Читайте також: Запровадження воєнного стану: якими будуть наслідки для України
Про агресивні наміри Москви, доцільність запровадження воєнного стану, ризики і переваги, – далі в матеріалі 24 каналу.
Напад росіян – розвідка боєм чи відкриття нового фронту?
Як відомо, 25 листопада прикордонний корабель РФ протаранив рейдовий буксир українських військових, який йшов до Маріуполя. Під час виходу наших військових з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях. Внаслідок чого 6 українських воїнів зазнали поранень. Також Росія захопила три українських судна.
Росія від економічної блокади перейшла у військовий наступ
Читайте також: Український флот сьогодні: інфографіка
У МЗС РФ заявили, що українські військові кораблі "неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ" і продовжили рух до Керченської протоки. А прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що інцидент з українськими кораблями, який трапився 25 листопада в Азовському морі – "дуже небезпечна провокація Києва".
В Україні пройшло експерте засідання РНБО. Президент Петро Порошенко підтримав пропозицію воєнного комітету щодо запровадження воєнного стану.
На думку експертів, Росія могла спеціально піти у відкритий наступ проти України. Хоча, на переконання фахівців, навряд чи Кремль збирається розпочати повномасштабний наступ на Україну. За словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, Росія п’ять років знаходиться на кордоні з Україною в стані готовності до масштабної війни.
Кремль з’їдає Україну частинами: спочатку анексія Криму. Далі окупація частини Донбасу, гібридна війна. Тепер криза в Азовському морі. І кожного разу влада придумує цьому якусь назву, але не називає війною,
– зауважує Давидюк.
Експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара переконаний: повномасштабний наступ Росії на Донбасі малоймовірний. Місцеве населення не дуже мотивоване для протистояння ЗСУ. А більш широке застосування російських військ викличе негативну реакцію Заходу. Ціна вторгнення буде високою. Російський бюджет не потягне ні саме вторгнення, ні окупацію інших територій.
Наразі Україна скликає екстренне засідання Радбезу ООН, щоб відреагувати на нову загрозу з боку Росії. Також Київ вимагатиме посилення санкцій з боку США і ЄС. В Європарламенті обговорять посилення санкцій, а комісія Україна-НАТО проведе термінове засідання. Київ може наполягати на наданні США Україні летального озброєння: бойових гелікоптерів, систем ППО і військового флоту.
Воєнний стан – договорняки політиків і вигода для Порошенка
Як розповідає Микола Давидюк, загострення в Азовському морі може свідчити про певну гру між кумом Путіна Медведчуком, самим Путіним і Порошенком. Як зауважує експерт, Верховна Рада може не проголосувати за введення воєнного стану, і це буде вигідно Порошенку.
Якщо народні депутати не підтримають введення воєнного стану, то Порошенко матиме привід розпустити парламент і призначити одночасно дострокові парламентські і президентські вибори. Президент мобілізує всю вертикаль, і його шанси на вихід до другого туру збільшаться. Порошенко змінить усю риторику передвиборчої кампанії на свою користь. Який новий курс Тимошенко? Порошенко гратиме на страх. Борди його конкурентів стануть не актуальними. Коли бачиш гасло "Геть від Москви!", таке враження, що в Порошенка щось знали,
– підкреслює Микола Давидюк.
Порошенко і Турчинов хочуть ввести воєнний стан заради власної вигоди?
Водночас, за словами директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, є побоювання, що влада спробами ввести воєнний стан намагається продовжити термін своїх повноважень.
Чому українські військові не стріляли у відповідь? Військові моряки стверджують, що є порядок застосування зброї у випадку агресії. Усне попередження, постріл у повітря. Треба дати відповідь, чому наші не стріляли, і хто дав наказ. Тоді можна робити висновки щодо щирості подальших подій і чистоти запровадження воєнного стану. Без цього важко зрозуміти, де війна, а де гра і договорняки?
– наголошує Віталій Кулик.
На його думку, голосування у Верховній Раді за введення воєнного стану буде складним.
Ризики і переваги воєнного стану
Фахівці переконані: влада свідомо затягувала вирішення ситуації в Азовському морі попри те, що загострення розпочалося ще в квітні 2018 року. Дипломат Олександр Хара нещодавно в коментарі 24 каналу заявив, що головна загроза для України сьогодні існує не стільки на Донбасі, скільки на Азовському і Чорному морях.
Азовське і Чорне моря є для Росії театром подальших дій. Захист напряму на Азовському і Чорному морях, в тому числі і військовий, є пріоритетним. Росія відпрацьовує зараз в Азовському морі технології, де задіяні військові екіпажі і ФСБ, щоб потім це застосовувати в більш важливій для нас зоні – портах Чорного моря. І це буде катастрофа для нашої економіки,
– підкреслив Олександр Хара.
Чому українська влада не ввела воєнний стан, коли росіяни вбивали наших воїнів у ДАП?
Віталій Кулик наголошує: воєнний стан на Донбасі був актуальним у 2014-2015 роках, коли наші військові гинули в Іловайську і Дебальцевому. Коли Росія обстрілювала українські міста і села зі своєї території. Але тоді воєнний стан не ввели, мотивуючи тим, що необхідно було обрати потрібну Верховну Раду і президента.
Наразі, коли Україна вступила в передвиборчу фазу, воєнний стан відтермінує усі призначені вибори. Зокрема, до ОТГ, призначені на 23 грудня 2018 року, президентські, що мають відбутися 31 березня 2019 року і парламентські восени 2019-го. І попри заяви політиків, що через воєнний стан вибори не скасують, це чітко приписано в статті 19 відповідного законі про воєнний стан.
Порошенко хоче ввести воєнний стан на період 60 діб. Після скасування воєнного стану протягом 90 днів Верховна Рада може призначити нові вибори. Але це означатиме, що президентська кампанія не почнеться 31 грудня і треба переглядати і дату виборів. Це буде не березень, а травень, червень. Крім того, воєнний стан може бути ще продовжений. У випадку загострення чи появи нових обставин,
– говорить Кулик.
При цьому, зазначає політолог, на Донбасі зараз іде окопна війна. З введенням воєнного стану виникає низка питань: чи дасть МВФ нам кредити? Що буде з власністю і курсом валют?
Переваги воєнного стану для виконання нашого головного завдання – повернення окупованих територій і їх десепаратизації не очевидні. Хоча воєнний стан може стати тестом на нашу обороноздатність і здатність відбиття російської агресії. Це може бути використано для розриву дипстосунків з РФ, закриття кордону з країною-агресором, припинення торгівлі з РФ, закупки вугілля. Тоді б це було б чесно. В даному випадку в Азовському морі відбулося пряме зіткнення з РФ. І в української влади не було іншого виходу, як заявити про воєнний стан. Але якщо не була це спровокована ситуація?
– наголошує Віталій Кулик.
Що відбулося в Азовсьому морі. Відео