Пройти повз привід розставити основні ідеологічні акценти у Москві не змогли й цього року. Щоправда, акценти ці вийшли доволі блідими – зокрема, через тотальний "ігнор" московського свята з боку світових лідерів.

Мала Пурга і "пурга" велика

2015 рік – рік 70-річчя завершення Другої світової війни – став для Путіна тотальним провалом: на ювілейні урочистості прибула рекордно мала кількість гостей. Військова агресія Росії в Україні відвернула від Москви більшість притомних лідерів. Найвищий владний ешелон Євросоюзу представляла лише одна особа – голова Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс. Навіть близький до Путіна президент Чехії Мілош Земан погидував безпосередньою присутністю на "параді перемоги". Не приїхав до Москви і Олександр Лукашенко – очільник другої половини конфедеративного союзу Білорусі та РФ, який, між іншим, існує й по цей день. Все це особливо контрастувало з попередньою "круглою" датою та навалою візитерів, яка мала місце у 2005-му.

Читайте також: Путін безсовісно використовує День перемоги, – Bild

Що ж стосується нинішнього року, то російські медіа завбачливо не надрукували списки запрошених лідерів та перелік тих, хто таке запрошення проігнорував. Інформаційна агенція "Удмуртия" радісно повідомила, що у 2017 році вперше в житті на парад до Москви вибралася 98-річна Олександра Кузнецова – колишня зенітниця та ветеран війни, що проживає в селі Мала Пурга. Центральні ж медіа старанно "розганяли" новину про присутність на Червоній площі лідера Молдови Ігоря Додона. "15 років поспіль президенти Молдови відмовлялися відвідувати Москву 9 травня. Я вирішив, що це важливо", – заявив Додон, котрого цитує, зокрема, РІА "Новости". Очевидно, що представницький рівень гостей "параду Перемоги" цим й було обмежено.


Ще відносно недавно Владімір Путін приймав святковий парад у товаристві лідера Китаю Сі Цзиньпіна й президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Цього року до Москви навідався тільки глава Молдови Ігор Додон

Хвиля колективних відмов почалася в 2014 році – після зміни влади в Києві, конфлікту на південному сході України і приєднання Криму,
– пише провладна Лента.Ру.

Видання додає: "У Кремлі відмови, як правило, сприймають спокійно, підкреслюючи, що парад проводиться не для зарубіжних гостей, а в першу чергу для ветеранів (…). Президент Росії Володимир Путін підкреслює, що у його колег завжди є право вибору, хоч і висловлює сумніви в тому, що всі вони роблять цей вибір самостійно: "Хтось сам не хоче, комусь не дозволяють у "вашингтонському обкомі". Комусь, можливо, соромно навіть, але це нехай вони самі вирішують для себе", – наводить слова Путіна Лента.Ру в публікації від 9 травня 2017 року.

Згадка про "вашингтонський обком" хоча і уводить нас від заявленої теми, але все ж є надто "соковитою" для того, аби не зробити на ній окремий акцент. Ніщо не ілюструє розчарування Москви у президенті США Трампі краще, аніж повернення Кремля до риторики часів Обами. Між тим сам Дональд Трамп вже відчутно втомився від розмов про його зв'язки з Росією, зазначає "РБК.Ру". Просто у "вашингтонському обкомі" не знають, що на теренах РФ "друг Дональд" впав у немилість, а відтак все ще продовжують розмикати обійми Москви.

"Північ наша", або що Росія забула в Арктиці

Однак повернемося до московського параду. Чим здивувала влада Росії своїх підданців у 2017-му? "Вперше на параді з'явилася арктична техніка, яку можна було впізнати по холодному північному розфарбуванню", – передає Інтерфакс. І додає до сказаного слова головнокомандуючого сухопутними військами РФ генерал-полковника Олега Салюкова. "Широка громадськість вперше побачить техніку протиповітряної оборони – зенітний ракетний комплекс "Тор-М2ДТ" і зенітний ракетно-гарматний комплекс "Панцир-СА", а також машини забезпечення, зроблені спеціально для Крайньої Півночі".

Претензії Росії на володіння Арктикою – це окремий наратив. За два дні до параду російське видання "Слово и дело" нагадало про територіальну суперечку між РФ, Канадою, Норвегією та Данією за хребет Ломоносова. Поклади газу та нафти в Арктиці не дають спокою Росії, і, очевидно, розробкою "арктичної" техніки "країна-бензоколонка" зацікавилася недарма.


Та сама "арктична" техніка, яку, мабуть, можна придбати в будь-якому супермаркеті на хребті Ломоносова. Чи є вона провісницею російсько-канадської війни за багатий енергоресурсами шельф?

"У 2000-ні роки геологічна будова хребта разом з питанням про його приналежність привернула міжнародну увагу. Росія тоді подала заявку в комісію ООН по зовнішніх межах шельфу, стверджуючи, що підводні хребти Ломоносова і Менделєєва є безпосереднім продовженням російського шельфу (…) Окремо варто відзначити заяву колишнього глави канадського МЗС Джона Берда, який оголосив, що його країна вважає хребет Ломоносова продовженням своєї території. За його словами, регіон є для Оттави стратегічно важливим, в зв'язку з чим держава для відстоювання своїх інтересів готова застосовувати навіть військову силу", – пише "Слово и дело".

А "Свободная пресса" повідомляє про таке: "Демонстрація "арктичних" модифікацій на Червоній площі не залишилася без уваги західних ЗМІ, які чомусь назвали показ ЗРК "сигналом всьому світу". Наприклад, японське видання JB Press написало про "арктичні системи ППО" на параді в контексті того, що "Росія почала фортифікувати Арктику" і що Москві "будь-що-будь потрібно забезпечити собі перевагу на морі і в повітрі Арктики для того, щоб підтримувати ядерне стримування".


Мілітаризація, поставлена на потік: коли справжніх танків не досить, їх роблять з шоколаду. Москва, мегамолл "Хімки". Фото з ФБ Якова Кротова, священника Української автокефальної православної церкви

Насправді ж Росія не збирається воювати на Півночі, "заспокоює" видання. Це все – "спекуляції" західних ЗМІ, підкреслюється у матеріалі. Та коли 4 травня на сайті "Правда.Ру" з'являється стаття під промовистою назвою "Шах і мат Америці: в Арктиці Росія пішла вперед на ціле покоління", стає не зовсім зрозуміло, хто й чим спекулює.

Останнім часом в Арктиці відновлюють військові бази і аеродроми, які були закинуті в 90-ті роки. У лютому цього року в Арктиці пройшли випробування нової російської військової техніки. Зразки випробовували холодом і перевіряли, чи можуть вони працювати в суворих умовах Крайньої Півночі,
– розповідає "Правда.Ру".

Юні путінці на марші

"Правда.Ру" не уточнює, навіщо на Півночі спеціалізована військова техніка, якщо загарбницьких планів в цьому регіоні Росії не плекає. Отже, чи доживе людство до появи в Арктиці російських "ввічливих людей", замаскованих під білих ведмедів, покаже час. А поки що у сусідів триває суцільна мілітаризація всіх і вся. Недарма на параді в Москві "окремою батальйонною коробкою пройшли у червоних беретах хлопці та дівчата Всеросійського військово-патріотичного руху "Юнармія", – оповідає "Комсомольская правда". "Збільшено й жіночий парадний розрахунок – його легко впізнати по сліпучо-білих парадних мундирах панянок у погонах", – додає "КП".

Однак про жінок у лавах ЗС Росії – якось іншим разом, а поки що – про дітей. Перший публічний виступ "Юнармії" на військовому параді залюбки показав телеканал "Звезда". Тим часом видання "Голос Америки" зазначило, що форс-мажорне розростання цієї організації до масштабів радянського комсомолу можна розглядати як превентивний захід Кремля.

Дебютний вихід організації відбувається всього через кілька тижнів після антикорупційних протестів, що пройшли країною,
– нагадує "Голос Америки".

"Путін розпорядився щодо створення "військово-патріотичної" молодіжної організації в 2015 році. Налічуючи ще рік тому всього 100 членів, "Юнармія" розрослася до 30 000 осіб у віці від 11 до 18 років. За словами аналітиків, це черговий проект Кремля, завдання якого – заручитися підтримкою молодого покоління росіян (…) Путін перебуває біля керма майже 17 років і, як очікується, буде знову балотуватися в 2018 році без особливої реальної конкуренції. Однак російська влада, судячи з усього, не має наміру ризикувати. Участь так званої "Юнармії" в параді підкреслює, що Кремль все більше стурбований необхідністю культивувати підтримку серед молодого покоління росіян", – говориться у статті.


Протягом останнього року кількість членів "Юнармії" збільшилася в рази. Враховуючи сучасну політику Росії, деякі паралелі напрошуються самі собою. Інфографіка durdom.in.ua

"Історія Росії йде по колу, зараз ми знову опинилися на батьківщині слонів, і ця батьківщина наполягає, що вся історія Росії священна, а жарти з нею погані. Опора, як і за часів Сталіна, робиться на військово-патріотичне виховання молоді. Одним з головних символів цього виховання стане семиметровий пам'ятник Михайлу Калашникову, творцеві легендарного автомата АК-47, "зброї добра", як стверджують його прихильники", – зазначає російський письменник Віктор Єрофєєв, котрого цитує "Німецька хвиля".

Те, що російська історія закільцьована насиллям та агресією і ходить по колу, не викликає жодних сумнівів. 8 травня так званий "Безсмертний полк" (акція, придумана у 2012 році журналістами томського каналу ТВ-2) напав на жителів Праги, що "виступили проти російськомовних активістів. Чехи з різними фотографіями і транспарантами демонстрували, що Гітлер і Сталін були заодно, а також звинувачували радянську владу в тому, що вона насильно утримувала Чехословаччину і не давала їй самостійно розвиватися", – зазначається в матеріалі чеського сайту Around Prague.

Учасники "Безсмертного полку" вирвали фотографії та плакати, які принесли чеські активісти, а потім мали місце образи і неприємні висловлювання на їхню адресу,
– пише видання.

І це ще light-варіант поведінки "визволителів", адже діди тих, хто рвав плакати у альтернативних мітингарів, чавили Прагу танками. Тож День перемоги у кожного з народів, кого було кинуто в м'ясорубку Другої світової, – свій. Як, власне, і сама перемога.

Читайте також: Цинічне шахрайство – проста арифметика 9 травня