Парижу доведеться зачекати. Запланований на вересень саміт в так званому нормандському форматі з Росією, Україною, Німеччиною та Францією для вирішення конфлікту на Сході України здається маловірогідним – найпізніше після безрезультатної зустрічі контактної групи в Мінську в середу. Представники Росії та України звинувачують в цьому одні одних. При цьому новий український президент Володимир Зеленський добивався зустрічі зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, федеральною канцлеркою Анґелою Меркель та французьким главою держави Еммануелем Макроном ще цього місяця.
До теми: Зустріч в нормандському форматі: чого добивається Путін
Очікувалися нові ініціативи або навіть прорив у застряглому мирному процесі в вугільному регіоні Донбас. Йдеться про те, за яких умов підтримані Росією сепаратистські райони навколо Донецька та Луганська могли б повернутися під контроль Києва.
Путін бажає "формулу Штайнмайєра" на папері
Саміт в Парижі став би першою подібною зустріччю з жовтня 2016 року. Причиною для трирічної паузи була позиція Росії. Кремль наполягав на впровадженні попередніх домовленостей, серед яких – відвід військ в зазначених місцях. Вбивство керівника донецьких сепаратистів Олександра Захарченка під час нападу в серпні 2018 року, в якому Москва звинувачує Київ, було для Росії приводом заморозити зустрічі в нормандському форматі.
Колишній ватажок донецьких терористів Олександр Захарченко / Фото з відкритих джерел
Після перемоги Зеленського на президентських виборах справа знову зрушила з місця. Попереднім "піком" зближення вважається обмін полоненими між Росією та Україною, який відбувся на початку вересня. Після цього просочилися також деталі підготовки саміту. Щоправда, певно, найбільша перешкода стала помітна після телефонної розмови Путіна з Макроном, яка відбулася 8 вересня. Кремлівський шеф назвав у якості попередньої умови своєї участі в саміті письмове дотримання так званої "формули Штайнмайєра". Маються на увазі пропозиції тодішнього федерального міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра, які він зробив у 2015 році щодо виконання досі невиконаних Мінських угод.
За путінським висловлюваннями почалася незрозуміла, збиваюча з пантелику гра заяв та спекуляцій. Перш за все, Україна не змогла чітко висловити свою позицію. Переговори перед початком "нормандської" зустрічі все більш нагадували силове змагання, під час якого Росія, здається, має на руках кращі карти. Речник Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що затримка підготовки саміту пов'язана зі змінами в позиції та новими умовами Києва. При цьому Зеленський сам себе піддав тискові, позаяк обіцяв швидке досягнення миру. Майже через півроку після його перемоги на виборах українські солдати все ще вмирають на лінії фронту майже щодоби.
Суперечка про умови виборів у Донецьку та Луганську
Поки що зрозуміло наступне: в "формулі Штайнмайєра" йдеться про майбутній статус сепаратистських регіонів та про вибори. Український парламент ухвалив у 2014 році закон про широку автономію для частин Донбасу й з того часу постійно його продовжував. Деякі правила мають увійти в силу лише після відкладених комунальних виборів, які – як зазначається в законі – мають бути проведені лише після виконання певних умов, серед яких – відведення нелегальних озброєних формувань, участі українських партій та вільного розповсюдження інформації українськими ЗМІ.
Під час попередніх переговорів щодо "нормандського" саміту в Парижі Київ погодився, що цей закон попередньо буде застосований в день позачергових комунальних виборів. Він має остаточно увійти в дію, якщо спостерігачі ОБСЄ остаточно підтвердять, що вибори відповідали стандартам цієї організації. Але під час зустрічі контактної групи в Мінську представники України не забажали підписати такий документ. Український міністр закордонних справ Вадим Пристайко пояснив у інтерв'ю українському виданню "Європейська правда", що це було "технічне непорозуміння".
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко / Фото LIGA.net
Цікаво: У Зеленського обрали тактику, яка змушує Путіна йти на переговори, – експерт
Підготовка відводу військ у Донбасі
Загалом, за лаштунками ведеться суперечка про те, чи відмовиться або принаймні чи пом'якшить Україна свою досі безкомпромісну позицію: спочатку перемир'я, відвід військ та відновлення контролю на кордоні з Росією, а тоді – вибори. Деякі експерти в Києві застерігають від підписання "формули Штайнмайєра" перед зустріччю в Парижі.
Це може вивести ситуацію з рівноваги й завести українську сторону під час переговорів до пастки,
– заявив політолог Володимир Фесенко в розмові з Deutsche Welle.
Як результат, можливі протести та політична криза. Його російський колега Сергій Уткін, навпаки, назвав "формулу Штайнмайєра" межами, які "мають бути дотриманими", аби мати можливість запровадити Мінські домовленості. Після цього можна домовитися про безпекові аспекти – вважає експерт московського think-tank "Россійська рада з зовнішньої політики".
Набагато простішим виглядає домовлений відвід військ та важкого озброєння на трьох обраних для пілотного проєкту ділянках. Це також є попередніми умовами Москви для нового саміту в нормандському форматі. В Станиці Луганській відвід був успішно здійснений ще в червні. Золоте та Петрівське мають бути наступними, але останнім разом в Мінську обидві сторони не змогли домовитися про деталі. При цьому українська армія вже проголосила про підготовку до відведення протягом всієї лінії фронту. Міністр закордонних справ України Пристайко оголосив про нові переговори...
Джерело: Deutsche Welle
Переклад для 24 каналу: Борис Немировський
Пояснюєм: Формула Штайнмаєра: на що погодилась Україна та що буде далі