Цього разу комітет, як і попередні рази, вирішив не брати відповідальності та відпасував прийняття рішення на Андрія Парубія. Саме спікер Верховної Ради на власний розсуд отримав право виносити або не виносити питання зняття недоторканності з депутатів. Рішення щодо депутата з Народного фронту Максима Полякова було ідентичним попереднім рішенням комітету.
Такий жест комітету свідчить, що рішення про зняття недоторканності – це питання не колективного рішення, а вищого керівництва країни.
Читайте також: Дейдей, Лозовий та інші: за що ГПУ хоче зняти недоторканність з депутатів
Як відомо, 21 червня Юрій Луценко спрямував до парламенту подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту Максима Полякова. Він разом з колегою з БПП Бориславом Розенблатом проходить по "бурштиновій справі".
Луценко заявив, що Поляков причетний до отримання хабара на суму 7500 доларів за внесення поправок у законопроект щодо видобутку бурштину.
* * *
Четверте засідання Регламентного комітету продемонструвало, що усі учасники втомилися – як один від одного, так і від самого процесу, тому не скупилися на емоції.
Не витримавши напруги, Юрій Луценко після перепалки з депутатом Сергієм Шаховим вирішив на деякий час вийти із зали, чим перервав засідання.
Гарячі дискусії легко перетворювалися на образи та взаємне цькування, де громадськості важко було відділити демагогію від суті.
Для того, щоби зрозуміти, що відбулося у Регламентному комітеті, потрібно згадати про квотний принцип розподілу комітетів між представниками тодішньої коаліції – Регламентний комітет очолює депутат від фракції "Народний фронт" Віктор Пинзеник, тож говорити про незаангажованість та неупередженість доволі складно.
За і проти Полякова
У вже звичний спосіб Юрій Луценко продемонстрував комітету фрагменти розмов агента НАБУ з помічницею Полякова Тетяною Любонько, які мали стати основним оприлюдненим доказом причетності Полякова до отримання корупційних коштів.
Слідство також вважає, що нардеп Поляков був складовою ланки, через яку діяла "бурштинова мафія".
Загалом прокурори спиралися на такі тези, які, на їхню думку, доводили причетність Полякова:
а) його помічниця називала конкретні суми вартості внесення поправок у закон та узгоджувала їх телефоном безпосередньо з Поляковим;
б) помічниця отримала гроші, які передали Полякову;
в) Поляков придбав за корупційні гроші iPhone7;
г) ці гроші задокументовані, помічені та вилучені;
д) вилучений також смартфон у дружини Полякова, як речовий доказ.
Захист Полякова і сам нардеп відповів на звинувачення ГПУ таким чином:
а) Він не давав своїй помічниці жодних корупційних доручень;
б) у нього старий телефон, на якому не встановлено додаток WhatsApp, де на думку слідства, відбувалися переговори про суми коштів;
в) у ГПУ немає доказів передачі коштів. Нардеп заявив, що у прокурорів немає мічених купюр, які нібито йому передавались;
г) iPhone7 придбаний за власні кошти;
д) НАБУ упереджені щодо нього, бо він виступає за перезавантаження Агентства.
Епізод з телефоном
Багатьох депутатів з Регламентного комітету обурив той факт, що працівники НАБУ отримали дозвіл провести обшук у фойє будинку, де проживав Поляков з дружиною.
Це дозволило детективам вилучити у дружини депутата телефон силою.
Як виникла така ідея вилучати телефон у фойє? Затиснути жінку в кут і вибити телефон з рук. Ось це робота антикорупційних органів,
– надмірно обурювався колега по фракції Полякова Георгій Логвинський, який найдовше виголошував доводи проти обвинувачення.
Його півгодинні промови в захист Полякова нагадували виступи адвокатів часів Стародавньої Греції, де поряд з фактами публіку вводили в оману різними риторичними прийомами.
Одним із найпалкіших захисників Полякова був Георгій Логвинський, його однопартієць
Луценко, як міг, намагався повернути дискусію у бік звинувачення Полякова, однак члени комітету, які очевидно перейнялися становищем Полякова, більше говорили та хотіли чути про законність/незаконність дій детективів під час вилучення телефону.
Провокація підкупу
Ще одним каменем спотикання стала деталь, яку нібито виявили нардепи на засіданні комітету під час заслуховування викладу справи.
Голова комітету Віктор Пинзеник заявив, що він бачить у діях детективів ознаки криміналу, адже, на його думку, співробітниця НАБУ провокувала Полякова взяти хабар.
На це прокурори заявили, що помічниця нардепа Любонько сама була ініціатором зустрічей та називала суми, які треба заплатити.
Пинзеник додав: "Детективи шукали депутатів, які візьмуть гроші, а це говорить про нездоровий характер взаємин між депутатами та правоохоронцями. Щодо депутатів діє презумпція вини". На це у свою чергу Луценко відповів, що настав час всім відповідати перед законом – мовляв, або ми будуємо країну на спільній ідеї закону та справедливості, або повертаємось до касти недоторканих, як за часів Януковича.
Дискусія остаточно зайшла у псевдофілософський глухий кут і там, зрештою, залишилася.
Комітет Верховної Ради визнав недостатньо обґрунтованими подання ГПУ на притягнення до кримінальної відповідальності і арешт нардепа Максима Полякова й постановив передати подання до Андрія Парубія на розгляд. Як чинитиме голова Ради (і не тільки з поданням на Полякова, але й інших нардепів) – питання відкрите.
Керівник САП Назар Холодницький підкреслив, що робота прокурорів триватиме і попри депутатські канікули, нові подання на депутатів ще будуть надходити.