою діяльністю, з вироками суду. З тим, що ми не можемо видавати Росії небезпечних злочинців, які брали участь у знищенні мирного населення або завдали величезні збитки Україні,
– наголошує Кулик.

Тому, вважає він, у процесі звільнення заручників Савченко грає деструктивну роль.

Так чи інакше, але певні підозри щодо поїздки Надії Савченко до Росії є. Можливо, вона й справді щиро прагне допомогти українським політв’язням. Та її методи, дії і заяви викликають не тільки подив, але й обурення. Зокрема, про те, що українці мають просити вибачення у жителів Донбасу. Крім того, всі знають, що в неї досить тісний взаємозв’язок із лідером партії "Український вибір" Віктором Медведчуком – кумом Путіна. Саме він був головним переговірником по звільненню Савченко.

Тим більше, що поїздка Надії Савченко в Москву стала в результаті піар-акцією і ніяк не вплинула на вирок по Карп'юку та Клиху.

Звільнення заручників і політична кон’юнктура

Прогнозувати дії Путіна в питанні звільнення наших заручників, вважає Віталій Кулик, немає сенсу.

Обмін відбувається не за якоюсь логікою, а виходячи з того, чи є якась зручна політична кон’юнктура для Москви. Тому Україні потрібно вибити поступливість з боку ЄС і Заходу в цілому,
– говорить Кулик.

Читайте також: Українські заручники в Росії: які шанси на повернення?

Експерти вважають, що звільнення заручників, вочевидь, відбуватиметься за вже відпрацьованою схемою – обмін. За словами Віталія Кулика, в Україні є російські громадяни, на яких можна було б обміняти Карпюка і Клиха. Однак, зауважує він, такий обмін відбуватиметься тільки в пакеті з Сенцовим і Кольченком.

Для Клиха і Карпюка єдиним варіантом є тільки обмін. Ніякі особливі рішення чи апеляції не будуть працювати. Але в пакеті з Сенцовим і Кольченком. Клих і Карпюкє не настільки є цінними для Росії, як Сенцов. Але звільнення Сенцова може стати відправною точкою для повернення інших політв’язнів,
– переконаний політолог.

Є й більш радикальні пропозиції. Олександр Кочетков вважає, що Україні потрібно розірвати дипломатичні стосунки з Росією, війну назвати війною, визначити час для повернення українців, які знаходяться в РФ, додому. Після того за міжнародними процедурами проводити обмін полоненими. А так Україна веде переговори і результати всі бачать.


Найвірогідніший спосіб звільнення – обмін. Але спочатку мають бути Сенцов і Кольченко

Також, на його думку, є ще один варіант. Це може бути спецоперація Кремля.

Якщо Кремль вирішить з якихось мотивів використати цю карту і, приміром, посилити позицію когось із українських політиків. Це може бути Савченко, Медведчук або навіть Порошенко,
– говорить він.

Якщо проаналізувати події і поведінку Савченко після її звільнення, то це справді дуже схоже на певну спецоперацію Москви.

Однозначно, що Україні треба продовжувати тиск і на Росію, і на наших західних партерів. Москва безпідставно затримує, кидає за ґрати і піддає тортурам українців. При цьому світова спільнота робить вигляд, що нічого не трапилось, періодично закликаючи Росію звільнити полонених. Крім того, українцям треба бути максимально уважними і двічі подумати, перш ніж їхати до Росії. Кожен може стати таким заручником, якого Кремль використовуватиме як розмінну монету в своїх політичних іграх.

Читайте також: П’ять умов від Порошенка: зрозуміло про вимоги України до Росії