Хтось говорить про незмінний потяг росіян до імперії. Хтось – про історичний досвід симпатій до "царя" (і не менш історичний досвід нелюбові до бояр). Хтось шукає причини в успіхах російської пропаганди, яка зуміла переконати аудиторію, що Путін – це і є Росія, пише оглядач "Крим. Реалії" Павло Казарін у своїй авторській колонці у виданні "Новое время".

За його словами, кожна із цих причин не виключає інші, всі вони однаковою мірою можуть співіснувати одночасно. Але до всього перерахованого потрібно додати ще один фактор.

Так уже вийшло, що останні півтора десятиліття життя Росії стало, можливо, найбільш ситим періодом за всю історію існування країни за останні сторіччя. З одного боку, допомогли ціни на нафту, а з іншого – соціальний договір, за яким росіянам платили за відмову від їхніх політичних свобод. У підсумку прихід до влади Володимира Путіна, який припав на період зростання цін на вуглеводні, став одночасно відправною точкою. Тією самою, з якої для середньостатистичного обивателя почався період зростання його особистого добробуту,
– підкреслює журналіст.

Відтак, вперше за довгу історію житель глибинки зміг дозволити собі відпочинок у Туреччині або Єгипті та облаштування персональних квадратних метрів і заміських шести соток.

На думку Казаріна, весь цей споживчий рай збігся з періодом риторичного "вставання з колін".

По суті, російському обивателю прищепили умовний рефлекс: державна гра в імперію для кожного з них означала зростання особистого добробуту. Відчуття, що час працює на тебе, а завтра буде кращим за вчора, вселяє в людину лояльність. Схема проста: ти не заважаєш державі грати в свої ігри, а вона у відповідь не втручається в твої. Ти кажеш соціологам те, що потрібно Москві, а вона не заважає тобі виплачувати кредит на ремонт,
– зазначив він.

Оглядач "Крим. Реалії" також стверджує, що, незважаючи на перебої у доходах, модель поведінки росіян не змінилась, однак сподівається, що цей тренд буде нетривалим.

Злам прикмети відбудеться лише тоді, коли не залишиться ілюзій. Коли виявиться, що "бути патріотом" – це не отримувати облаштований побут, а навпаки – його втрачати. Коли гра в імперію буде приводити не до зростання особистого добробуту, а навпаки – до необхідності економити на маслі на збиток гарматам. Коли взаємозв'язок "я за Путіна = я живу добре" перестане бути у відчуттях,
– підсумував журналіст.

Читайте також: Путін став імператором людей-лузерів, – історик