Дональд Трамп встиг буквально обматюкати спікера палати представників Конгресу Ненсі Пелосі, зажадав термінового арешту керівника слідчої комісії з процедури імпічменту Адама Шиффа – ну, не подобаються йому демократи, ой, як не подобаються... А тепер він перемкнувся вже й на своїх однопартійців: назвав сенатора-республіканця Мітта Ромні "бундючною сракою" (це, якщо перекласти його вислів більш-менш літературно). Схоже, загроза імпічменту стає все більш та більш істотною, якщо президент США вже такий знервований...
Спікерка палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі / Фото Getty Images
До теми: Трамп просив ще одну країну почати розслідування проти Байдена
Дональд Трамп якось не прославився досі у світі аж надто глибокою повагою до правил хорошого тону та ввічливими політичними дискусіями з опонентами. Але те, що дозволив собі протягом минулих днів сорок п'ятий президент США, розсилаючи, за звичкою, свої послання світові й Америці через Twitter – виходить за будь-які межі навіть у його власній уяві. Він лається та гримає, вибудовує страшні теорії змови та доволі тупо ірже зі своїх політичних супротивників. Нині він не лише звинувачує ЗМІ в цілеспрямованому розповсюдженні брехні про нього улюбленого, а й відкрито називає "корумпованим" будь-якого журналіста, який лише наважиться підвищити голос на його священну персону. Він розповсюджує не вельми смішні комікси, в яких його опоненти отримують довгий ніс Піноккіо, рекламує книгу про себе з красномовною назвою "Полювання на відьом" та називає колишнього республіканського кандидата в президенти "бундючною сракою". І все це – з частотою, дивною навіть для нього: протягом 20 годин Трамп видав до ефіру 44 образливих твіти.
Останні дні з усією переконливістю продемонстрували: Дональд Трамп перебуває під масивним та важким тиском. Як би не запевняв він суспільство в тому, що його розмова з Володимиром Зеленським була "ідеальною" – схоже, він чудово усвідомлює, що цього разу він, здається, добряче засів у багно. Демократи "почули кров" й упевнено ведуть процедуру імпічменту, й навіть, якщо результатів ще доведеться довго чекати – навіть попереднє розслідування вже зараз стало для Трампа просто нестерпним. З Білого дому через суд виймаються та публікуються документи, які адміністрація Трампа намагалася сховати, з'являються докази у вигляді текстових повідомлень осіб з кола наближеного до президента, оприлюднюються протоколи телефонних розмов. При цьому, парадоксальним чином, головний доказ проти себе – а саме, протоколу, власне, телефонату Трампа та Зеленського – Білий дім оприлюднив самотужки, позаяк президент вирішив, що так він спростує всі можливі звинувачення. Замість цього, запис повністю підтвердив дані інформатора, навіть, якщо (принаймні, в оприлюдненій частині протоколу) Трамп не обіцяв відкрито Зеленському якихось "нагород" за те, що той відновить в Україні слідство проти Джо та Гантера Байденів.
Гантер (зліва) та Джо Байдени / Фото з відкритих джерел
Трамп в нокдауні
Якби вся ця історія була б, скажімо, боксерським поєдинком, то можна було б сказати, що Дональд Трамп, який нещодавно отримав страшний прямий в голову, тепер намагається, попри джмеління в голові та райдужні кола перед очима, відчайдушно, безладно атакувати супротивника, стараючись уникнути поразки. Заради цього він не соромиться бити нижче пояса. Його чергова жертва – міністр енергетики США Рік Перрі, який, як повідомляє часопис Politico, зібрався йти у відставку в листопаді-грудні після того, як Трамп неочікувано "змінив покази" та заявив, що він, мовляв, взагалі не хотів розмовляти з Зеленським, але Перрі його змусив, бо йшлося про "якийсь газопереробний завод". Те, що в протоколі телефонату з українським президентом взагалі ні півслівцем не споминається "якийсь завод" – Трампа не бентежить: як щось – винен Перрі. Міністр енергетики, до речі, стане вже 44-м високопосадовцем чинної адміністрації США, якого Трамп без жодного сумніву викидає на вулицю, щойно виникне загроза йому самому. Передостаннім став, як відомо, вповноважений по Україні Курт Волкер, який пішов зі своєї посади для того, аби без перешкод дати покази в Конгресі щодо "Україна-гейта".
Міністер енергетики США Рік Перрі / Фото Getty Images
Цікаво: Не варто йому довіряти: Волкера обурило використання Луценка як джерела інформації
Втім, Перрі – не єдиний та не останній поплічник Трампа, який постраждав від "царського" гніву. Дісталося на горіхи й сенатору-республіканцю Мітту Ромні – тому самому, який у 2012 році програв президентські вибори Бараку Обамі. Тепер Ромні в себе у Twitter дозволив собі висловитися щодо політики Трампа: він вважає, що намагання президента отримати компромат на Байдена та звернення з цього приводу до України та Китаю є (цитата) "безсоромними", "неправильними" та "лякаючими". На відповідь Трамп "твітнув" буквально таке: "Мітт Ромні ніколи не вмів вигравати. Він – бундючна срака (англ. "pompous ass"), яка воювала проти мене з самого початку, окрім того моменту, коли він благав мене підтримати його на виборах до Сенату (що я зробив) та, коли благав мене зробити його міністром закордонних справ (чого я не зробив). Він дуже поганий для республіканців".
Мітт Ромні / Фото AFP
До речі: як відомо, для усунення Трампа з посади потрібна проста більшість в Палаті представників, або дві третини голосів у Сенаті. Наразі більшість сенаторів – республіканці, тож, загалом, вони можуть заблокувати будь-яку спробу імпічменту. Але, враховуючи, як активно президент ображає та "кидає" своїх однопартійців, можна уявити собі, що багато сенаторів-республіканців можуть замислитися про своє власне політичне майбутнє, а не про майбутнє Дональда Трампа...
Якщо вже Трамп так беззастережно поводиться з представниками Республіканської партії – можна собі уявити, як обходиться він із заклятими ворогами-демократами (теж, до речі, "нове слово" в політичній історії США: демократи для Трампа – не супротивники, а саме вороги!). Він оприлюднює у своєму Twitter комікс про Піноккіо з головою "запеклого (англ. – shifty) брехуна" Адама Шиффа. Він називає лідера Палати представників Ненсі Пелосі "клятою брехухою", постійно звинувачуючи її нібито в брехні.
Окрім того, хоч для Трампа це, взагалі-то, не новина – він намагається доволі незграбно іронізувати: новина про те, що розрив у рейтингу між Джо Байденом та іншими можливими кандидатами від Демократичної партії на наступних президентських перегонах скоротився на два відсотки, він супроводив прерозумним коментарем: "Ой, як шкода!".
Насправді, вислови Трампа у Twitter лише на перший погляд здаються безсистемними та незрозумілими. Він зовсім не просто так видає в ефір десятки повідомлень у максимально стиснуті строки. В його діях можна простежити цілком чіткий план. Користуючись примітивним словником, можна стверджувати, що Трамп просто "бикує". Він дурно гигикає, він розсипає образи та публікує брехню за брехнею. Все це вкладається в чітко окреслені межі: він намагається "подати" себе як жертва змови, а демократів – як "ворогів народу", корупціонерів та заколотників. Всю аферу з "Україна-гейтом" він постійно називає "обманом американського народу", грозиться, що, мовляв, як його й справді усунуть з посади – в Америці почнеться не більш і не менш, як громадянська війна. Він, мовляв, завжди воює за "простий нарід" (ТМ) й тому злі буржуїни-демократи хочуть його повалити. Демократи бажають відібрати в вас усе й все вам заборонити. Я один можу вас захистити – так звучить послання Трампа американцям.
В США стає гарячіше: Трамп про імпічмент: в США почнеться громадянська війна, якщо президента приберуть з Білого дому
"Це не я, це демократи!"
Окрім того, за його словами, це не він зловживав своєю високою посадою, а Джо Байден – колишній віцепрезидент, який знайшов своєму синаші теплесеньке місце в Україні й пізніш захистив його від кримінальної відповідальності. Доказів своїм словам Трамп не надає, але повторює й повторює звинувачення, ніби молитву: постійно, раз-у-раз, навіть не змінюючи порядок слів. Навіщо щось доводити? Головне – повторити брехню достатню кількість разів, аби вона запам'яталася. Й так чинить не він один.
Останнім часом телеканал Fox News значною мірою втратив симпатії Дональда Трампа, позаяк взяв на роботу кілька журналістів, які насмілюються суперечити словам Великого Білого Хазяїна з великого Білого дому. Тим не менш, там все ще працює багато телеведучих, які з радістю повторюють будь-який вислів улюбленого вождя – таких, як, скажімо, Шон Гонніті й Такер Карлсон. Вони залюбки розповсюджують, не перевіряючи, все, що зволить повідомити світові Дональд Трамп, атакують за будь-якої нагоди демократів та будь-які ЗМІ, які дозволити собі бодай в малому критикувати президента.
Останніми днями Трамп розповсюдив через свій Twitter незвично багато навіть для нього відеосюжетів Fox News, за принципом: якщо довго повторювати – щось та запам'ятається. Окрім того, Трамп рекламує книгу "Полювання на відьом", в якій інші вуста повторюють все ті ж самі тези: змова демократів, великий Трамп – борець зі Світовим Злом й таке інше. Своєрідна замкнута на себе система пропаганди.
Колись Дональд Трамп сказав: мовляв, я можу просто в центрі Нью-Йорка кого-небудь застрелити, а виборці мене все одно оберуть. Тепер багато хто вважає, що його слова повністю підтвердилися: ні брехня, ні відверті огидності й лайка, якими він обливає як супротивників, так і прибічників, ані дурні вчинки всі ці роки жодним чином на ньому не "висли", проходили для нього абсолютно безкарно. Проте, "Україна-гейт" може стати тією самою "останньою краплею", точкою неповернення. Його численні твіти, його лайливі, за межами будь-якої чемності вислови недвозначно демонструють: Трамп страшенно нервує – й, здається, вже й сам не вірить в те, що вчергове викрутиться.
Важливо: Справа Burisma: що відомо про українську компанію, яка спричинила скандал у США