Так, за даними фонду BrainBasket Foundation, обсяг IT-сектора за підсумками 2015 року досяг 2,4 млрд доларів, що перевищує 3% ВВП нашої країни, а темпи його щорічного зростання коливаються від 30 до 35%.

Про високі технології та розробки знають всі. Українські стартапи підкорюють Kickstarter і привертають мільйонні інвестиції. Так, за 2014 рік капіталовкладення в IT-проекти склали близько 22 млн доларів, у 2015 році, згідно з підрахунками Асоціації міжнародних інвесторів (UVCA), в стартапи "прийшло" близько 100 млн.

Також не потрібно забувати, що IT-індустрія генерує тисячі робочих місць (усього в галузі працевлаштовано близько 90 тисяч осіб), є стимулом для розвитку суміжних галузей і приносить українському бюджету чималий обсяг платежів. До того ж, українські ВНЗ щороку випускають 16 тисяч інженерних і технічних фахівців. Потужна освітня база – це готові "мізки" і "руки" для бізнесу, що є однією з ключових цінностей вітчизняного IT.

Проте, сьогодні інтелектуальний бізнес працює на вістрі леза. 2015 рік ознаменувався справжнім протистоянням між IT-галуззю і владою. Десятки IT-структур виявилися в епіцентрі скандалів, пов'язаних з обшуками співробітниками Державної фіскальної служби, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури.

Частина компаній під вивіскою IT дійсно займається різного роду "сірим" бізнесом (на кшалт онлайн-казино) і піддається санкціям цілком обґрунтовано. Такі гравці кидають тінь на інших учасників ринку, які також страждають від посиленої уваги правоохоронців. І ця проблема вже набуває масштабів епідемії, оскільки IT-сектор втрачає фахівців. Вони масово їдуть за кордон (за різними даними, щорічно Україну залишає 7-9 тисяч "айтішників"), а компанії переводять свої офіси в сусідні країни – Польщу, Чехію, Ізраїль, де бізнесу дають нормально працювати.

На межі терпіння

Останній прецедент, який оголив глибину проблем українського IT-ринку – конфлікт навколо групи компаній Lucky Labs. Перший обшук в її офісах відбувся ще в жовтні 2015 року. Тоді силовики шукали документи, які змогли б підтвердити зв'язок групи з сумнозвісним збанкрутілим брокером Forex Trend. З другим обшуком СБУ прийшло в Lucky Labs вже в квітні нинішнього року, і на цей раз компанії закидали організацію онлайн-казино і фінансування терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР".

Хоча доказів провини компанії правоохоронці поки не надали, керівник апарату глави СБУ Олександр Ткачук заявив, що є задокументований факт виробництва Lucky Labs програмного забезпечення, і складено перелік онлайн-казино, а також зафіксовані перерахування коштів учасникам цих казино, які проживають на територіях, непідконтрольних Україні.

Сама компанія займає протилежну позицію, згідно з якою діяльність Lucky Labs вписується в рамки законодавчого поля. При цьому представники компанії не заперечують, що в Україні організація і ведення азартних ігор, а також надання до них доступу, заборонені. У компанії уточнюють, що контрактами на виготовлення програмного забезпечення використання продуктів Lucky Labs на території України виключено, і програмне забезпечення реалізується тільки в європейські країни, де гральний бізнес легалізований. Втім, це не заважає СБУ намагатися притягнути Lucky Labs до відповідальності за статтею Кримінального Кодексу України 203-2 (заняття гральним бізнесом).

Істина глибше

Після випадку з Lucky Labs експертне співтовариство розділилося на два табори. Багато завзято захищають компанію, вбачаючи в діях СБУ черговий "наїзд". Наприклад, президент холдингу "Інтернет Інвест" Олександр Ольшанський вважає, що більшість звинувачень проти IT-бізнесу – це маніпуляція і провокація. Один із доказів цього, на думку Ольшанського, що жоден візит силовиків до "айтішників" не закінчився судом і рішеннями проти представників IT-ринку. Отже, СБУ використовує кримінальні справи та обшуки виключно для залякування бізнесу.

Відомий український інвестор і підприємець Ілля Кенігштейн взагалі виступив з ініціативою дати казино "зелене світло", замість того, щоб закривати очі на сотні так званих "інтернет-клубів", розкиданих по великих містах, і провокувати появу в Україні підпільного бізнесу.

Представники політичного істеблішменту, навпаки, займають протилежну позицію. Зокрема, депутат Ігор Мосійчук від "Радикальної партії" дуже жорстко розкритикував правоохоронні органи за те, що вони допустили "роботу на території України компанії, що створила тут нелегальний бізнес". Аналогічної думки дотримується і член "Батьківщини" Сергій Соболєв, який заявив, що будь-які спроби створення казино та інших тоталізаторів повинні жорстко каратися законом, незважаючи на походження та імена організаторів.

Але найголовніше, що більшість експертів визнає факт неоднорідності українського IT-ринку. Так, багато компаній ведуть прозорий бізнес, розробляють програмне забезпечення, впроваджують рішення в промисловості, фармацевтиці, телекомунікаціях, беруть участь у волонтерських проектах (наприклад, щодо впровадження електронного уряду або так званого e-gov) і створюють софт для військових. Але, в той же час, чимало IT-структур шукають способи нелегального заробітку. Будь-то лазівки для виведення за кордон валюти (про що, до речі, регулярно говорить глава податкової міліції Сергій Білан), використання в своїх схемах офшорних структур або заробіток за допомогою азартних ігор, незважаючи на законодавчу заборону.

Час змінювати пріоритети

За великим рахунком, зараз ситуація заходить в глухий кут. Вірити в те, що сторонам вдасться домовитися, занадто наївно. Особливо після десятків обшуків і кримінальних справ, відкритих проти "айтішників". У правоохоронців поки немає розуміння, що вилучення обладнання можливо і зашкодить роботі IT-компанії, але, скоріше, лише спровокує її відхід з країни разом з фахівцями, які вважатимуть за краще мігрувати, ніж втрачати високооплачуване робоче місце (середня зарплата "айтішника" в Україні становить 1500-2000 у.о.).

Тому ринку і владі потрібні чіткі правила роботи, нова модель взаємовідносин з силовими та контролюючими структурами. Адже в ході обшуків часто страждають компанії, за якими порушень немає. І в такому випадку прихід представників ГПУ або СБУ остаточно руйнує і без того хиткий інвестиційний клімат.

В принципі, у IT-спільноти варіант вирішення затяжного конфлікту з правоохоронними та фіскальними органами вироблений вже давно. Так, асоціація "IТ України" ще півроку тому виступила з ініціативою на рівні закону заборонити вилучати обладнання у IT-компаній, ввести можливість апеляційного оскарження постанови судді про обшук, передбачити кримінальну відповідальність слідчих і прокурорів за перевищення повноважень. Питання в тому, що до парламенту ці ідеї досі не дійшли. Незважаючи на те, що адміністрація президента в особі Дмитра Шимківа їх підтримала.

З іншого боку, повністю виключити слідчі дії також неможливо, оскільки тоді залучати до відповідальності IT-компанії, які дійсно порушують законодавство, буде вкрай складно. Однак навіть той бізнес, на адресу якого висунуті підозри, повинен мати гарантії правової поведінки силових структур. Зрештою, закон для всіх один.

Заради майбутнього

В цілому ж, українській IT-галузі потрібне серйозне "перезавантаження". Перехід від аутсорсингової моделі до випуску продукту повного циклу, починаючи з виробництва "заліза" і закінчуючи розробкою програмного забезпечення і дистрибуцією. Тільки в такий екосистемі високотехнологічним компаніям вдасться вийти на новий рівень розвитку, а ринок органічно очиститься від гравців з сумнівною репутацією.

Поки Україна може похвалитися тільки тим, що є одним з найбільших ринків аутсорсингу в Європі. Але цей напрямок хоч і забезпечує українських фахівців роботою, в економіку країни нічого не привносить, оскільки за фактом результат розробок дістається замовникам-нерезидентам.

Щоб змінити цю тенденцію, бізнесу необхідні стимули для розвитку і прозорої діяльності, в тому числі, сприяння з боку держави, яка має бути зацікавлена не в репресивному апараті, а в створенні власного внутрішнього ринку з чітким і справедливим законодавчим регулюванням.

Читайте також: Як досяг успіху українець, про ІТ-компанію якого схвально відгукувався Гейтс