Довкола "марихуанового" питання є два різні за суттю підходи. Перше — декриміналізація частини 1 статті 309 ККУ, що передбачає переслідування за зберігання невеликих кількостей коноплі без мети збуту, тобто – для особистих потреб. Друге — легалізація обмеженого обігу цієї речовини для використання у медицині. В жодному випадку мова не йде про узаконення "травички" для вільного обігу. Та про легалізацію поговоримо в наступній публікації, а спершу розберемося, що то за риба-дельфін та декриміналізація

"А Баба Яга проти"

Активісти, що працюють з темою реформ у наркополітиці, кажуть — порахувати кількість людей, які вживали чи вживають коноплю чи то, як ліки, чи то для "розслаблення" — об’єктивно неможливо. Адже за контакт з цією рослинкою у нас передбачена кримінальна відповідальність. Тобто судимість і всі відповідні наслідки до кінця життя.

Разом з тим, згідно даних дослідження "За здорову Україну", в 2004 році майже 11 мільйонів українців пробували марихуану бодай раз у житті. 3,5 мільйони курять коноплю принаймні раз на рік, а 2 мільйони чоловік є постійними курцями канабісу (тобто вживають щонайменше раз на місяць).

Згідно з нещодавніми опитуваннями 85% українців виступають за повну заборону легких наркотиків. Тільки 3% не проти такі легалізувати. А от про ініціативу декриміналізації статті за зберігання малої кількості канабісу – мало хто й знає.

Навіщо потрібна декриміналізація

Як пояснив сайту "24" прес-аташе "Маршу свободи за реформу наркополітики" Тарас Ратушний, найбільшою проблемою до недавнього часу (до 2013 року) в Україні була відсутність єдиної стратегії щодо наркотиків. Так, керувалися світовими практиками і документами з боротьби з наркозлочинністю та кримінальним законодавством, що залишилось у спадок від радянських часів.

Читайте також: Легалізувати все: Зброя для народу, для депутата, і до чого тут демократія

Внаслідок чого процвітали окозамилювання та наркокорупція. Оскільки за вживання і зберігання марихуани навіть у кількості 5 грамів передбачена кримінальна відповідальність, департамент БНОН МВС успішно вибудував захищену дірками у законодавстві "схему", за якою на підставі "підозри у вчиненні наркозлочину" будь-кого можна було затримати і ізолювати на термін до трьох діб, без участі адвоката та з використанням "ручних" понятих. За свободу були відповідні "розцінки", наприкінці 2000-х сума викупу стартувала від 1000 доларів. Проти впертих і неплатоспроможних кримінальні справи відкривались безкоштовно, тому стаття "за зберігання" роками домінувала в міліцейській статистиці.

За даними щорічного Національного звіту щодо наркоситуації в Україні державної установи "Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України", у 2009 році число засуджених за зберігання наркотиків без мети збуту (21146 осіб) складала дві третини від загального числа засуджених за наркозлочини (31027 осіб).

Зупинити цю злочинну практику громадянські активісти намагались і через Конституційний суд, однак "зламав" наркокорупцію новий Кримінально Процесуальний кодекс (прийнятий у 2012 році). Згідно з новими правилами "підкидати" і "досипати" (маніпулювати вилученим) стало значно складніше.

Тепер справу не прийме суд, якщо при затриманні не було адвоката, а присутність адвоката фактично унеможливлює маніпуляції і шантаж правопорушника, затриманого за кілька грамів конопель на кишені,
— уточнив Ратушний.

Найперше це позначилось на мотивації силовиків займатися "наркозлочинцями" – вона стала різко зникати. Вже у 2014 році кількість всіх засуджених за наркозлочини впала більш ніж удвоє (13 608 осіб), однак перехиляння на користь"зберігання без мети збуту" в цій цифрі став ще більшим (9 197 осіб).

"Фактично, з втратою корупційної складової, єдиним мотивом стала статистика. А її значно легше робити на споживачах заборонених речовин, ніж вистежувати і збирати докази проти організованої наркозлочинності. Типове кримінальне провадження за збут – це мінімум 600 аркушів паперу, ретельне дотримання процедури і обов’язкові контрольні закупки. А типова справа за зберігання – 50 аркушів, доказ – вилучені кілька грамів і результат експертизи про те, що вилучене є особливо небезпечним наркотиком канабіс. Винен, наступний!

Відтак зменшується тиск правоохоронних органів на наркосцену і найвільніше себе почувають чомусь ті, хто збуває наркотики. Споживачі залишаються цапами-відбувайлами у цій "боротьбі", – пояснив Ратушний.

Далі – у 2013 році Україна прийняла стратегію з наркополітики і відмовилася від репресивного вектору у ній, відзначив Ратушний. Тиск на наркозлочинців зменшився. Разом з тим, відповідно до прийнятої стратегії з наркополітики, у піврічний термін не були змінені всі старі та виписані нові необхідні закони, які б дозволили втілювати стратегію повною мірою.

А отже, наголосив Ратушний, правоохоронці продовжують у випадку виявлення все тих же 5 грамів "травички" оформлювати їх відповідно до вимог КПК. А це зайві трудові людино-години і розпорошення сил правоохоронців. Замість того, щоб боротися зі збутом і організованою наркозлочинністю, вони ловлять, просто кажучи, звичайних любителів "іноді розслабитись". "Немає жертв – немає злочину" – такий девіз реформаторів наркополітики.

Штраф замість судимості

Тому, пропонують активісти-реформатори, потрібно перевести статтю 309 з кримінальної площини в адміністративну. Це не означає надання дозволу любителям марихуани вживати її вільно. Ні, просто у якості покарання на них чекатиме вирок не за кримінальною статтею, здатною зіпсувати (і вже зіпсувала) життя чималій кількості 19-річних остолопів, яких поліцейські спіймали з пакетиком "травички", яку ті вперше в руки взяли), а адміністративне провадження і штраф. Причому — цей штраф можна суттєво збільшити на благо бюджету. По суті, декриміналізація статті 309 передбачає збільшення порогу кримінальної відповідальності — тобто, замість означених нині 5 грамів, встановити вищу межу. Яку саме — мають визначити експерти.

Як тільки поліція звільниться від необхідності "ловити" за руки володарів дрібних пакетів з коноплею, вона зможе зосередитися на боротьбі з дійсно наркозлочинцями. А також – долучитися до справи легалізації марихуани для медичних потреб. Про цю історію читайте на сайті "24" найближчим часом.

Читайте також: Легалізувати все: "Секс — не злочин!"