Чим довше триватиме воєнний стан, тим в більшу прірву скотиться українська економіка. Спершу звучав термін про воєнний стан на 60 днів. Зараз воєнний стан запровадили на 30 діб з 26 листопада.

Читайте також: Запровадження воєнного стану: якими будуть наслідки для України

Воєнний стан ненадовго

Переглядати держбюджет в такому випадку не буде нагальної необхідності, сказав у коментарі 24 каналу економічний і політичний аналітик Андрій Вігірінський. Тоді є шанс, що і передбачені головним фінансовим планом виплати, соціальні стандарти та макроекономічні показники не зміняться. І ми отримаємо ріст мінімальної зарплати, підвищення пенсій і гроші на субсидії. І навіть вибори президента і парламенту.

Але якщо воєнний стан протягнеться на рік (а ми пам'ятаємо, як свого часу нас запевняли, що АТО закінчиться за три місяці) – то і видатки на вибори треба буде перемістити на оборону.

І затяжний воєнний стан не обіцяє нічого хорошого ні економіці, ні всім нам.

Читайте також: Що буде з курсом гривні у випадку оголошення воєнного стану: пояснення аналітика

Воєнний стан надовго

Якщо йти за сценарієм воєнного стану надовго і "все для фронту", пояснив у коментарі 24 каналу економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, то отримаємо необхідність перегляду прийнятого минулого тижня держбюджету: "Викачати із закривавленої економіки необхідно буде по максимуму. І оборона також повинна отримати максимум. Набагато більше, ніж те, що зараз закладено в проект державного бюджету на 2019 рік – близько 5% ВВП на сектор безпеки та оборони. Той бюджет "нічного пильнування", який з таким скрипом приймали вночі минулого тижня, стає марним". Його треба буде змінити кардинально. Він припинить бути бюджетом оптимізації, який мав би забезпечити наше співробітництво з МВФ, як того хотів уряд Гройсмана, і стане військовим бюджетом.

Якщо йти за логікою "все для фронту", то природно очікувати скорочення всіх програм, спрямованих на необоронні цілі – медицину, освіту, збільшення пенсій, мінімальних зарплат,
– уточнив Устенко.

Читайте також: Воєнний стан: які обмеження чекають українців (інфографіка)

МВФ, транш і прості українці

Олег Устенко наголосив – Україна змушена розраховуватися за своїми державними боргами, в тому числі зовнішнім, і пікові навантаження з виплат припадають на 2019 рік. Без забезпечення зовнішнього фінансування фінансова стабільність в країні найімовірніше буде порушена. А запровадження воєнного стану означає додаткову концентрацію всіх існуючих в країні фінансових і нефінансових ресурсів на програмах захисту країни.

Наслідок цього – дефолт для України, відлучення її від зовнішніх інвесторів, поглиблення економічного занепаду. Для українців це означатиме те саме – ніяких підвищень зарплат, пенсій, соціальної підтримки. В тому числі – під загрозою житлові субсидії. А газ не подешевшає, і електроенергія також.

Втім, не лякайтеся. У МВФ уже заявили, що наразі не бачать причин для призупинення співпраці з Україною у випадку впровадження воєнного стану у нашій країні.

Хоча якщо справа дійде до перегляду держбюджету – такі причини можуть і знайтись.

Воєнний стан і курс

Крім нас самих запасам тушонки та міцності гривні нічого не загрожує, зауважив у коментарі 24 каналу фінансовий аналітик Віталій Шапран.

У будь-якому разі банківська система буде працювати у звичайному режимі. Для "особливого стану" повинні бути причини – масштабні військові дії, наразі вони відсутні. Звісно, завтра ви можете купити долари по 28,5 чи по 29, ящик тушонки. Але я б радив зберігати спокій, ВС це ще не війна, а тільки певний правовий режим,
– відзначив Шапран.

Однак, якщо люди в панічних настроях підуть тратити гривню – це буде розганяти інфляцію, відзначив Андрій Вігірінський. Також багато чого залежить від того, як поведуть себе банки, інвестори та іноземні компанії.

Якщо вони почнуть виводити капітал за кордон, відтік валюти вплине на гривню девальваційно, вона послабне,
– зауважив експерт.

Якщо Нацбанк не матиме наміру виходити на міжбанк і долати відсутність ліквідності, то залишиться єдиний крок – вводити тимчасові обмеження на валюти. Від яких ми позбавлялися ось недавно – бо це стримувало притік іноземних інвестицій і привабливість України. А будь-яке часове обмеження, навіть недовге і якщо його потім скасувати, має певну інерцію – на другий день інвестор не повернеться.

І чим довший воєнний стан – тим більше паніки, відтоку грошей інвесторів, подорожчання гривні, ріст цін.

Читайте також: Воєнний стан та мобілізація: кому та коли потрібно йти до військкомату

Воєнний стан і енергетика

Воєнний стан однієї країни вводиться щодо іншої країни, наголосив Андрій Вігірінський. Внаслідок нинішнього воєнного стану – по той бік стає вся структура нашої економіки, яка так чи інакше пов'язана з Росією. В першу чергу – енергетика.

Під попередній список санкцій не потрапили підприємства Ахметова, в тому числі, які торгують в Україні вугіллям. Внаслідок воєнного стану – звідти перестануть завозити вугілля. Попит у нас на нього високий. Завозити вугілля з Америки чи Африки – логістика займе 40-60 днів. Тому – у нас можуть бути відключення електроенергії в пікові навантаження,
– пояснив Вігірінський.

За його словами, по газу ситуація така: ми не перекриємо транзит для Російської Федерації, тому що від цього постраждає Європа. А з нею ми "бавитися" не зможемо. Закрити кордон і на Захід – ми теж не зможемо. Там зацікавлені в нашій робочій силі. І перешкоди цьому – принесуть збитки Європі.

Тому Штати і Європа кажуть підходити до введення воєнного стану виважено. А це значить, вони не впевнені в його виваженості, вважає аналітик.

Не варто панікувати – підсумували експерти. Не варто тікати з країни, закуповуватися сірниками і тушонкою чи готуватися воювати. Але обережність і обізнаність не завадить.

Читайте також: Ризики та переваги воєнного стану: аналіз експертів